Справа № 761/49449/25
23 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в м Києві підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України,
до слідчого судді надійшла скарга захисника - адвоката ОСОБА_3 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в м Києві підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про підозру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100000001324 від 18.11.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Так, зі скарги захисника ОСОБА_3 , убачається, що 26.08.2025 старшого слідчого СУ ГУНП в м Києві підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні № 12024100000001324 від 18.11.2024. При цьому, захисник вважає, що вказане повідомлення про підозру підлягає скасуванню, оскільки орган досудового розслідування не має достатніх доказів для здійснення такого повідомлення.
Крім того, захисник зазначає, він не є службовою особою, а тому, підозра не може вважатись обґрунтованою і підлягає скасуванню.
У судове засідання сторони не прибули, будучи повідомленими про час та місце судового розгляду завчасно та належним чином, не повідомивши суд про причину неявки.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до п. 10 ч.1 ст.303 КПК України, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як убачається з матеріалів скарги та долучених в судовому засіданні документів, Головним слідчим управлінням СУ ГУНП в м Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001324 від 18.11.2024, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
26.08.2025 старшого слідчого СУ ГУНП в м Києві підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12024100000001324 від 18.11.2024.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Згідно з положеннями ст.276 КПК України - повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст. 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до змісту ч.ч.1, 2 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд при постановлені ухвали, керується при цьому також висновками ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у наданих прокурором матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про підозру від 26.08.2025, яка ОСОБА_7 підозрюється у незаконному придбанні, збергіанні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, предметом яких були особливо небезпечні психотропні речовини, у великих та особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Так, з матеріалів доданих до скарги вбачається, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується даними, які містяться, зокрема у: протоколах за результатами проведення НСРД; протоколах допиту свідків; протоколів обшуку; протоколів огляду; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, сукупність таких фактичних даних, на думку слідчого судді, й вказує на причетність ОСОБА_4 до правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду кримінального провадження.
Доводи сторони захисту з приводу необґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 спростовуються отриманими на даному етапі досудового розслідування відомостями, які задокументовані у відповідний спосіб, і які, на переконання слідчого судді, можуть вказувати на причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, слідчим суддею не встановлено порушення порядку вручення підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.307 КК України, оскільки повідомлення вручене у передбачений законом спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
З урахуванням встановленого, слідчий суддя вважає, що доводи сторони захисту є неспроможними, та згідно досліджених матеріалів під час розгляду скарги не встановлено порушень кримінально-процесуального законодавства щодо повідомлення про підозру від 26.08.2025, у зв'язку з чим не вбачає передбачених законом підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 93, 110, 276-278, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
відмовити у задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на повідомлення старшого слідчого СУ ГУНП в м Києві підполковника поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про підозру в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя