Справа №760/6881/25 1-кп/760/2121/26
15 травня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоди про визнання винуватості від 25 лютого 2025р., укладені в кримінальному провадженні № 12024100090003285, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.11.2025 року, між прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченими
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Кролевець, Кролевецького району, Сумської області, громадянином України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює директором БФ «Соціальна надія», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Чернігів, громадянином України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361 КК України,
за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:
-прокурора ОСОБА_8
-захисника ОСОБА_9
-обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_6
У 2024 році, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 через мережу Інтернет дізнались, що за допомогою попередньо налаштованого програмного забезпечення, електронно-обчислювальних машин - комп'ютерів, GSM шлюзів, USB-hub (пристрій для розширення usb портів), usb-модемів та SIM-карт постачальників послуг мобільного зв'язку, підключених в мережу Інтернет, можливо надавати в оренду мережу мобільних пристроїв, які за допомогою номерів мобільних операторів функціонують для подальшого «анонімізації» та обходу блокувань під час використання мережи інтернет та підміни IP адресів вітчизняних операторів мобільного зв'язку.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , не будучи суб'єктами підприємницької діяльності у сфері безпровідного електрозв'язку та постачальником електронних комунікаційних послуг, розуміючи що їх дії пов'язані із несанкціонованим втручанням в роботу електронних комунікаційних мереж, зокрема оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», з метою отримання грошових коштів, прийняли рішення про зайняття такого роду незаконної діяльності.
Також, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розуміючи, що для надання таких послуг та отримання винагороди необхідне спеціальне обладнання, яке дозволяє вчиняти незаконне втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, вирішили придбати обладнання, зокрема пристроїв, які дозволяють розширити кількість доступних USB-портів на комп'ютері (USB hub), пристроїв, які надають змогу підключитися до мережі Інтернет (USB модеми) та інсталювати в них SIM-карти постачальників послуг мобільного зв'язку України, а також системні блоки з відповідним програмним забезпеченням для функціонування мобільних «проксі-ферм».
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних мереж оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , починаючи з січня 2024 року за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 розмістив системний блоку «Think centre №11SOB66241ZVJ7E» за допомогою якого здійснювалось адміністрування протиправної діяльності, а також в офісному приміщенні за адресою: м. Київ. вул. Солом'янська, 2, поверх 9, оф. 923, яке фактично орендоване ОСОБА_6 , ОСОБА_4 розмістив комп'ютерне та комунікаційне обладнання, а саме: системні блоки, модель «Моделі: Dell OptiPlex», які виконували маршрутизацію від вхідного запиту до кінцевого модему, 14 (чотирнадцять) пристроїв USB hub, 125 (сто двадцять п'ять) USB модемів з SIM-картами постачальників послуг мобільного зв'язку України та інше комплектуюче комп'ютерне обладнання, яке за допомогою послуг інтернет-провайдера ТОВ «Мерлін-Телеком» (код ЄДРПОУ 31055823), підключив до мережі Інтернет.
Для реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 , використовував sim карти мобільного оператора ПрАТ «Водафон Україна», які в свою чергу оформив на себе ОСОБА_6 за контрактом з ПрАТ «Водафон Україна», а саме: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , та в подальшому надав ОСОБА_4 для використання в роботі «проксі ферм».
Крім того, з метою унеможливлення блокування протиправної діяльності постачальниками послуг мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» та приховування своєї протиправної діяльності, діючи з єдиним умислом, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_6 періодично здійснювали заміну SIM-карт в шлюзах вказаних маршрутизаторів та змінювали ІМЕІ коди маршрутизаторів.
З метою отримання винагороди від зазначеної вище діяльності, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , знаходячись за адресою місця свого проживання, 04 грудня 2024 на платформі онлайн-оголошень «OLX» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено оголошення під назвою « Proxy » (40+Мб/сек) Мобільні проксі LTE (1200 грн/міс) + Тест », відповідно, до якого пропонувались послуги з оренди «проксі ферм» строком на один місяць за 1200 грн. В описі зазначеного оголошення містилось посилання на Інтернет платформу mssg.me/gradustop на сайт-візитівку під назвою « Gradus », на якому розміщено посилання на чат месенджер «Telegram» користувача.
В подальшому, 17.12.2024 між громадянином ОСОБА_10 з власного акаунту в месенджері «Telegram» та з акаунту, який адмініструвався ОСОБА_4 відбулась розмова з приводу оренди двох мобільних «проксі ферм» з номерами оператора мобільного оператора ПрАТ «Водафон Україна» (Vodafone Україна).
В цей же день, ОСОБА_4 через месенджер «Telegram» надіслав номер банківської картки АТ «Універсал Банк»№ НОМЕР_21 , що належить йому, для оплати грошової суми в розмірі 2400 грн за оренду двох мобільних «проксі ферм».
Після чого, ОСОБА_10 через платіжний термінал ТОВ «Свіфт Гарант» здійснив переказ грошових коштів в розмірі 2400 грн. на банківський рахунок ОСОБА_4 - НОМЕР_22 , а ОСОБА_4 в свою чергу надіслав ОСОБА_10 надав доступ до мобільних «проксі ферм», а саме: «НОМЕР_23:НОМЕР_40» та « НОМЕР_23 : НОМЕР_43: НОМЕР_25 ».
Крім того, 18.12.2024 ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_6 , надіслав ОСОБА_10 додаткові посилання, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_9 до мобільної «проксі ферми» «НОМЕР_23: НОМЕР_26 :НОМЕР_41» та ІНФОРМАЦІЯ_11 до мобільної «проксі ферми» «НОМЕР_23: НОМЕР_43: НОМЕР_25 », які надавали можливість самостійно змінювати ІР-адресу під час використання мобільних «проксі ферм».
Відповідно до протоколу вимірювання Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) параметрів електронних комунікаційних мереж від 23.12.2024 №32-767/МЕ01 встановлено, що внаслідок використання посилань, які надані ОСОБА_4 , за попередньою згодою із ОСОБА_6 та обладнання, яке використовує ІР-адреси мережевого простору Інтернет ПрАТ «ВФ Україна» (ІР-адреси НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 ) та підміна ІР-адреси обладнання кінцевого користувача (ноутбука фізичної особи), що згідно пункту 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних свідчать про те, що відбувалось несанкціоноване втручанням в роботу та/або використання електронних комунікаційних мереж, що свідчать про порушення пункту 5, частини 1 статті 108 Закону України «Про електронні комунікації» та підпункту 5, пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, а саме використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання послуг третім особам.
Крім того, порушено вимоги ст. ст. 16, 36, п.п. 2, 5 ч. 1 ст.108 Закону України «Про електронні комунікації» № 1089-ІХ від 16.12.2020, пп. 13 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295.
Так, під час роботи мобільних «проксі ферм» з посиланнями « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були використані SIM-карти оператора ПрАТ «ВФ України» з номерами НОМЕР_16 та НОМЕР_14 , які за контрактом були оформлені на ОСОБА_6 та були знайдені під час обшуку 04.02.2025 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 , яке спільно використовується ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Згідно записів з інформаційних систем ПрАТ «ВФ України зовнішній ІР-адресі НОМЕР_28 та Remote port 2138, відповідає внутрішня IP-адреса НОМЕР_32 , зовнішній ІР-адресі НОМЕР_27 та Remote port НОМЕР_33 відповідає внутрішня Р-адреса НОМЕР_34 , зовнішній ІР-адресі НОМЕР_29 та Remote port 44110 відповідає внутрішня Р-адреса НОМЕР_42, у яких ПрАТ «ВФ України не надавалась для здійснення доступу до мережі Інтернет з номеру НОМЕР_16 .
Крім того, зовнішній ІР-адресі НОМЕР_36 та Remote port 50906 відповідає внутрішня ІР-адреса НОМЕР_37 , зовнішній ІР-адресі НОМЕР_30 та Remote port 60760 відповідає внутрішня IP-адреса НОМЕР_39 , у яких ПрАТ «ВФ України не надавалась для здійснення доступу до мережі Інтернет з номеру НОМЕР_14 .
Отже, кінцеві абонентські номери клієнтів, визначені за встановленими на мережі компанії правилами NAT-перетворення, до яких нібито були прив'язані зазначені в Протоколі публічні ІР-адреси та номери вихідних портів обладнання мережі «ВФ Україна» станом на визначену дату і час, не відповідають реальним абонентським номерам, з яких фактично були здійснені доступи до зазначених в протоколі вимірювання Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (УДЦР) параметрів електронних комунікаційних мереж від 23.12.2024 №32-767/МЕ01 адрес сторінок веб-сайту.
25 лютого 2025 року між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачені повністю та беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні зазначених вище діянь та виконали умови, передбачені п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України, оскільки викрили злочинні дії інших учасників організованої групи.
Крім того, представник потерпілого ПрАТ «ВФ Україна» ОСОБА_11 надав свою письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими, в якій не заперечував проти призначення обвинуваченим узгодженого покарання. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має.
Сторони визначили призначення покарання:
- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 361 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п?ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 361 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
За змістом угоди обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 усвідомлюють і розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для її сторін є:
- обмеження прав прокурора, обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України;
- відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
- обмеження права потерпілого на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 усвідомлюють, що у разі невиконання ними угоди про визнання винуватості, прокурор, відповідно до ст. 476 КПК України упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та здійснення судового розгляду у межах кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 усвідомлюють, що умисне невиконання даної угоди є підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У суді обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , цілком розуміючи свої процесуальні права, наслідки укладання та затвердження цієї угоди, а також характер висунутого обвинувачення, погоджуючись з їх кваліфікуючими ознаками та визнаючи вину, підтримали умови вказаної угоди і просили про її затвердження.
Прокурор та захисник висловилися про затвердження цієї угоди. Крім того, представник потерпілого надіслав до суду заяву, якій підтвердив надану раніше ним письмову згоду прокурору на укладення даної угоди та не заперечував проти її затвердження.
Суд переконався в добровільності позиції сторін.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у несанкціонованому втручанні в роботу електронних комунікаційних мереж, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361 КК України.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд, при затвердженні погодженої міри покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченими правопорушень, що належать до категорії нетяжких злочинів, що в результаті їх вчинення тяжких наслідків не настало, вік обвинувачених, їх стан здоров'я, а також інші дані про їх особу:
- ОСОБА_6 та ОСОБА_4 раніше не судимі, мають постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні неповнолітніх дітей, працюють та зайняті суспільно-корисною працею, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають;
- обставини, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
- обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , їх вік, сімейний та майновий стан, стан їх здоров'я, а також обставини справи, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, поведінку обвинувачених після скоєння даних правопорушень - щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушень, суд вважає, необхідним затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_4 покарання:
- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 361 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 (вісімдесят п?ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 361 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Визначене в угоді покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Таким чином, укладена між сторонами угода про визнання винуватості відповідає положенням статей 63, 65, ч. 2 ст. 361 КК України і має бути затверджена.
Враховуючи те, що відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу, тому суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт:
- накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3490/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , необхідно скасувати;
- накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3491/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , необхідно скасувати;
- накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3488/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 , необхідно скасувати.
На підставі ст. 100 КПК України речові докази:
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_4 , необхідно залишити у його розпорядженні;
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_6 , необхідно залишити у його розпорядженні;
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_12 , необхідно залишити у його розпорядженні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 376, 468-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 лютого 2025 року між прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участю захисника ОСОБА_9 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу у розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.
Призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання у виді штрафу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3490/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 - скасувати;
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3491/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати;
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.02.2025 (справа № 760/3488/25) на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7 - скасувати.
Речові докази:
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_4 - залишити у його розпорядженні;
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_6 - залишити у його розпорядженні;
- речові докази, які передані на зберігання під відповідальну розписку ОСОБА_12 - залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1