Справа № 758/2853/25
14 травня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шуляк Надії Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, переведення прав та обов'язків покупця за договором, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, -
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, переведення прав та обов'язків покупця за договором, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна.
06 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на:
- групу нежитлових приміщень №3-1, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61 кв.м., зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав №МП-03051-3-001 від 28.04.2021;
- двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 68,3 кв.м., зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 на підставі Договору відступлення прав вимоги від 08.07.2021 укладеного між ТОВ «Інструмент Інвест», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , Додаткової угоди № 1 від 15.07.2021 укладеної між ТОВ «Інструмент Інвест» та ОСОБА_2 ;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 68,9 кв.м., зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 на підставі Договору відступлення права вимоги від 15.07.2021 укладеного між ТОВ «Варшавський-Буд», ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , Додаткової угоди № 1 від 10.06.2024;
- чотирикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 89,4 кв.м. яка перебуває у спільній частковій власності: частка зареєстрована на ім'я ОСОБА_5 та частка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 на підставі на підставі Договору купівлі-продажу від 15.02.2013 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І.
Необхідність вжиття такого заходу представник позивача мотивує тим, що враховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач має об'єктивну можливість розпорядитися належним позивачу майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до ускладнення або ж взагалі неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 12 травня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д., заяву передано судді відповідальний працівником канцелярії суду 13 травня 2026 року.
У відповідності до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Вивчивши подані матеріали заяви про забезпечення позову, суддя вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» зазначено, що право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а отже й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до вимог п. п. 1 та 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (постанова ВС від 20.05.2020 у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19).
Судом встановлено, що в обгрунтування заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , представник позивача посилається на те, що існує реальна загроза, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду у зв'язку з відчуженням цього майна ОСОБА_2 , який здійснює тиск на позивача ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_6 (онука ОСОБА_2 ), висловлюючи усно намір продати все майно та залишити онука без майна.
Разом з цим, на обгрунтування вказаних доводів, представник позивача до клопотання не долучає жодних доказів.
Крім того, ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.
Суд зауважує, що з моменту винесення вказаної ухвали суду від 05.03.2025 по даний час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження існування ризику відчуження відповідачем вказаного майна на користь третіх осіб.
Таким чином, судом не встановлено реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, заява не містить достатнього обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Посилання представника позивача на ту обставину, що на момент прийняття судом рішення відповідач може відчужити спірне майно суд сприймає як припущення, яке не доведене належними доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснивши представнику позивача те, що він не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді, у разі виявлення намірів відчужити спірне майно відповідачем та належного обґрунтування вимоги про забезпечення позову.
Всі інші доводи представника позивача стосуються підстав та предмету позову, з якими позивач звернулася до суду, однак оцінка таким доводам може бути надана судом лише за результатами розгляду справи по суті в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 353 ЦПК України,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шуляк Надії Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, переведення прав та обов'язків покупця за договором, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у спільному сумісному майні, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасюк Тетяна Миколаївна, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Л.Д. Будзан