Справа № 127/11272/26
Провадження №11-сс/801/463/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
представника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 від 16.03.2026, -
встановив:
Оскаржуваною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 від 16.03.2026 вих. № 37/26 про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вказав, що відомості викладені в заяві адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не потребують реєстрації нового провадження, а підлягають дослідженню та оцінці в ході розгляду кримінального провадження, яке наразі перебуває з обвинувальним актом у суді. Фактично вимоги заяви адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зводяться до незгоди з проведенням досудового розслідування та оголошенням підозри ОСОБА_8 .
Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення, скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026 та постановити нову ухвалу апеляційного суду про зобов'язання уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР, за заявою потерпілого ОСОБА_8 за вих. №37/26.
Вимоги обґрунтовують тим, що слідчий суддя під час винесення ухвали від 29.04.2026 р., замість здійснення наданих йому повноважень судового контролю за дотриманням прав і свобод та інтересів ОСОБА_8 порушив саме відносно ОСОБА_8 цілу низку норм процесуального та матеріального права. Зокрема, слідчим суддею було порушено цілу низку загальних засад кримінального провадження, що передбачені вимогам пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 21, 91 КПК України, а також порушені вимоги статей 1, 2, 11, 36, ст. 348 і ст. 125 КК України, вимоги, що передбачені статтями 1, 3, 6 і 8 Конституції України, вимоги ст. 8 КПК України, котрими, зокрема, Україна декларативно проголошена як демократична і правова держава, а також гарантовано додержання принципу верховенства права. Також акцентується на порушенні вимог Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
В судове засідання не з'явився ОСОБА_8 належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Разом з тим, його захисник - адвокат ОСОБА_7 зазначив про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_8 та наголосив, що його права та інтереси порушені не будуть.
Адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить задоволити її в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення спільної апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копію повного тексту оскаржуваної ухвали адвокатом отримано 06.05.2026 року.
Враховуючи викладене, підозрюваного та його представника ОСОБА_7 було позбавлено можливості оскаржити ухвалу слідчого судді в установлені законом строки, а тому апеляційний суд вважає за доцільне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026.
Згідно із положеннями ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень,охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Вважаємо, що без встановлення матеріальної (об'єктивної) істини у справі жодне із вищенаведених завдань, які поставлені перед кожним без винятку кримінальним провадженням, досягнути неможливо.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Ч. 1 ст. 21 КПК України гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Як убачається з матеріалів справи, 06.04.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Скарга мотивована тим, що адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 звернувся до Вінницької обласної прокуратури, в порядку ст. 214 КПК України, з заявою про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами прокуратури, НПУ, військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, відомості по вказаній заяві не було внесено до ЄРДР. За вказаних обставин заявники просили скаргу задовольнити та зобов'язати Вінницьку обласну прокуратуру внести відомості до ЄРДР.
Зі змісту заяви встановлено, що 02.01.2026 неподалік будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 було затримано працівниками районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в подальшому оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
При цьому, як встановлено судом та вбачається з матеріалів скарги підозрюваного та його захисника Гайсинським РУП ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020090000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України. В рамках вказаного провадження 02 січня 2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Проте, зміст ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Окрім того, прокурор в судовому засіданні апеляційного суду наголошував на тому, що факти, викладені в заяві адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами прокуратури, НПУ, військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевіряються в рамках кримінального провадження №12026020090000003 від 02.01.2026.
Суд першої інстанції цілком правильно відмовив у задоволенні скарги з метою запобігання зловживанню скаржником своїм правом, дотримання засад кримінального провадження щодо розумності й справедливості, правової визначеності.
В ст. 412 КПК України, про те, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
В ході перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не встановив і істотних порушень вимог КПК України.
Будь-які докази того, що слідчий суддя порушив норми матеріального чи процесуального права заявником апеляційному суду не надані, в судовому засіданні такі обставини не встановлено.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.
Зокрема, відповідно до Рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку Держави…», з метою уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору можливого впливу цих порушень на загальну справедливість судового розгляду. Методи, які застосовує ЄСПЛ, загалом не передбачають дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на необхідності з'ясування, чи перешкодили допущені порушення в досягненні справедливості. «При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення серйозних чи вагомих, на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухвалення підсумкового судового рішення як несправедливого».
Враховуючи наведене вище та те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12026020090000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України триває та те, що в рамках даного кримінального провадження перевіряються відомості викладені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами прокуратури, НПУ, військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 за авторством адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , рішення слідчого судді повністю відповідає повноваженням, визначеним статтею 307 КПК України.
На переконання апеляційного суду-слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
постановив:
Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали.
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29.04.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 та його адвоката ОСОБА_7 від 16.03.2026 вих. №37/26 про вчинення кримінального правопорушення, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4