Справа № 761/22623/25
Провадження № 2-зз/761/60/26
15 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі судових засідань: Путря Д.В.
за участю позивача та представника позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
та відповідача: ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні суду м.Києва заяву представника позивача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, орган опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м.Києві про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, -
В квітні 2026 р. до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, орган опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м.Києві про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, в якій заявник просила скасувати заходи забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2025 року по справі № 761/22623/25, з врахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року по справі № 761/22623/25.
Заява мотивована тим, що на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 серпня 2025 року по справі № 761/22623/25, з врахуванням змін, внесених постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року по справі № 761/22623/25 Солом'янським ВДВС у м. Києві відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. Вказані судові рішення не забезпечують потреб дитини, не відповідає її інтересам, завдає шкоди дитині. Зустрічі матері з дитиною супроводжуються постійними скандалами, істериками. Заявник зазначає, що стягувач фактично примушує до зустрічі та спілкування з дитиною всупереч волі та бажання дитини.
В судовому засіданні боржник та її представник заяву підтримали, просили її задовольнити.
Стягувач в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку присутніх учасників, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року заяву представника відповідача про забезпечення позову у цивільній справі № 761/22623/25 задоволено частково. Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів законної сили, забезпечено позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_1 , виключно за бажанням дитини кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 до 17.00 за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічі дитини з матір'ю у встановлений судом графік побачень.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2026 р. ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2025 року - змінено, викладено її резолютивну частину в наступній редакції:«Заяву ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі № 761/22623/25 ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, Орган опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково. Тимчасово до набрання рішенням суду про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у даній справі законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності батька ОСОБА_1 , кожної першої і третьої суботи місяця з 10.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання матері по АДРЕСА_1 або в інших місцях за взаємною згодою, бажанням матері і дитини. Перші чотири зустрічі матері ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провести за участю спеціаліста-психолога Органу опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві. Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити надання дитини ОСОБА_4 для зустрічі дитини з матір'ю у встановлений судом графік побачень.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
При вирішенні питання про скасування забезпечення суд з'ясовує, чи відпали підстави, які зумовили застосування забезпечення, чи настали нові істотні обставини, що змінюють оцінку ризиків, або чи забезпечення внаслідок розвитку процесу стало непропорційним (надмірним) порівняно з його процесуальною метою. Тягар доведення обставин, які є підставою для скасування забезпечення позову, покладається на заявника. Для задоволення такої заяви недостатньо повторення аргументів щодо відсутності порушення прав позивача чи незгоди з первинною ухвалою про забезпечення позову, оскільки ці доводи фактично спрямовані на повторний перегляд питання про застосування забезпечення, а не на встановлення того, що забезпечення втратило актуальність унаслідок зміни фактичних обставин.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.01.2026 р. у справі № 921/341/24(921/275/25)
Стаття 158 ЦПК України не призначена для виправлення можливих судових помилок чи ревізії висновків суду, зроблених при постановленні ухвали про забезпечення позову, а є виключно механізмом процесуального реагування на зміну фактичних обставин у майбутньому. Оскільки відповідачем не надано доказів зміни обстановки, яка б нівелювала ризики, встановлені судом раніше, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування арешту.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 18.04.2022 у справі № 705/4132/19, згідно з якою допоки розгляд справи не завершений, а судове рішення по суті не прийнято, потреба у забезпеченні позову не вважається такою, що відпала.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення (правові висновки, викладені в постановах від 24 січня 2024 року в справі №552/5655/19, від 05 червня 2024 року в справі №727/3071/23, від 27 червня 2024 року в справі №522/2279/21).
Отже, при розгляді справи та/або задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатом розгляду справи і вирішенням спору по суті, чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Таким чином заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Враховуючи, що спір про визначення місця проживання дитини триває, обставини, які обґрунтовували забезпечення, не припинили існування, нові обставини, які б гарантували ефективний захист прав позивача без забезпечувальних обмежень не виникли, відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом також враховано, що у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання. У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Наведені заявником доводи про те, що діючий захід забезпечення позову є небезпечний для дитини, порушує її психічний розвиток фактично зводяться до незгоди з судовими рішеннями про забезпечення позову та переоцінки доказів, оцінених судами першої та апеляційної інстанції у процесі розгляду питання про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.08.2025 року із змінами, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 12.02.2026 року у цивільній справі №761/22623/25.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Андрій Осаулов