Справа 932/5508/26
Провадження № 2н/932/761/26
про відмову у видачі судового наказу
12 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Цитульський В.І., розглянувши заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг ЖКГ, -
1.Зміст вимог заявника
У травні 2026 року до суду надійшла заява Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за теплову енергію в
сумі 4906,17 грн. за період від 01.09.2024 р.до 31.01.2026 р. та заборгованість
за абонентське обслуговування в сумі 365,50 грн. за період з 01.09.2024 р.до
31.01.2026р., судових витрат в сумі 266,24 грн.
Норми права, застосовані судом
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок заповнення реквізитів платіжних документів регулюється ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» та Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті), які зобов'язують платника заповнювати реквізит «Призначення платежу» таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
2.Мотиви та висновки суду
Дослідивши надану платіжну інструкцію № 25201 від 25.02.2026, суд встановив, що у реквізиті «Призначення платежу» заявником зазначено: «101/266.24/UAH/03337119;судовий збір за заявою ОКП "ДТКЕ", Шевченківський районний суд м. Дніпра». Будь-які відомості щодо боржників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), за вимогами до яких сплачується збір, або номер особового рахунку у документі відсутні.
Оцінюючи належність цього документа як доказу сплати збору, суд керується сталою правовою позицією Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 19 січня 2019 року у справі № 905/1057/18 та в ухвалі від 31 травня 2018 року у справі № 922/496/17 Верховний Суд наголосив на обов'язковості правильного оформлення платіжного документа, зазначивши, що він має містити відомості, які дозволяють чітко ідентифікувати, яка саме заява оплачується судовим збором.
Аналогічна позиція висловлена і в роз'ясненнях Пленуму Вищого спеціалізованого суду України (постанова № 10 від 17.10.2014), де підкреслено, що суд перед відкриттям провадження повинен перевірити, чи містить квитанція відомості про те, за яку саме заяву сплачується збір. Оскільки Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» є суб'єктом, що подає масові звернення до суду, відсутність персоналізації платежу (ПІБ боржника або номера рахунку) не дозволяє виключити ризик повторного використання одного й того самого платіжного документа для різних судових справ.
Відсутність у платіжній інструкції прізвища боржника унеможливлює ідентифікацію платежу та встановлення безпосереднього зв'язку між проведеною банківською операцією та даним зверненням до суду. За таких умов документ не може вважатися належним підтвердженням сплати судового збору саме за цією заявою.
Враховуючи висновки Верховного Суду щодо обов'язковості деталізації призначення платежу, суд вважає, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України. Оскільки ідентифікація платежу за конкретною справою є процесуальним обов'язком заявника, відсутність таких відомостей є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з наданими суду відомостями органу реєстрації місця проживання боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за вказаною у заяві адресою не зареєстровані, а дані про їхнє актуальне зареєстроване місце проживання (перебування) в установленому законі порядку відсутні.
Оскільки наказне провадження є безспірним та спрощеним і не передбачає можливості з'ясування фактичного місця проживання осіб або оголошення їх у розшук, відсутність офіційної реєстрації місця проживання боржників унеможливлює розгляд вимог заявника в порядку наказного провадження, що є самостійною підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі ч. 5 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 160, 163, 165, 353-355 ЦПК України, суд -
У видачі судового наказу по заяві Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надання послуг ЖКГ - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої частиною п'ятою статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для звернення до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.І. Цитульський