Справа № 607/9828/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/150/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
19 травня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026210000000019 від 12 січня 2026 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Яблунів Гусятинського району, Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої начальником дослідно-випробувальної лабораторії аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області, раніше не судимої
та застосовано щодо неї запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) та покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з ОСОБА_10 ;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановлено строк дії ухвали до 23 год 59 хв 27 червня 2026 року.
Як слідує з матеріалів провадження, слідчою групою слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за процесуального керівництва Тернопільської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12.01.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026210000000019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332, ч.3 ст. 369-2.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 26 січня 2026 року у начальника дослідно-випробувальної лабораторії ГУ ДСНС України в Тернопільській області ОСОБА_7 , яка є працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій та відповідно до п.п. "а" п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, виник прямий умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за вплив на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ТЦК та СП) щодо прийняття ними рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційної системи "Оберіг" (далі - ІКС "Оберіг") відповідних відомостей та виключення його з розшуку.
Так, 26 січня 2026 року близько 17 години 00 хвилин під час зустрічі з ОСОБА_10 ОСОБА_7 , будучи працівником ДСНС України та суб'єктом, на якого поширюються вимоги ст. ст. 22-24 Закону України "Про запобігання корупції", діючи умисно, з корисливих мотивів, зі слів ОСОБА_10 дізналася про обставини його безпідставного внесення службовими особами ТЦК та СП до ІКС "Оберіг" як особи, що перебуває у розшуку за нібито порушення вимог законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Тоді ж, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_10 про наявність у неї можливості вплинути на службових осіб ТЦК та СП з метою внесення змін до ІКС "Оберіг" та зняття його з розшуку.
При цьому ОСОБА_7 висунула вимогу надати їй неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США за такий вплив, поєднавши її з погрозою збереження безпідставно наданого статусу розшукуваної особи у разі відмови, що могло с причинити його примусове доставлення до ТЦК та СП.
В свою чергу, ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправність висунутих йому вимог, розуміючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально караним діянням, та не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності, з метою викриття протиправної діяльності ОСОБА_7 , звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів, після чого подальші дії відбувались під їх контролем.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 09 лютого 2026 року близько 12 год. 40 хв., під час зустрічі з ОСОБА_10 перебуваючи поблизу магазину "Близенько" по вул. Київській у м. Тернопіль, неподалік адміністративних будівель ГУ ДСНС України у Тернопільській області, повідомила останньому, що має знайому особу з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яку може вплинути з метою позитивного вирішення питання щодо внесення змін до ІКС "Оберіг" та зняття його з розшуку, однак для цього потрібно деякий час почекати.
Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 23 лютого 2026 року близько 13 год. 40 хв. Перебуваючи за адресою: проспект Злуки у м. Тернополі, поблизу стоматології "White clinic", під час зустрічі з ОСОБА_10 повторно наголосила, що за позивне вирішення питання щодо зняття його з розшуку в ІКС "Оберіг" необхідно надати їй грошові кошти, а також документи - паспорт та реєстраційний номер облікової карти платника податків.
Крім цього, 24 лютого 2026 року близько 13 год. 04 хв. ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_10 та під час телефонної розмови, відповідаючи на його запитання, повідомила що раніше обумовлена сума неправомірної вигоди не змінилась та становить 1 500 доларів США.
У подальшому, 25 лютого 2026 року близько 19 год. ОСОБА_7 , зустрівшись із ОСОБА_10 за попередньою домовленістю та перебуваючи у квартирі, розташованій у будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в межах єдиного злочинного умислу, одержана від останнього грошові кошти у сумі 1 500 доларів США (що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України станом на 25 лютого 2026 року становить 64 897, 20 грн) як неправомірну вигоду для себе за вплив на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою вирішення питання щодо внесення до ІКС "Оберіг" відомостей про зняття ОСОБА_10 з розшуку.
06 березня 2026 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_7 , зателефонувавши ОСОБА_10 з абонентського номера НОМЕР_1 , повідомила останньому, що питання щодо зняття його з розшуку вирішено.
Надалі ОСОБА_10 , одразу після вказаної телефонної розмови, зайшовши та авторизуватись у мобільному додатку "Резерв+", виявив, що відомості про його перебування у розшуку відсутні.
Разом із цим, ОСОБА_10 жодних дій, пов'язаних зі сплатою штрафу за нібито порушення вимог законодавства про військовий обов'язок і військову службу, а також мобілізаційну підготовку та мобілізацію не вчиняв.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме:одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
30.04.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 вважає, що вказана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає до скасування.
Зазначає, що повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повинно здійснюватись прокурором, проте ОСОБА_7 . Повідомлення про підозру вручено слідчим, що не передбачено діючим КПК.
Вважає, що суд належним чином не врахував наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Вказує, що у процесі проведеного у квартирі ОСОБА_7 30 квітня 2026 р. обшуку, було вилучено усі наявні у неї грошові кошти , що позбавляло ОСОБА_7 можливості виконати ухвалу суду щодо обрання їй міри запобіжного заходу у виді застави, крім того, вона самостійно виховує малолітнього сина, на що теж необхідні відповідні кошти, у той же час слідчий суддя ці обставини до уваги не взяв та призначив максимальний розмір застави, який просила сторона обвинувачення.
Зокрема, звертає увагу суду, що підозрювана ОСОБА_7 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання та чудово розуміє відповідальність за порушення покладених на неї зобов'язань, та те що при переховуванні вона сама собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання покарання у виді позбавлення волі.
Також вказує, що стороною захисту, у процесі слухання справи, було заявлено клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, проте воно слідчим суддею залишено без вирішення.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання
Заслухавши суддю-доповідача; підозрювану ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання; прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваної, оскільки вважає рішення слідчого судді місцевого суду законним та обґрунтованим; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні нею кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України та у наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Зокрема, матеріалами кримінального провадження підтверджується, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Мотиви, наведенні слідчим суддею на обґрунтування своїх висновків щодо оцінки ризиків зазначених слідчим у клопотанні про обрання запобіжного заходу є належним чином аргументовані і сумніві у колегії суддів не викликають.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Твердження сторони захисту про недотримання порядку повідомлення про підозру ОСОБА_7 . З тих підстав, шо повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повинно здійснюватись прокурором, колегія судді вважає безпідставними.
Так, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором.
Таким чином слідчий має право вручати письмове повідомлення про підозру, оскільки це прямо передбачено процесуальним законодавством.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про підозру старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області підполковником поліції ОСОБА_11 . При цьому, повідомлення про підозру погоджено начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури, що повністю узгоджується з приписами кримінального процесуального заокнодавства.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що у провадженні існують обставини, які не були враховані слідчим суддею та давали слідчому судді підстави для задоволення клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням меншого обсягу обов'язків, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки вони суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження, а тому не можуть бути прийнятими до уваги.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу в виді застави, та неможливість застосування до підозрюваної іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід, зокрема, особисте зобов'язання, з покладенням меншого обсягу обов'язків, на переконання колегії суддів, не зможе запобігти наведеним вище процесуальним ризикам.
Обравши підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід в виді застави, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що застава у визначеному судом розмірі є тим запобіжним який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину, раніше до відповідальності не притягувалася, на переконання колегії суддів не дають підстав для іншого висновку, ніж той, до якого прийшов слідчий суддя, обравши запобіжний захід у виді застави, позаяк такі обставини, які в повній мірі враховані слідчим суддею, існували і на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється, жодним чином не виступили стримуючим фактором, а тому не можуть бути визначальними при обранні запобіжного заходу.
Встановлені слідчим суддею обставини дають апеляційному суду підстави для висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваної та виконання нею своїх процесуальних обов'язків та запобігання доведеним ризикам на даному етапі досудового розслідування обрання підозрюваній саме запобіжного заходу в вигляді застави з покладеними обов'язками є виправданим, а запобіжний захід в виді особистого зобов'язання з меншим обсягом обов'язків не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваної.
Доводи апелянта проте, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і неможливість застосування до ОСОБА_7 жодного з більш м'яких запобіжних заходів, є необґрунтованими.
Стороною захисту не наведено переконливих доводів, які б свідчили, що інші запобіжні заходи можуть забезпечити запобіганню доведеним ризикам. За таких обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задоволена бути не може, що не позбавляє учасників провадження, в разі зміни обставин, що розглядались слідчим суддею, звертатись з відповідним клопотанням, в тому числі з приводу зміни додаткових обов'язків, покладених на особу.
На переконання колегії суддів, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а істотних порушень приписів чинного кримінального процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 р. відносно ОСОБА_7 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання сторона захисту, не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2026 року відносно ОСОБА_7 - без змін
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді