СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8371/26
пр. № 3/759/2660/26
19 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1134 від 23.03.2026 року, при проведенні фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: СГ не забезпечив використання режиму програмування при реалізації підакцизного товару без відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушила п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, що зафіксовано актом фактичної перевірки бланк №20877/Ж5/15/07/3720004547 від 23.03.2026 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 викликалась для розгляду справи у судове засідання, проте не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви та клопотання від останньої не надходило.
У зв'язку з тим, що суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за викладених вище обставин, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1134 від 23.03.2026 року, актом фактичної перевірки №20877/Ж5/15/07/3720004547 від 23.03.2026 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Ч. 1 ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи характер та обставини адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 та дані про особу останньої, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, суд вважає за можливе визнати це правопорушення малозначним та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням їй усного зауваження.
Ч. 2 ст. 284 КУпАП встановлено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
Таким чином провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 22, 155-1, 221, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити їй усне зауваження.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Суддя В.М. Кравець