справа № 619/1641/17
провадження № 6/619/81/26
іменем України
20 травня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_1 , Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
встановив:
ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду з заявою, у якій просить: замінити стягувача у виконавчому листі № 619/1641/17 від 30.03.2018 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу - з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» та видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 619/1641/17 від 30.03.2018.
В обґрунтування заяви ТОВ «Капіталресурс» посилається на те, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10.08.2017 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27566,59 грн та судові витрати: судовий збір у сумі 1600 грн. На виконання рішення видано виконавчий лист по справі. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс». На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 58289190 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 26.06.2019 державним виконавцем ВДВС повернуто виконавчий документ стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв'язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача.
У судове засідання представник ТОВ «Капіталресурс» не з'явився, заінтересована особа - представник Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Заінтересовані особи: АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаної заяви.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, проаналізувавши доводи викладені в заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов таких висновків.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10.08.2017 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 27566,59 грн та судові витрати: судовий збір у сумі 1600 грн. (а.с. 18-19).
22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача (а.с. 10-11).
18.09.2025 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено акт №11 приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань № 11 за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 (зв.сторона а.с. 4).
Відповідно до інформації реєстру боргових зобов'язань зазначена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , номер кредиту б/н від 21.05.2014, загальна сума заборгованості за кредитом 15763,56 грн (зв. сторона а.с. 7).
На примусовому виконанні у старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Сприндиса А.С. перебувало виконавче провадження № 58289190 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа №619/1641/17 виданого 30.03.2018 про стягнення боргу у сумі 29 166, 59 грн з ОСОБА_1 . Постановою від 26.06.2019 головним державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу (а.с. 8).
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає (зв. сторона а.с.6).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Щодо вимог про заміну стягувача у виконавчому листі.
Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов'язання.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така зміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статі 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 № 6-122цс13.
Отже, підставою для зміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме, замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчого провадження чи за інших підстав.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі №201/8548/16-ц та від 15.08.2018 у справі №190/2119/14-ц.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 2- 3897/10, від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року в справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), а також постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-1105/10, провадження №61- 19386св21 (ЄДРСРУ № 106940349), в якій зазначено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та замінити стягувача Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».
Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 419/310/12 від 17.11.2021 року.
Необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 1005/7141/2012 від 30.08.2022 року.
Так, на підтвердження доводів заявником надано такі докази: копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2019 та Інформацію з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Належних та достатніх доказів, які б підтверджували втрату виконавчого документу, суду не надано.
Верховним Судом сформовано сталу практику у подібних справах, за якою видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Отже, враховуючи вищевикладене, відсутність доказів на підтвердження втрати виконавчого документу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі дублікату виконавчого листа, а тому в цієї частині вимог заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_1 , Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити частково.
Замінити стягувача Акціонерне товариство КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (ЄДРПОУ 43513923, пр-т С. Бандери, буд. 28А, м. Київ, 04073) у виконавчому листі у справі 619/1641/17 від 30.03.2018 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Пруднікова