Справа № 671/961/26
3/671/218/2026
іменем України
20 травня 2026 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенко О.Ю.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи невідомо, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
11.05.2026 о 05 год. 43 хв. в м. Волочиськ по вул. Незалежності, 19, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Vevi потужністю до 3 кВ в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, тест № 495, результат - 0,99 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи ОСОБА_1 вину визнав, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.9.а. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Водночас, згідно з пунктом (v) статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 (ратифікованої Україною 25.04.1974, із поправками від 28.09.2004), «термін «водій» означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.п. (включно і велосипеди)…»
Відповідно до статті 54 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII «Про дорожній рух», якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у національному законодавстві, застосовуються норми міжнародної угоди.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що учасники дорожнього руху (у тому числі водії транспортних засобів) зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Стаття 16 Закону України «Про дорожній рух», пункт 2.9-а ПДР України вказують на те, що водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Вказаний електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.
Як вже було зазначено судом за текстом постанови раніше, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортний засіб, а не лише механічних транспортних засів.
Отже, у відповідності до діючого законодавства електросамокат, яким керував ОСОБА_1 належить до транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 662869 від 11.05.2026; тестуванням на стан алкогольного сп'яніння з результатом 0,99 проміле; відеозаписом з місця події; довідкою, згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував та вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Таким чином, приходжу до висновку про наявність достатніх, допустимих та достовірних доказів на доведення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативних видів покарань, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу: отримувач - ГУК у Хмельницькій області/Волочиська мтг/21081100; код отримувача - 37971775; банк отримувача - Казначейство України; код банку отримувача - 899998 ; рахунок -UA568999980313040106000022653.
Стягувачем в частині сплати штрафу є Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, за адресою: 29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 7, код ЄДРПОУ 40108824, в особі органу що складав протокол: ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, за адресою: 31200, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Слави, 12.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача - 37993783; рахунок - UA908999980313111256000026001.
Стягувачем в частині сплати судового збору є Державна судова адміністрація України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору становить 3 місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова набрала законної сили _______________________
Суддя