Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1214/26
Номер провадження3/173/441/2026
іменем України
20 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Островерхова А.В., за участю захисника Приступка С.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Кам'янського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.04.2026 водій ОСОБА_2 , в Кам'янському районі, с. Пушкарівка, вул. Сонячна, керував транспортним засобом CHEVROLET EVANDA ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції не внесено до протоколу про адміністративне правопорушення відомості стосовно повторності, а також не відповідності часу скоєння правопорушення, та не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», тому просив провадження у справі закрити. У судовому засідання захисник підтримав надані ним письмові пояснення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, повторне протягом року.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 серії ЕПР1 № 639418, 13.04.2026 водій ОСОБА_2 , в Кам'янському районі, с. Пушкарівка, вул. Сонячна, керував транспортним засобом CHEVROLET EVANDA ДНЗ НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис.
Зазначені в протоколі обставини підтверджуються рапортом інспектора СРПП ВП № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, направленням до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого відмовився проходити огляд, відеозаписом, записаним на DVD-R диск, копією постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, до протоколу про адміністративні правопорушення на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП надано копію постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2026, яка набрала законної сили 14.04.2026.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 серії ЕПР1 № 639418, датою вчинення правопорушення є 13.04.2026.
Отже, на момент вчинення адміністративного правопорушення кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторність, відсутня.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини в законодавстві, який полягає в застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини в кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України в пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, за яке відповідальність регламентована ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно статті 1 цього Кодексу, крім іншого, є запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
Оскільки на підставі сукупності доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, доходжу висновку, що він винний у вчиненні адміністративного правопорушення і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення призведе до пом'якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушень, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд не погоджується з доводами захисника щодо невідповідності часу, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, часу, відображеному на долучених відеозаписах, з огляду на таке.
Сам по собі факт зазначення у протоколі часу «00:00» не свідчить про недоведеність події адміністративного правопорушення чи недопустимість інших доказів у справі. Долучені відеозаписи у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу правопорушника та послідовність подій.
Розбіжності у часових показниках можуть бути зумовлені технічними особливостями засобів відеофіксації, налаштуванням системного часу пристроїв або особливостями автоматичного збереження відеофайлів і самі по собі не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, захисником не надано належних та допустимих доказів того, що вказані розбіжності вплинули на достовірність зафіксованих подій або свідчать про фальсифікацію доказів чи неможливість ідентифікувати подію, яка стала підставою для складання протоколу.
За таких обставин суд оцінює наявні у справі докази в їх сукупності та доходить висновку, що наведені захисником доводи не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи.
Також обставини підтверджуються відеозаписом з місця подія, записаного на DVD-R диск, відповідно до якого вбачається, що на питання поліцейського стосовно проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі ОСОБА_2 відмовився.
За таких обставин суд вважає доводи захисника необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності правової кваліфікації дій особи.
При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, суддя враховує, що ОСОБА_2 на момент вчинення правопорушення протягом року до адміністративної відповідальності не притягався.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність відсутні.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що ОСОБА_2 необхідно призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у розмірі та на строк, передбачені ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 130, 283, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», із змінами, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл/ Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/р: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: Адміністративні штрафи У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ) в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.)
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.
Суддя А.В. Островерхова