Провадження № 2/679/488/2026
Справа № 679/166/26
15 травня 2026 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
у складі головуючого судді Стасюка Р.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 11.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2154101 про надання споживчого кредиту у розмірі 28000,00 грн.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти у визначеному розмірі, шляхом їх перерахування на вказаний при укладенні договору картковий рахунок № НОМЕР_1 .
22.10.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-41/25, за умовами якого позивач прийняв належні кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2154101 від 11.03.2025.
Оскільки, відповідачка взятих на себе зобов'язань належним чином не виконувала, за договором про надання споживчого кредиту утворилась заборгованість у загальному розмірі 94359,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 27999,96 грн, заборгованість за відсотками 52360,00 грн, заборгованість за пенею 14000,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь разом із сумою понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 23.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У встановлений судом строк відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.
Зважаючи на те, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не надходило, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено, що 11.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі (шляхом його підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А972) було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2154101.
Відповідно до умов договору відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 28000,00 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_2 , на строк 360 днів, зі стандартною процентною ставкою, що становить 1% в день та застосовується у межах строку кредитування, зниженою процентною ставкою 0,97% в день, що застосовується у випадку якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, у дату першого платежу - 21.03.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу визначеного у Графіку платежів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів (п. 1.2-1.5, п. 2.1 договору).
Згідно графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2154101, датою видачі кредиту є 11.03.2025, остання дата платежу з повернення тіла кредиту 06.03.2026, періодичність платежів кожні 10 днів, розмір процентів за зниженою процентною ставкою 2716,00 грн, за стандартною процентною ставкою 2800,00 грн, загальна вартість кредиту 128716,00 грн, з яких: тіло кредиту 28000,00 грн, проценти за користування кредитом 100716,00 грн.
Інформація щодо суми кредиту, строку кредитування, стандартної процентної ставки, загальних витрат за кредитом, порядку його повернення та наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором міститься у Паспорті споживчого кредиту, який надавався споживачу до укладення договору та підписаний ОСОБА_1 одноразовими ідентифікатором «А838».
Пунктом 6.4 договору встановлено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування ним споживач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 4200,00 грн на третій день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 840,00 грн починаючи з четвертого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
ТОВ «Селфі Кредит» виконало умови договору про надання споживчого кредиту, перерахувавши, шляхом безготівкового переказу на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 28000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 22.10.2025, з яким ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 01.04.2024.
22.10.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-41/25, за умовами якого позивач прийняв належні кредитору права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
У цей же день сторонами підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників до вказаного договору факторингу. На підтвердження фактичного виконання договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію кредитового переказу від 22.10.2025, про проведення оплати за договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-41/25 від 22.10.2025, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2154101 у загальному розмірі 94359,96 грн, з яких: 27999,96 грн заборгованість за тілом кредиту, 52360,00 грн заборгованість за процентами, 14000,00 грн сума штрафних санкцій.
Відповідно до проведеного первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором №2154101 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, станом на 22.10.2025 (дату відступлення права вимоги) утворилася заборгованість у загальному розмірі 94359,96 грн, що складається з: 27999,96 грн заборгованість за тілом кредиту; 52360,00 грн заборгованість за відсотками; 14000,00 грн пеня.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір процентної ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Досліджені у справі докази підтверджують факт укладення 11.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі договору про надання споживчого кредиту №2154101, отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 28000,00 грн, зі сплатою процентів за користування ними відповідно до умов, зазначених у договорі. При укладенні договору ОСОБА_1 вказала свої персональні дані, зокрема, прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, місце проживання та реєстрації, РНОКПП, номер мобільного телефону, паспортні дані, а також номер карткового рахунку, на який бажала здійснити зарахування кредитних коштів.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 частково виконувала свої зобов'язання зі сплати тіла кредиту та процентів, здійснивши наступні платежі: 21.03.2025 у сумі 2716,00 грн на погашення процентів та у сумі 0,01 грн на погашення тіла кредиту, 31.03.2025 у сумі 2800,00 грн на погашення процентів та у сумі 0,01 грн на погашення тіла кредиту, 08.04.2025 у сумі 2240,00 грн на погашення процентів та у сумі 0,01 грн на погашення тіла кредиту, 18.04.2025 у сумі 2800,00 грн на погашення процентів та у сумі 0,01 грн на погашення тіла кредиту.
За встановлених вище обставин справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки та користь позивача, яка нового кредитора у зобов'язанні, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27999,96 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 52360,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій (пені) у розмірі 14000,00 грн суд дійшов такого висновку.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
У ч. 1, 3 ст.549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Крім того, Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) виснував, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов'язань, що випливають із договору споживчого кредиту № 2154101 від 11.03.2025 підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які вказують на відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за пенею, розмір якої позивачем обраховано у сумі 14000,00 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, враховуючи, що відповідачка не надала відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 2154101 від 11.03.2025 у загальному розмірі 80359,96 грн, яка складається з: 27999,96 грн заборгованість за тілом кредиту, 52360,00 грн заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн підтверджується платіжною інструкцією №173 від 30.01.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог стягненню із відповідачки на користь позивачка підлягають витрати зі сплати судового збору у розмірі 2263,04 грн, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (85% ціни позову).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2154101 від 11 березня 2025 року у загальному розмірі 80359 (вісімдесят тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 96 копійок.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 14000 гривень 00 копійок пені за договором про надання споживчого кредиту № 2154101 від 11 березня 2025 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) гривні 04 копійки судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 15 травня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М. Стасюк