Справа № 737/130/26
Проваждення № 2/737/183/26
12 травня 2026 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі
головуючого суддіКоренькова А.А.
секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження цивільну справу № 737/130/26
за позовомОСОБА_1
до відповідачаОСОБА_2
провитребування майна та стягнення моральної шкоди-,
учасники справи та їх представники:
відповідач ОСОБА_2
09 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача повернути безпідставно набуте майно та грошові кошти, а також стягнути моральну шкоду.
Свої вимоги мотивує тим, що після зради відповідачки, з 5 липня 2025 року, відповідачка (його колишня дружина) забрала у нього банківську картку та витратила гроші у розмірі 50 362,00 гривень без його дозволу. Також, відповідачка не віддає його особисті речі: планшет Дитячий Q Kids Tablets 2/32ГБ 4000 мАг з захисним чохлом Android, м'ясорубку з насадкою для томатів Tefal 7IN1 NE109838, гриль George Foreman 25811-56 Fit Grill Copper Medium 1630 Вт, мобільний телефон Samsung Galaxy A16 4/128GB Black, ноутбук Lenovo годинник чоловічий електронний NORTH EDGE Apache-46 чорний.
10.03.2026 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви позивачем, ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.04.2026.
Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 15.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засіданні позивач не з'явився, надав заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що вказаних відповідачем речей у неї немає, грошові кошти відповідача вона не використовувала.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З позову вбачається, що відповідачка забрала у позивача банківську картку та витратила гроші у розмірі 50 362,00 гривень без його дозволу. Також, відповідачка не віддає його особисті речі:планшет дитячий Q Kids Tablets 2/32ГБ 4000 мАг з захисним чохлом Android, м'ясорубку з насадкою для томатів Tefal 7IN1 NE109838, гриль George Foreman 25811-56 Fit Grill Copper Medium 1630 Вт, мобільний телефон Samsung Galaxy A16 4/128GB Black, ноутбук Lenovo годинник чоловічий електронний NORTH EDGE Apache-46 чорний.
Позивачем надано квитанції про перерахування грошових коштів на загальну суму 50387,19 грн (а.с.4-22).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те що кошти та речі є безпідставно набутими відповідачем, а тому до відносин, які виникли між ними підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України.
Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно з ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збiльшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що ст.1212 ЦК України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач зазначає, що відповідач забрала у нього банківську картку та без його дозволу витратила грошові кошти у розмірі 50 362,00 грн.
Також позивач стверджує, що відповідач не повертає його особисті речі, а саме: планшет дитячий Q Kids Tablets 2/32 ГБ (4000 мАг) із захисним чохлом (Android), м'ясорубку з насадкою для томатів Tefal 7IN1 NE109838, гриль George Foreman 25811-56 Fit Grill Copper Medium (1630 Вт), мобільний телефон Samsung Galaxy A16 4/128GB Black, ноутбук Lenovo, годинник чоловічий електронний NORTH EDGE Apache-46 чорного кольору.
Водночас позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що вказані грошові кошти були використані саме відповідачем, а також, що перелічені речі перебувають у володінні відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах матеріального права, є необґрунтованими та недоведеними, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні, оскільки позивачем не надано суду достовірних доказів про безпідставне збагачення відповідача за рахунок коштів позивача, а також збереження належних йому речей.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями ст. ст. 4, 12 - 13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
1. В задоволені позову ОСОБА_1 ( зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) про витребування майна та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
6. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7.Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ