Справа № 761/16232/26
Провадження № 1-кс/761/10885/2026
18 травня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025,
установив:
27.04.2026 через канцелярію Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025.
Обґрунтовуючи скаргу, адвокат зазначив, що стороною заявника 16.04.2026 отримано зазначену постанову про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025.
На думку адвоката, оскаржувана постанова є необґрунтованою та передчасною, яка підлягає скасуванню, оскільки не проведено жодних необхідних слідчих дій.
Враховуючи викладене, адвокат просить скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 29.04.2026 слідчим суддею визначено ОСОБА_1 29.04.2026 скарга разом з додатками передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання адвокат не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду скарги. Водночас через канцелярію суду подано заяву адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, в якій останній зазначив, що скаргу підтримує та просить задовольнити.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився. Про причини неявки у судове засідання, слідчого суддю не повідомив.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у відсутність слідчого за наявності матеріалів, які є в розпорядженні суду.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Як вбачається з наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів, у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62025100120000058 від 30.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Надалі постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з'ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, правова природа цього виду оскарження процесуального рішення слідчого передбачає необхідність перевірки слідчим суддею не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Аналіз наявних у слідчого судді матеріалів скарги свідчить про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону не дотримані слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження.
Із постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 вбачається, що рішення про закриття кримінального провадження є таким, що прийнято передчасно на підставі неповно проведеного досудового розслідування.
Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, які слідчі та процесуальні дії проведені слідчим для повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження. Формальне посилання на положення кримінального та кримінального процесуального законодавства, без вказання слідчих дій та здобутих внаслідок таких дій доказів, на підставі аналізу яких слідчий дійшов висновку про відсутність ознак складу злочину - не може вважатись належним обґрунтуванням для рішення про встановлення відсутності події кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що слідчий у судові засідання не з'явився, матеріали кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025 до суду не направив, жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження, до суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025, є формальною та не відповідає критеріям, визначеним у ст. ст. 2, 9, 110 КПК України, оскільки винесена фактично без проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, скарга адвоката ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 110, 284, 303, 305-307, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025 - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження № 62025100120000058 від 30.01.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6