Справа № 756/15356/23
Провадження № 4-с/756/52/26
Оболонський районний суд міста києва
Іменем України
13 травня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
представника скаржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , стягувач: ОСОБА_3 , суб'єкт оскарження: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії державного виконавця,
ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною заявою, в якій просив:
-?визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, виданий Левченко Оленою Володимирівною , державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.02.2026;
-?зобов'язати державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці провести перерахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, виходячи з фактичного заробітку (доходу) та розміру пенсії по інвалідності боржника за період з 17.11.2023 по лютий 2026 року включно, відповідно до вимог ст. 195 СК України;
-?зобов'язати державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці врахувати сплачену ОСОБА_2 суму в розмірі 322 778,15 грн як надмірно сплачені кошти в рахунок майбутніх аліментних платежів після проведення належного перерахунку заборгованості.
Скаржник зазначив, що 15.12.2023 Оболонським районним судом міста Києва у справі № 756/15356/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.11.2023 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Оболонського відділу ДВС у місті Києві від 01.03.2025 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, у межах якого було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.
На думку скаржника, під час складання цього розрахунку державний виконавець допустив істотні порушення, оскільки без встановлення фактичного заробітку ОСОБА_2 застосував дані про середню заробітну плату в місті Києві, хоча боржник фактично проживав і проживає у місті Чернівці та отримував дохід саме там. Скаржник наголосив, що це призвело до неправильного визначення та безпідставного завищення суми заборгованості зі сплати аліментів.
Крім того, скаржник зазначив, що державний виконавець не врахував, що на момент відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 був особою з інвалідністю та отримував пенсію по інвалідності. За твердженням заявника, ці обставини свідчать про те, що боржник постійно перебував у місті Чернівці, проживав там та отримував дохід за місцем фактичного проживання.
Скаржник звернув увагу, що державний виконавець Оболонського відділу ДВС у місті Києві не вжив необхідних заходів для встановлення реального доходу боржника, а формально здійснив розрахунок заборгованості на підставі середньої заробітної плати в місті Києві, що, на думку скаржника, свідчить про неналежне виконання виконавцем своїх обов'язків.
ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами про передачу матеріалів виконавчого провадження за територіальністю до належного відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці у зв'язку з його проживанням за адресою: АДРЕСА_1 .
За твердженням скаржника, 18.09.2025 державним виконавцем Оболонського відділу ДВС у місті Києві винесено постанову про передачу судового наказу на виконання до Першого відділу ДВС у місті Чернівці.
Скаржник зазначив, що після надходження матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем Першого відділу ДВС у місті Чернівці було складено новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 26.02.2026 № 13273.
На думку скаржника, цей розрахунок також є незаконним, оскільки містить неправомірне нарахування заборгованості в розмірі 322 778,15 грн та складений без урахування фактичного матеріального становища боржника і без визначення його реального заробітку (доходу).
Скаржник наголосив, що, згідно з розрахунком від 26.02.2026 № 13273, станом на лютий 2026 року заборгованість у виконавчому провадженні відсутня, що свідчить про її повне погашення. Водночас заявник зауважив, що сплата коштів була здійснена виключно з метою зняття арештів з банківських рахунків та скасування тимчасових обмежень, накладених у межах виконавчого провадження, а не як визнання правильності попередньо визначеного розміру боргу.
За твердженням скаржника, станом на вересень 2025 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів був визначений у сумі 322 778,15 грн, однак така сума є неправомірною, оскільки стала наслідком помилкового та безпідставного нарахування попереднім державним виконавцем Оболонського відділу ДВС у місті Києві.
Скаржник зазначив, що у попередньому розрахунку заборгованості від 01.09.2025 аліменти за окремі місяці були нараховані в таких розмірах: за жовтень 2024 року - 50 110,43 грн, за листопад 2024 року - 50 110,43 грн, за грудень 2024 року - 50 110,43 грн, за січень 2025 року - 17 562,42 грн, за лютий 2025 року - 17 562,42 грн, за березень 2025 року - 17 562,42 грн, за квітень 2025 року - 44 649,51 грн, за травень 2025 року - 44 649,51 грн, за червень 2025 року - 44 649,51 грн.
На думку скаржника, в основу цього розрахунку були безпідставно покладені завищені показники середньої заробітної плати в місті Києві, а саме: за жовтень 2024 року - 150 331,30 грн, за листопад 2024 року - 150 331,30 грн, за грудень 2024 року - 150 331,30 грн, за січень 2025 року - 52 687,26 грн, за лютий 2025 року - 52 687,26 грн, за березень 2025 року - 52 687,26 грн, за квітень 2025 року - 133 948,54 грн, за травень 2025 року - 133 948,54 грн, за червень 2025 року - 133 948,54 грн.
Скаржник наголосив, що такі показники є економічно необґрунтованими, значно перевищують реальний рівень середньої заробітної плати в місті Києві та не відповідають фактичним доходам боржника. На думку скаржника, застосування таких сум призвело до істотного і безпідставного збільшення заборгованості.
Скаржник звернув увагу, що державні виконавці проігнорували обставини щодо фактичного проживання ОСОБА_2 у місті Чернівці, його працевлаштування та отримання доходу в цьому місті, а також його статус особи з інвалідністю та отримання пенсії по інвалідності.
За твердженням скаржника, ОСОБА_2 з 10.2022 постійно проживає у місті Чернівці, працював там та отримував дохід, а також у період з липня 2023 року по серпень 2025 року отримував пенсію по інвалідності. На думку заявника, за наявності відомостей про фактичний дохід боржника застосування середньої заробітної плати в місті Києві було неправомірним, оскільки такий спосіб розрахунку може використовуватись лише за неможливості встановлення реального доходу.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року скаргу було прийнято до розгляду та призначено її розгляд.
У судовому засіданні представник скаржника уточнила вимоги скарги, а саме просила?зобов'язати державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Чернівці провести перерахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, виходячи з фактичного заробітку (доходу) та розміру пенсії по інвалідності боржника за період з по серпень 2025 року, а з вересня 2025 року по лютий 2026 року включно, з урахуванням середнього заробітку по регіону, де він фактично проживає.
ОСОБА_3 та представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не прибули, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 15.12.2023 Оболонським районним судом міста Києва у справі № 756/15356/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.11.2023 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
01.03.2025 державним виконавцем Оболонського відділу ДВС у місті Києві відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного судового наказу.
У межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно з яким розмір заборгованості складає 322778,15 грн.
Суд встановив, що боржник неодноразово звертався із заявами про передачу матеріалів виконавчого провадження за територіальністю до належного відділу ДВС у місті Чернівці у зв'язку з проживанням за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується поданими ОСОБА_2 заявами про передачу матеріалів виконавчого провадження за територіальністю.
18.09.2025 державним виконавцем Оболонського відділу ДВС у місті Києві винесено постанову про передачу судового наказу на виконання до Першого відділу ДВС у місті Чернівці, що підтверджується постановою державного виконавця Оболонського відділу ДВС у місті Києві від 18.09.2025 про передачу виконавчого документа за належністю.
Після надходження матеріалів виконавчого провадження до Першого відділу ДВС у місті Чернівці державним виконавцем цього відділу 26.02.2026 складено новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 13273, що підтверджується розрахунком заборгованості від 26.02.2026 № 13273.
Суд встановив, що згідно з розрахунком заборгованості від 26.02.2026 № 13273 станом на лютий 2026 року заборгованість зі сплати аліментів у виконавчому провадженні відсутня, що підтверджується розрахунком заборгованості від 26.02.2026 № 13273.
Суд встановив, що станом на вересень 2025 року сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні був визначений у сумі 322 778,15 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 01.09.2025 та розрахунком заборгованості від 26.02.2026 № 13273. Заборгованість було погашено у листопаді 2025 року у повному обсязі.
ОСОБА_2 з 10.2022 фактично проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується актом № 05-04/256 підтвердження проживання без реєстрації від 10.04.2025.
У період з липня 2023 року по серпень 2025 року ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою про доходи № 1805 9485 6348 9821 від 20.10.2025 Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві. Сума пенсії за період з 01.07.2022 по 01.10.2025 складає 166 282,96 грн.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 від 10.12.2025, наявними у матеріалах справи, нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за період з вересня 2022 року по лютий 2026 року, за окремими разовими виключеннями, не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Положеннями ч. 1 ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Згідно з ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
За приписами ч. 6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Аналізуючи наведені положення у системному зв'язку, суд виходить з того, що пріоритетним способом визначення заборгованості зі сплати аліментів є обчислення її з фактичного заробітку (доходу) платника. Застосування середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості має субсидіарний характер і допускається лише за умови, коли державний виконавець, виконавши покладений на нього ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язок щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, об'єктивно не зміг встановити фактичний заробіток (дохід) боржника.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16-ц, відповідно до якої державний виконавець під час обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів зобов'язаний попередньо вжити заходів щодо встановлення фактичного заробітку (доходу) боржника, а застосування середньої заробітної плати допускається лише за відсутності такого доходу і саме для тієї місцевості, в якій боржник об'єктивно перебуває та має можливість здійснювати трудову діяльність.
Суд звертає увагу, що формальна реєстрація місця проживання боржника за іншою адресою, ніж адреса його фактичного перебування, не може бути підставою для застосування показника середньої заробітної плати того регіону, з яким боржник на час виникнення заборгованості реального економічного зв'язку не мав.
Застосовуючи наведені норми до встановлених обставин справи, суд враховує таке.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з жовтня 2022 року фактично проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджується актом № 05-04/256 підтвердження проживання без реєстрації від 10.04.2025. У зв'язку із цим боржник неодноразово звертався до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявами про передачу виконавчого провадження за територіальністю, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідні заяви боржника.
Державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.09.2025 був складений виходячи із заробітної плати яка не відповідає середньому розміру заробітної плати, зокрема, 150 331,30 грн за жовтень - грудень 2024 року; 52 687,26 грн за січень - березень 2025 року; 133 948,54 грн за квітень - червень 2025 року), за результатами чого сукупний розмір заборгованості було визначено у сумі 322 778,15 грн.
Після передачі виконавчого провадження за територіальністю державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 26.02.2026 було складено новий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 13273, який, проте, був заснований на сумі заборгованості, попередньо визначеній Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві в порядку, що не відповідає ч. 2 ст. 195 СК України, та без проведення самостійної перевірки правильності таких нарахувань з урахуванням фактичного доходу боржника і середньої заробітної плати працівника для Чернівецької області.
Разом з тим, ані середній розмір заробітної плати по регіонах України, ані надані скаржником відомості про розмір доходу боржника не містять даних, які могли б стати підставою для врахування такого розміру доходу під час здійснення розрахунку.
Так, з довідки Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про доходи № 1805 9485 6348 9821 від 20.10.2025 вбачається, що ОСОБА_2 у період з липня 2023 року по серпень 2025 року отримував пенсію по інвалідності, а сума отриманої пенсії за період з 01.07.2022 по 01.10.2025 склала 166 282,96 грн.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 від 10.12.2025, наявними у матеріалах справи, нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за період з вересня 2022 року по лютий 2026 року, за окремими разовими виключеннями, не здійснювалося, що свідчить про відсутність у боржника у спірний період іншого, ніж пенсія по інвалідності, регулярного доходу.
При цьому ані державний виконавець, ані стягувач не скористалися правом взяти участь у судовому засіданні чи іншим чином обґрунтувати підстави розрахунку та спростувати доводи скаржника про безпідставність розрахунку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в частині визнання неправомірним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 26.02.2026 № 13273 є обґрунтованими.
Що стосується вимоги про зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів, то скарга в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень пп. 3 п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Порядок обчислення розміру заборгованості із сплати аліментів щомісяця передбачений ст. 71 Законом України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
З огляду на викладене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Таким чином, обов'язок виконавця здійснити розрахунок заборгованості прямо передбачений законом та здійснюється виключно виконавцем на підставі норм чинного законодавства з огляну на встановлені в ході виконавчого провадження обставини у їх сукупності, у тому числі за заявою боржника (п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону). Відновлення порушеного права може мати місце шляхом звернення боржника із заявою до державного виконавця із заявою про здійснення такого розрахунку.
Враховуючи викладене вище, а також виходячи зі змісту прав та обов'язків виконавця при проведенні виконавчих дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження», суд не знаходить підстав для зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок у конкретному порядку, на чому наполягав скаржник.
Згідно з ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_2 , стягувач: ОСОБА_3 , суб'єкт оскарження: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на дії державного виконавця - задовольнити частково.
?Визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, складений державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Левченко Оленою Володимирівною від 26.02.2026.
В решті вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО