Справа № 306/170/26
Провадження № 22-ц/4806/502/26
про залишення апеляційної скарги без руху
11 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Собослой Г.Г., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2026 року у справі № 306/170/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за невиконання рішення суду,
Державна казначейська служба України, в інтересах якої діє представник Троцюк Олександр Володимирович, подала апеляційну скаргу, сформовану у системі «Електронний суд» 15.04.2026, на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2026 року та порушила питання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплату до закінчення дії правового режиму воєнного стану в Україні, посилаючись на статтю 8 ЗУ «Про судовий збір». На обґрунтування клопотання заявник вказує на те, що казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з обмеженим обсягом фінансування та затвердженим кошторисом. У період воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на національну безпеку, оборону та на здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. Відповідно до пункту 19 Порядку виконання повноважень ДКСУ в особливому режимі в умовах воєнного стану № 590 від 09.06.2021 визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснена лише в третю чергу, що унеможливлює Казначейству своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Доводи заявника не містять безумовних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що відстрочення за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником за для сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
З огляду на наведене суд вважає, що клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, у задоволенні клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Відтак, апеляційна скарга не відповідає вимогам ЦПК України в частині дотримання порядку і правил сплати судового збору, так як судовий збір апелянтом не сплачено.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (п. 3 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Відтак скаржником підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 993,60 гривень (3 328*150%*0,8), який повинен бути внесений або перерахований за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37975895;
Банк одержувача:Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998 ;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу: судовий збір, за позовом_______, на рішення від_____,
по справі___, Закарпатський апеляційний суд.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом подачі до суду апеляційної інстанції документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати для усунення недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Г. Собослой