Справа № 172/896/25
Провадження № 1-кп/172/139/25
20.05.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Васильківка обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025046420000011 від 21.02.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в сел. Васильківка Дніпропетровської області, має повну середню освіту, утримує неповнолітню доньку ОСОБА_7 , 2013 року народження, військовозобов'язаний, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
20 лютого 2025 року приблизно о 15:50 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_6 їхав на своєму автомобілі біля залізничної платформи «Васильківка», що розташована по вул. Успішній в сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, де зустрів ОСОБА_8 , з яким у ОСОБА_6 раптово виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізовуючи власний протиправний умисел, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_8 , який в цей час рухався вперед і своєю лівою рукою вхопив ОСОБА_8 за ліву руку в області передпліччя та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи при цьому його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, коли ОСОБА_5 повернувся обличчям до обличчя ОСОБА_6 , останній своєю правою рукою стиснутою в кулак спричинив ОСОБА_8 один удар в область лівого ока. Далі, продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_6 своєю правою рукою стиснутою в кулак завдав ще один удар в праву руку потерпілого, якою останній прикривав своє обличчя.
Внаслідок своїх умисних та протиправних дій ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця нижнього повіка лівого ока, забитої рани шкіри обличчя в проекції нижнього краю лівої очної западини, які за своїм характером відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при зазначених вище обставинах не визнав. Пояснив, що 20.02.2025 року після 15:00 год. він прийшов додому. По вулиці йшов військовий, який запитав про станцію і як туди потрапити, обвинувачений запропонував його підвезти. Коли підвіз до залізничної станції, то вийшов з автомобіля і деякий час стояв. Потім поїхав, повернув на вул. Успішна і побачив ОСОБА_8 . Обвинувачений їхав на автомобілі і через вікно машини зробив йому зауваження. На що був посланий подалі. Після цього, він зупинився і підійшов до ОСОБА_8 . Схватив його за рукав та отримав удар в лице, закрився рукою. Потім він штовхнув ОСОБА_8 і той упав на велосипед. Після цього почув крик ОСОБА_9 . Сказав: "Скільки ж можна?" і поїхав до поліції, де написав заяву.
Не зважаючи на повне не визнання ОСОБА_6 своєї вини, вона повністю доведена показаннями потерпілого та свідків.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що з 2024 року з обвинуваченим спорять за межу. Обвинувачений через сітку кидав сміття на його город, бо вважав, що то його земля. У січні 2025 року поставив загорожу і звинуватив, що накидав глини. Біля електрички зустрів і знову обвинуватив. Він заперечив, але той вийшов з автомобіля і двічі вдарив. Позаду йшла ОСОБА_9 , яка все бачила. Він поїхав, а потерпілий звернувся до швидкої медичної допомоги та поліції. Потім дізнався, що ОСОБА_6 також подав заяву. Подія сталася в двадцятих числах 2025 року. ОСОБА_6 під'їхав на автомобілі, вийшов і почав погрожувати за те, що на його думку, потерпілий накидав сміття на земельну ділянку. Заперечив на це і відповів йому також нецензурно. Той розвернувся, сів в автомобіль, під'їхав ближче, вийшов з автомобіля і наніс два удари в голову і в руку. Від ударів не падав, а лише відхилив голову. Намагався після першого удару відповісти, але промахнувся. Після цього він поїхав, а потерпілий підняв велосипед і пішов до дружини на роботу. По дорозі втратив орієнтацію, як дійшов до дружини не пам'ятає. В день події пропонували госпіталізацію, але відмовився, бо почував себе нормально. Однак вночі стало гірше, була рвота і тому звернувся до лікарні та був госпіталізований на два тижні.
Свідок ОСОБА_9 пояснила в суді, що взимку, рік тому, з ОСОБА_5 приїхали з Чаплино на Васильківку. Вона пішла вперед, а ОСОБА_5 йшов позаду. Почула шум позаду і побачила, що ОСОБА_5 лежить на землі, біля нього був велосипед. Біля нього стояв ОСОБА_6 . Вона вернулася до них та зробила зауваження, щоб припиили. ОСОБА_5 піднявся і вона побачила, що у нього під лівим оком розсічення і йде кров. Це було близько 16:00 год. і було ще видно. ОСОБА_6 сказав: "Люба, ну скільки ж можна?", сів в автомобіль і поїхав. Далі вони дійшли з ОСОБА_5 до будівлі "Ощадбанку" і розійшлися в різні сторони. Коли повернулась, ОСОБА_5 лежав і почав піднаматися. На ОСОБА_6 не звертала уваги, тому не може сказати, чи були у нього тілесні ушкодження.
Допитаний судом свідок ОСОБА_10 пояснила, що потерпілий це її чоловік, обвинувачений - сусід. Вона була на роботі в Ощадбанку. Подзвонив чоловік і попросив вийти, бо його побили. Вона взяла ключі від автомбіля, а чоловік підійшов до відділення. Сіли в автомобіль і поїхали до поліції. Там узнали, що ОСОБА_6 також знаходиться в поліції і пише заяву. Так як чоловіку стало гірше, то викликали швидку медичну допомогу. У лікарні рекомендували госпіталізацію., але він відмовився. Поїхали до поліції і подали заяву. У лікарні бачили обвинуваченого з дружиною. Вночі чоловіку стало погано, а вранці повезла його до лікарні, де його госпіталізували. Подія сталася 20 лютого 2025 року близько 16:00 год. В автомобілі по дорозі до поліції чоловік сказав, що його вдарив сусід по городу ОСОБА_6 , з яким були конфлікти щодо вивозу сміття. Обвинуваченого бачила біля райвідділу поліції чітко і досить довго. Тілесних ушкоджень на ньому не бачила. У чоловіка ліва половина обличчя була в крові. У ОСОБА_6 побачила тілесні ушкодження у лікарні, але не пам'ятає які конкретно.
Свідок ОСОБА_11 пояснив в суді, що ОСОБА_6 звертався до поліції із заявою про конфлікти з сусідами, які кидають сміття на його земельну ділянку. ОСОБА_6 розповідав, що поїхав до залізничного вокзалу, де побачив сусіда і зробив йому зауваження, потім поїхав, але почув нецензурну лайку на свою адресу, вийшов з автомобіля до ОСОБА_5 розібратися, той кинув велосипед і вдарив його в обличчя, другий удар він заблокував і від цього той упав, перечепившись через велосипед. Після цього, він сів до автомобіля та поїхав у поліцію. У райвідділку у нього була якась подряпина, але точно сказати не може. Він особисто спілкувався з ОСОБА_6 .
Крім показань потерпілого та свідків, вина обвинуваченого також повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.02.25, згідно з яким ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_6 20.02.2025 року близько 15:50 год. біля залізничної станції Васильківка завдав йому удар в обличчя (т. 2 а.с. 11);
- протоколом огляду місця події від 21.02.2025 року, відповідно до якого оглядом місця події є вул. Успішна в сел. Васильківка, на якій розташована залізнична станція "Васильківка". Обстановка на даному відрізку вулиці, де сталося кримінальне правопорушення, зі слів заявника, не порушена (т. 2 а.с. 13-15);
- протоколом експерта № 68 від 28.02.2025 року відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені: синець нижнього повіка лівого ока, забита рана шкіри обличчя в проекції нижнього краю лівої очної западини. Згідно з представленої медичної картки амбулаторного хворого поліклінічного відділення КП "Васильківська ЦРЛ" ВСР" на ім'я ОСОБА_5 відомо, що "в проміжок часу з 21.02.2025 по 28.02.2025 року, він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з діагнозом: стан після ЗМЧТ, струс головного мозку? (20.02.2025, побутова), з помірним цефалгічним і астено-невротичним синдромами. Забійна рана параорбітальної частини голови. Гематома лівого ока". Вказані судово-медичні експертні та додатково представленіоб'єктивні клінічні дані щодо наявності, характеру і локалізації встановлених у нього тілесних ушкоджень голови і обличчя, можуть свідчити про те, що вони є наслідком тупої травми і спричинені не менш як одним контактом з тупим травмуючим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що не виключає ймовірності строків та механізму травматизації, відображених в постанові дізнавача, самим обстеженим та в медичній документації, тобто 20.02.2025 року від дії кисті руки людини, стуленої в кулак, чи будь-якиого іншого предмета з подібними властивостями контактуючої частини. Зазначені тілесні ушкодження голови і обличчя за своїм характером і в своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 17-18);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.25 у ході якого потерпілий ОСОБА_8 розказав та показав механізм спричинення ОСОБА_6 йому тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 29-31);
- висновком експерта № 80 від 10.03.2025 року відповідно до якого судово-медичні експертні дані щодо характеру і локалізації тілесних ушкоджень, встановлених у ОСОБА_5 , не виключають механізму спричинення, представленого самим потерпілим під час проведення слідчого експерименту від 05.03.2025 року за участі самого потерпілого (т. 2 а.с. 33-34);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.25 у ході якого свідок ОСОБА_9 розказала та показала де вона перебувала 20.02.2025 року близько 15:50 год. біля залізничної станції "Васильківка" по вул. Успішній в сел. Васильківка, де вона була коли почула крики і сварки чоловіків, де вона побачила ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та де ОСОБА_14 впав на землю. Також свідок ОСОБА_9 показала, де на обличчі ОСОБА_12 лилася кров - під лівим оком. Також свідок пояснила, що видим тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 вона не помітила (т. 2 а.с. 39-43);
- висновком експерта № 103 від 25.03.2025 року відповідно до якого характер тілесного ушкодження лівої навколоочної ділянки потерпілого ОСОБА_5 та особливості травмованої анатомічної ділянкиобличчя, виключають ймовірність утворення внаслідок падіння з положення стоячи з висоти власного зросту (т. 2 а.с. 56-57);
- протоколом огляду предмету від 21.03.2025 року, відповідно до якого було оглянуто диск упакований до паперового конвурту білого кольору. В ході огляду диска встановлено, що на ньому наявний відеофайл з назвою Video 2025-04-02 at 09.33.43.мр4 та відеофайл з надписом Video 2025-04-02 at 09.33.37.мр4. На відеофайлі з назвою "Video 2025-04-02 at 09.33.43.мр4" наявні час та дата початку зйомки: "20.02.2025, 16:09:59", загальна тривалість відеозапису 1хв. 18сек. Встановлено, що на відеозаписі відображено вхід до ВП № 1 СРУП ГУНП в Дніпропетрвоській області. На 0хв. 48сек. відеозапису відображено як ОСОБА_6 зайшов до чергової частини ВП № 1 СРУП для написання заяви про вчинене кримінальне правопорушення. В очікуванні поки останнього записують до журналу прийому громадян, ОСОБА_6 на 1хв. 00 сек. повернувся до кмери відеоспостереження, де повністю відображено обличчя чоловіка, на якому не видніються видимі тілесні ушкодження на обличчі (т. 2 а.с.63-66);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.25 у ході якого підозрюваний ОСОБА_6 розказав та показав механізм спричинення йому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 141-144);
- висновком експерта № 122 від 16.04.2025 року, відповідно до якого в показах підозрюваного ОСОБА_6 , викладених в протоколі слідчого експеримента від 15.04.2025 року, не відображено механізм травмування потерпілого ОСОБА_5 , що не дозволяє відповісти на поставлене в постанові питання, а саме: чи могли виявлені у потерпілого ОСОБА_5 тілесні ушкодження утворитися за обставин та у спосіб, що були вказані підозрюваним ОСОБА_6 під час проведення допиту та проведення слідчого експерименту за йогот участі від 15.04.2025 року (т. 2 а.с. 146-147);
- постановою від 27.06.2025 року про закриття кримінального провадження
№ 1202504642000012 від 21.02.2025 року за заявою ОСОБА_15 про заподіяня йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 105-107).
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Версію подій сторони захисту суд вважає спростованою сукупністю досліджених у засіданні доказів, такою, що не відповідає дійсності та є обраним способом захисту.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні нікого не має.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням обставин справи, думки прокурора, потерпілого, характеристики особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне й доцільне призначити покарання в межах санкції статті КК України за якою ОСОБА_6 визнаний винним, у виді пробаційного нагляду, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження скоєння ним нових правопорушень.
Витрати на проведення судових експертиз відсутні, речові докази у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду, поклавши на нього, згідно зі ст. 59-1 КК України такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1