Справа № 589/3121/24
Провадження № 3/589/684/25
30 травня 2025 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Прачук О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 656943 від 03 липня 2024 року о 00 год 53 хв. по вул. Робоча, 11 в м. Шостка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21102 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із ротової порожнини, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alkotest 6820 на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Клюєв А.В. у судове засідання, призначене на 30 травня 2025 року, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні від 03 грудня 2024 року захисник пояснив, що 03 липня 2024 року близько 01 год 00 хв. ОСОБА_1 під'їхав до свого будинку, після чого до нього підбіг невідомий чоловік, який не представився та одразу застосував газовий балончик. Надалі, працівники поліції разом з чоловіком у військовій куртці, почали бити ОСОБА_1 . Після цього від ОСОБА_1 вимагали пройти медичний огляд, при цьому чоловік у військовій куртці продовжував поводитися агресивно та намагався його вдарити. Захисник зазначив, що ці обставини зафіксовані на відеозаписі. Крім того, звернув увагу суду на те, що відеозапис, долучений до протоколу, є неповним, оскільки між окремими фрагментами наявні перерви. На думку сторони захисту, саме у цей проміжок часу працівники поліції застосовували до ОСОБА_1 фізичну силу. Також вказав, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки автомобіля та перевірки документів його підзахисного. Окрім цього, він наголосив, що на долученому відеозаписі відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Зазначені доводи були викладені у письмовому клопотанні про закриття провадження у справі.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та підтримав позицію, викладену його захисником. Додатково пояснив, що після події не звертався ані до медичного закладу, ані до правоохоронних органів із заявою про побиття, оскільки, на його думку, поліція не вживатиме заходів щодо власних працівників.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що товаришує з ОСОБА_1 близько десяти років. Улітку 2024 року він допомагав останньому робити ремонт у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . З його слів, того вечора ОСОБА_3 кудись поїхав, а він залишився у квартирі. Близько 23 год 00 хв. він почув голос ОСОБА_1 , який кликав на допомогу. Виглянувши на вулицю, він побачив автомобіль ОСОБА_1 марки «Жигулі», біля якого останній лежав на землі, а двоє працівників поліції били його ногами по боках. Як пояснив свідок, ударів було щонайменше тричі, після чого працівники поліції бризнули Стасу в очі газовим балончиком та більше його не били. Зазначив, що події було добре видно, оскільки місце освітлювалося фарами автомобіля. Про те, що це були саме працівники поліції, він дійшов висновку через наявність поліцейського автомобіля. Зі слів свідка, він злякався, набрав води та спустився донизу, щоб допомогти ОСОБА_1 промити очі. Також пояснив, що згодом на місце події прибули інші працівники поліції. За його словами, він запитував у поліцейських, навіщо вони так чинять, однак у ОСОБА_1 не цікавився обставинами події, а останній йому нічого не пояснював. Крім того, зазначив, що протокол складали не в його присутності, оскільки у той час він повертався до квартири за цигарками.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що провадження в даній справі слід закрити , виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах, а суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 ставиться в провину керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Разом із тим відеозапис, долучений до протоколу, не містить безперервної та безпосередньої фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З матеріалів вбачається, що автомобіль, за яким рухався патрульний екіпаж, на певний час зник із поля зору працівників поліції та відеокамери. Після заїзду патрульного автомобіля до того самого двору на відео зафіксовано лише припаркований автомобіль з увімкненими фарами (встановити, чи є це один і той самий автомобіль, із наданого відеозапису не вбачається можливим) та особу, яка виходить із-за керма. Крім того, відеозапис містить перерву тривалістю понад десять хвилин. Після відновлення відеофіксації зафіксовано ОСОБА_1 , який тримається за очі та повідомляє про застосування до нього фізичної сили та газового балончика. При цьому на відеозаписі присутня стороння особа, одягнена у військову форму, яка поводиться агресивно та намагається застосувати фізичну силу до ОСОБА_1 . Надалі працівники поліції наполягають на проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовляється від його проходження, посилаючись на те, що нічого не бачить, а також заперечуючи керування ним автомобілем.
Таким чином, наданий відеозапис не дає можливості об'єктивно та повно встановити обставини події, оскільки не містить безперервної фіксації, має значну перерву в записі та не відображає факт безпосереднього керування транспортним засобом.
При цьому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. А суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд доходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук