Справа № 676/2977/25
Номер провадження 2-др/676/23/26
19 травня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Гладій Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» Іваницького А.М. та Романюка В.М. про ухвалення додаткового рішення в одне провадження , -
У провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебувала на розгляді цивільна справа № 676/2977/25 провадження № 2/676/383/26 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2026 року позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» заборгованість за оплату внесків на утримання будинку (комерція) та разового внеску на ремонт у розмірі 4 350,70 грн., 3 % річних у розмірі 163,42 грн., інфляційні витрати у розмірі 698,72 грн. та судовий збір у розмірі 2 238,54 грн., а всього - 7 451,38 грн.
Представник позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» Іваницький А.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та витрат за отримання відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.
В обґрунтування заяви зазначає, що 16.04.2025 року між адвокатом Іваницьким Андрієм Мироновичем та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» в особі Голови Заклецького Михайла Євгеновича, як Клієнтом було укладено договір про надання правничої допомоги (далі Договір). Відповідно до пунктом 1.1. вказаного Договору, Адвокат за дорученням Клієнта, зобов'язується надавати правничу допомогу Клієнту на умовах і в порядку визначених цим Договором щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_2 , яка перебуватиме у провадженні в суді першої інстанції та під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_1 , яка перебуватиме в суді першої інстанції, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. У пункті 4.2. Договору зазначено, що розмір гонорару Адвоката встановлюється на основі фіксованого розміру та становить 17 400,00 грн. (сімнадцять тисяч чотириста гривень) та відповідно розподіляється наступним чином:- 8 700,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень) щодо представництва інтересів Клієнта, а також щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_2 , яка перебуватиме у провадженні в суді першої інстанції;- 8 700,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень) щодо представництва інтересів Клієнта, а також щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи. Згідно з платіжною інструкцією № 2503 від 17.04.2025 року на суму 17 400,00 грн., підтверджується факт оплати Позивача гонорару за умовами Договору. В подальшому, 05.09.2025 року між Позивачем та адвокатом Іваницьким А.М. було укладено додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року, згідно якої сторони дійшли згоди змінити пункту 4.2. Розділу 4 «ОПЛАТА ГОНОРАРУ ТА КОМПЕНСАЦІЯ ВИТРАТ АДВОКАТА» Договору про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року та викладено його у наступній редакції: «4.2. Розмір гонорару Адвоката встановлюється на основі фіксованого розміру та становить 20 900,00 грн. розподіляється наступним чином: (двадцять тисяч дев'ятсот гривень) та відповідно - 8 700,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень) щодо представництва інтересів Клієнта, а також щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_2 , яка перебуватиме у провадженні в суді першої інстанції;- 12 200,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень) щодо представництва інтересів Клієнта, а також щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_1 , яка перебуватиме у провадженні в суді першої інстанції». Пунктом 4.4 Договору встановлено, що сторони погодили, що Клієнт зобов'язаний здійснити на користь Адвоката, попередню виплату (авансування) гонорару у сумі 100% від розміру гонорару, який вказаний у пункті 4.2. вказаного Договору у день укладення такого Договору, а також здійснити авансування орієнтованого розміру інших витрат, пов'язаних з виконанням доручення Клієнта та вказаного Договору, що підтверджується виданою Адвокатом Клієнту квитанцією. Згідно з платіжною інструкцією № 2622 від 08.09.2025 року на суму 3 500,00 грн., підтверджується факт оплати Позивача на користь адвоката Іваницького А.М. гонорару за умовами Договору в повному обсязі. Таким чином, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45», витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 200,00 грн. та витрати за отримання відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій в розмірі 115,00 грн
12.04.2026 року Романюк В.М. подав заяву, в якій заперечив проти стягнення зазначених витрат, зокрема зазначив,що представником позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додано Договір про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року, у пункті 5.1. якого вказано строк його дії - до 31.10.2025 року. Умови договору, згідно із якими, вказана угода вважалась би продовженою (пролонгованою) відсутні, також представником позивача не надано додаткових угод, додатків, що свідчили б про продовження строку надання правничої допомоги. Крім цього, у п.4.1. договору про надання правничої допомоги від 16.04.2025 зазначено, що факт надання правничої допомоги по цьому договору підтверджується в акті надання правничої допомоги, який є невіддільною частиною вказаного договору, однак представником позивача не надано разом із заявою акту надання правничої допомоги, який згідно із умовами договору від 16.04.2025 року є тим документом, що підтверджує сам факт надання такої допомоги. Тобто матеріали справи не містять доказів надання та прийняття позивачем правничої допомоги від його представника. Також відсутні відомості щодо обсягу наданої правничої допомоги, часу витраченого на надання послуг. Наявність платіжних інструкцій підтверджує лише факт передачі (сплати) коштів, але не підтверджує обґрунтованість їх розміру, як і сам факт надання правничої допомоги. Також зазначив, що ціна позову у цій справі становить лише 4 350,70 грн, а загальна сума стягнення (з урахуванням збору та інфляційних) - 7 451,38 грн. Вимоги позивача (його представника) про стягнення 12 200,00 грн., є очевидно завищеними. Стягнення витрат, які значно перевищують суму основного боргу, що на думку ОСОБА_1 , суперечить принципу розумності та перекладає на Відповідача надмірний тягар, що не відповідає критерію «справедливої сатисфакції», оскільки справа є незначної складності, так як стосується стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує встановленні ліміти спрощеного провадження. Вона не потребувала вивчення великого обсягу доказів, проведення складних експертиз чи аналізу численних законодавчих актів. Крім того, у позивача була наявна сформована судова практика, з питань, що становили предмет доказування по цій справі (докази цього долучені матеріали (судові рішення) в справу), що не потребувало від представника позивача витрачати додатковий час на вивчення судової практики серед визначеного кола питань. Підготовка позову у такій категорії справ є типовою та не потребує значних часових витрат, а тому просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі у зв'язку із відсутністю доказів їх фактичного понесення, або зменшити їх розмір до розумної та співмірної суми (наприклад, не більше 10% від ціни позову, що відповідає практиці для малозначних справ).
21.04.2026 року ОСОБА_1 подав заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що ним було укладено договір про надання правничої допомоги №НО-12/05/2025-1 з Адвокатом Гребенюком О.В. По факту наданої правничої допомоги, 21.04.2026 року між ним та адвокатом Гребенюком О.В. було складено акт наданих послуг, згідно із яким, Адвокатом були належним чином надані, а Клієнтом прийняті наступні послуги згідно Договору: Представництво інтересів Клієнта у Кам'янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області по справі №676/2977/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» до Клієнта про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання будинку, що включає надання наступних видів правової допомоги: Підготовка (написання) та подача заяв по суті справи (письмові пояснення від 28.01.2026), кількість витрачених годин - 1,5; Участь в судових засіданнях по справі №676/2977/25 (кількість - 2); Підготовка (написання) та подача заяв з процесуальних питань по справі №676/2977/25, кількість- 2, кількість витрачених годин - 0,5. Згідно із п.2 Акту наданих послуг, всього Адвокатом були надані, а Клієнтом прийняті послуги на суму: 8000,00 (вісім тисяч гривень 00 коп.) грн, без ПДВ. Пунктом 3 акту наданих послуг зазначено, що Послуги (правова допомога) надані Адвокатом в повному обсязі, Клієнт не має претензій та/або вимог будь якого характеру щодо повного та належного виконання умов Договору Адвокатом. Факт підписання цього Акту Клієнтом є підтвердженням з боку Клієнта, відсутності претензій та/або вимог щодо повного та належного виконання умов Договору Адвокатом. Оплата наданих послуг здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Акту. Розмір гонорару адвоката є співмірним із часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих послуг по справі. Адвокатом підготовлено 1 документ по суті справи, 2 документи з процесуальних питань, а також взяв участь у 2 судових засіданнях. В зв'язку з цим просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
04.05.2026 року представник позивача адвокат Іваницький А.М. подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначив, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2026 року по справі № 676/2977/25 слідує, що позовні вимоги задоволено частково (92,41 %), отже частка розподілу судових витрат для сторони Відповідача складатиме 7,59 %. Вважає, що заявлений стороною Відповідача розміру витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, більш того не доведено витрат на правничу допомогу по критеріям реальності витрат, їх дійсності та необхідності. Зважаючи на те, що відповідачем не виконано обов'язку з сплати заборгованості, на переконання сторони Позивача, зважаючи на положення частини 2 статті 16 ЦПК України та ігнорування Відповідачем необхідності виконати свій обов'язок, як члена ОСББ, з оплати внесків на утримання будинку в досудовому порядку, вважає, що слід повністю відмовити у задоволенні витрат на правничу допомогу сторони Відповідача, однак якщо суд дійде до переконання, щодо підставності стягнення таких витрат просить зменшити їх з урахування критеріїв розумності, справедливості, необхідності та достатності.
В судове засідання представник позивача - адвокат Іваницький А.М., відповідач ОСОБА_1 не з'явились, в поданих заявах про ухвалення додаткового рішення ставили питання про проведення судового засідання у їх відсутності.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2026 року позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» заборгованість за оплату внесків на утримання будинку (комерція) та разового внеску на ремонт у розмірі 4 350,70 грн., 3 % річних у розмірі 163,42 грн., інфляційні витрати у розмірі 698,72 грн. та судовий збір у розмірі 2 238,54 грн., а всього - 7 451,38 грн.
15.04.2026 року представник позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» Іваницький А.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та витрат за отримання відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.
21.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 22.04.2026 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 676/2977/25 провадження № 2-др/676/23/26 за заявою представника позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45» Іваницького А.М. про ухвалення додаткового рішення та цивільну справу № 676/2977/25 провадження № 2-др/676/24/26 за заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в одне провадження і присвоїте об'єднаній справі № 676/2977/25 провадження № 2-др/676/23/26.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 вказаного вище Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, як це унормовано положеннями ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування гонорару за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа№ 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірнимі з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, виходячи з наведених правових положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема у положеннях частин п'ятої та шостої статті, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача на підтвердження своїх вимог надав копію Договору про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року, яким було визначено гонорар в розмірі 8700 грн. копію додаткової угоди від 05.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 16.04.2025 року, яким було збільшено гонорар за участь в даній справі до 12 200 грн., копію платіжної інструкції № 2503 від 17.04.2025 року про оплату 17 400,00 грн. за правничу допомогу відповідно до договору від 16.04.2025 року, копія платіжної інструкції від 2622 від 08.09.2025 року про оплату 3500,00 грн за правничу допомогу згідно з договором від 16.04.2025 року.
Згідно з умовами договору та додаткової угоди про надання правничої допомоги суттю правничої допомоги адвоката Іваницького А.М. в даній справі є надання правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку визначених цим Договором щодо представництва інтересів Клієнта, а також надання останньому інших видів правничої допомоги, під час розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості за оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку, 3 відсотків річних та інфляційних втрат з ОСОБА_1 , яка перебуватиме в суді першої інстанції.
Враховуючи те, що правнича допомога визначена як гонорар, визначений в сталій сумі, а також відсутність конкретизації правової допомоги в акті виконаних робіт по наданню правничої допомоги, а лише узагальнене зазначення такої правничої допомоги в Договорі, то суд оцінює фактичної надані послуги та враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпосередня участь в судовому засіданні, витрати часу тощо.
Враховуючи вищевикладені вимоги, судд дійшов висновку, що відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 12 200,00 грн. не відповідає вищевказаним критеріям розумності та співмірності.
Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що позов задоволено частково, зокрема через неправильний розрахунок заборгованості, дана справа є справою незначної складності та має не значний обсяг документів, розглядалась в порядку спрощеного провадження, предметом позову є незначна сума боргу, представник позивача лише один раз приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в подальшому написав заяву про розгляд справи у його відсутності, що не вплинуло на витрати ним часу на участь у справі, усі документи ним надсилалась через систему Електронного Суду, а отже ним не здійснювались витрати на папір, формування та обґрунтування правової позиції здійснювалось із використанням уже сформованої практики вищих судів по даній категорії справи за участю цього ж позивача, що не потребувало значних зусиль та знань у правозастосуванні.
Таким чином, з урахуванням наведених норм права, конкретних обставин даної справи, обґрунтованості та реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації за рахунок відповідача з 12 200,00 грн. до 3 000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення витрат за отримання відомостей (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських організацій в розмірі 115,00 грн, то такі витрати на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можуть бути стягнуті як судові витрати, якщо цей витяг був необхідним для розгляду справи, підтверджує право власності або інший доказ, а також правильно задокументований.
В даному випадку такий витяг був поданий з ініціативи представника позивача, хоча факт права власності на приміщення ніким не оспорювався. Також суд, дослідивши надані квитанцію від 28.04.2025 року та платіжну інструкцію № 2518 від 29.04.2025 року констатує, що з даних документів неможливо встановити, що такий витяг був здійснений саме щодо ОСОБА_1 , зокрема в квитанції від 28.04.2025 року неможливо встановити, хто є платником, оскільки відсутня ідентифікація платника по ПІБ, не зазначено, щодо кого здійснено запит 13155959224020, з платіжної інструкції № 2518 від 29.04.2025 року аналогічно неможливо встановити, що запит здійснено саме щодо ОСОБА_1 , оскільки призначення платежу вказано компенсація за оплату отримання витягу з ЄДР згідно договору від 16.04.2025 року, однак, як зазначено вище, такий договорі стосувався надання послуг щодо двох клієнтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому в даному випадку оплата таких витрат саме щодо ОСОБА_1 представником не доведена належними та достатніми доказами.
Щодо стягнення витрат на надання правничої допомоги на користь відповідача, то на підтвердження таких витрат надано копію договору № НО-12/05/2025-1 від 12.05.2025 року, додаток до Договору № НО-12/05/2025-1 від 12.05.2025 року, акт наданих послуг № 04/2026-1, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин даної справи, обґрунтованості та реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, який задоволений частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації за рахунок позивача у розмірі, пропорційному частці вимог, в задоволенні яких відмовлено, а саме 7,59 %, що складає 607,20 грн.
На підставі п.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладену більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
За таких обставин, суд вважає за можливе в порядку п. 10 ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 2 392,80 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 246, 247, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у справі № 676/2977/25 провадження № 2/676/383/26 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Проскурівська 45» 2 392,80грн. витрат на правничу допомогу.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проскурівська 45», код ЄДРПОУ: 42251847, юридична адреса: вул. Проскурівська, буд.45 м. Хмельницький 29001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19 травня 2026 року.
Суддя Л.М. Гладій