Справа № 761/2042/26
Провадження №1-кп/761/3119/2026
іменем України
28 січня 2026 року року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2025 за № 12025105100002109 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого слюсарем-ремонтником ДАХК «Артем», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 22.11.2022 приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_3 знаходячись на автомобільній стоянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лук?янівська, 1, ході спілкування з ОСОБА_4 , виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_3 умисно наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 .
Так, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Лук?янівська, 1, на грунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та раніше невідомим йому ОСОБА_4 , виник словесний конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 , побачив, що ОСОБА_4 прямує до центральної частини автомобільної стоянки, попрямував до потерпілого.
У подальшому, 22.11.2025 приблизно о 20 год. 30 хв., ОСОБА_3 підійшовши до потерпілого та продовжив раніше початий словесний конфлікт.
У зазначеному часі та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , знаходячись на автомобільній стоянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Лук?янівська, 1, 22.11.2025 приблизно о 20 год. 30 хв. в ході словесної перепалки наніс ОСОБА_4 декілька ударів обома руками та ногами в область обличчя та корпус тіла, поваливши ОСОБА_4 на землю наніс укус зубами на передню-внутрішню поверхню правого стегна, в результаті чого потерпілий отримав травму у вигляді садна на правому скаті носа в середній третині, на внутрішній поверхні правого променево-зап?ясткового суглобу, на тильній поверхні правої кисті в проекції 4, 5 п?ясно-фалангових суглобів, в проекції дистальних міжфалангових суглобів 2-3 пальців, на тильній поверхні лівої кисті в проекції підвищення 5 пальця, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передній поверхні правого колінного суглобу, синець на передній поверхні лівої гомілки в середній третині, садна на фоні синця на передне-внутрішній поверхні правого стегна в середній третині, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України обумовлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 в якій останній не заперечує проти розгляду обвинувального акта в спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального проступку, особу обвинуваченого, його вік, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою визнав його винуватим.
Таке покарання стосовно ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1