Справа № 750/1924/26
Провадження № 2/750/1750/26
20 травня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Слісаря А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у лютому 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 002/12192814-SP в сумі 88602 грн. 57 коп. та судового збору в розмірі 3328 грн. 00 коп.
Обґрунтовано позов, тим, що 22.10.2021 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 002/12192814-SP, підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті Банку та Лендинговій сторінці та беззастережно приєднався до умов Договору. АТ «Таскомбанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. У свою чергу, відповідач не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 88602 грн. 57 коп. 26 травня 2025 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/30-Ф. На даний час право вимоги до відповідача за договором № 002/12192814-SP від 22.10.2021 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.10.2021 року ОСОБА_1 підписано заяву-анкету № 800016 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank. Відповідач підтвердив, що ця заява-анкета є також заявою на відкриття рахунку та карткою із зразком її підпису.
Втім позивач, не долучив до позовної заяви зазначену Публічну пропозицію у чинній редакції на час підписання заяви про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проєкту «Sportbank». У зв'язку з цим суд позбавлений можливості встановити істотні умови укладеного договору, строк його дії та відповідно встановити коло та характер обов'язків сторін за договором.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» .
У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Однак, позивачем не надано до матеріалів справи доказів укладання договору позики, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
З матеріалів справи вбачається, що в заяві-анкеті № 800016 від 22.10.2021 відсутні будь-які умови щодо отримання кредитної картки, її виду, розміру наданого кредиту, процентів, відповідальності за порушення зобов'язання.
26 травня 2025 року між акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/30-Ф від 26.05.2025 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 88 602,57 грн., з яких:
42 624,00 гри. - загальна заборгованість по тілу кредиту;
45 978,57 грн. - загальна заборгованість по відсоткам;
Позивач стверджує, що прийняв належні права вимоги до відповідача за вказаним договором та з моменту отримання такого права вимоги ним не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, матеріали справи не містять доказів укладення між відповідачем та первісним кредитором кредитного договору № 002/12192814-SP від 22.10.2021 відповідно до вимог ст. 638, 641,1054ЦК України.
Відтак, позивачем не доведено, що між позичальником та первісним кредитором було укладено кредитний договір № 002/12192814-SP від 22.10.2021, в якому визначені істотні умови договору.
На підтвердження суми заборгованості позивачем до позову долучено лише заявку №800016 про приєднання, договір факторингу від 26.05.2025 року, акт прийому передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу від 26.05.2025 року, реєстр прав вимоги від 26.05.2025 року, відповідно до якого відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 002/12192814-SP від 22.10.2021, в розмірі 88602,57 грн., з яих: 42624 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту та 45978,57 грн - загальна заборгованість за відсотками.
Проте, позивачем не надано суду виписку по особовим рахункам та розрахунок заборгованості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Не доведення позивачем умов кредитування, а саме розміру наданого кредиту/встановленого кредитного ліміту, відсоткову ставку, строку кредитування, відповідальності за порушення зобов'язання, позбавляє суд можливість перевірити наявність та розмір заборгованості, як по тілу кредиту так і відсотках, що свідчить про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з повернення, як кредиту у розмірі 42624,00 грн, так і нарахованих відсотків за користування цим кредитом в розмірі 45978,57 грн.
За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем обставин щодо укладення кредитного договору № 002/12192814-SP та визначення його істотних умов, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. СЛІСАР