Справа №463/1803/26
Провадження №2/463/1275/26
про відмову в задоволенні клопотання
про витребування оригіналів електронних доказів
19 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів електронних доказів в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором №586284140 від 30 вересня 2021 року у розмірі 92664 грн., а також судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова в електронній формі через систему «Електронний суд» 26 лютого 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України 27 лютого 2026 року отримано витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 2 березня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
4 березня 2026 року до суду через систему «Елетронний суд» надійшла заява представника позивача керівника ТОВ «ФК «Ейс» Полякова О.В. про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 5 березня 2026 року позовну заяву повторно було залишено без руху та повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
10 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ТОВ «ФК «Ейс» Сахарової О.І. про усунення недоліків.
Ухвалою суду 11 березня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін, призначено судове засідання у такій; за клопотанням позивача про витребування доказів витребувано в банка-емітента АТ КБ «Приватбанк» ряд інформації.
30 березня 2026 року та 3 квітня 2026 року до суду на виконання вказаної вище ухвали від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація.
11 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити ТОВ «ФК «ЕЙС» у задоволенні позову до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, судові витрати покласти на позивача. При цьому також у відзиві просить на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного доказу: кредитний договір від 30 вересня 2021 року №586284140 з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами, а в разі ненадання оригіналів витребуваних документів - визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу.
Клопотання про витребування мотивує тим, що на його думку позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Вважає, що наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між ним та кредитором. Стверджує, що не укладав договір позики, який долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, не погоджував зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ на його думку не підтверджує, що саме цю редакцію договору він розумів та узгодив із позивачем. Також вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу належності саме йому вказаного «одноразового ідентифікатора», доказів направлення йому такого та використання саме ним цього способу підписання документа. Наведене на його думку вказує на неукладеність оспорюваного правочину - кредитного договору від 30 вересня 2021 року №586284140, в тому числі в електронній формі. При цьому акцентую увагу, що до суду надано паперові копії електронних доказів, а оригінали цифрового файлу в форматі PDF, DOC(X), XML надано не було, у зв'язку з чим тобто неможливо перевірити відповідність копії оригіналу. Оскільки позивачем не надано оригінал кредитного договору 30 вересня 2021 року №586284140, а відповідачем ставиться під сумнів його укладення, просить суд витребувати у позивача оригінал електронного доказу.
13 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив представника позивача Сахарової О.І., в якій зокрема щодо тверджень відповідача про подання позивачем копій електронних доказів вказує, що позивачем до позовної заяви долучено документи у електронній формі, а саме додатки: кредитний договір №586284140 від 30 вересня 2021 року, платіжні доручення, довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». При цьому вказує, що необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії та посилається на положення ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» щодо того, що кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа та вказує, що така позиція відповідає судовій практиці. Відтак вказує, що наданий позивачем кредитний договір №586284140 від 30 вересня 2021 року, долучений до позовної заяви, є оригінальним документом.
В судове засідання 19 травня 2026 року позивач явку свого представника не забезпечив, в позовній заяві просив розгляд справи просить проводи за відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, в таке 19 травня 2026 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та відтак згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Так відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд згідно з ст. 11 ЦПК України визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 1 ст. 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 3 даної статті Кодексу учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
При цьому відповідно до ч. 5 такої якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Так відповідач стверджує, що позивачем було надано до суду паперові копії електронних доказів, а оригіналів цифрових файлів в форматі PDF, DOC(X), XML надано не було. Разом з тим, як вже зазначалось судом вище, матеріали даного позову надійшли до суду в електронній формі через систему «Електронний суд» та до таких долучено електронні копії доказів в форматі PDF, в тому числі кредитний договір в вигляді паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №586284140 від 30 вересня 2021 року та договору кредитної лінії №586284140 від 30 вересня 2021 року, що містить в тому числі QR-код та реквізити електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 , а також додатки до договору, зокрема заявку на отримання грошових коштів в кредит від 30 вересня 2021 року, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Частиною 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з ч. 12 такої електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
При цьому частинами 2, 4 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
З врахуванням наведеного клопотання відповідача про витребування оригіналів електронних доказів не підлягає задоволенню, оскільки такі були надані позивачем разом з позовною заявою та надають змогу довести їх цілісність та справжність.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 100, 223, 260, 261, 279 ЦПК України, суд -
в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування оригіналів електронних доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ей», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Стрепко Н.Л.