Справа № 522/19195/24
Провадження 2/522/2574/26
(заочне)
19 травня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гільтай А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позов мотивовано тим, що основним видом діяльності позивача відповідно до його Статуту є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглий територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержанні прибутку в інтересах засновника.
На підставі Акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.09.2014 та дефектного акта ТОВ «Центр-Будінвест» передало, а ТОВ «Берег Жилсервіс» прийняло на баланс житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2016, посвідченого нотаріально та споживачем послуг, що надає позивач, відповідно до договору, укладеного між сторонами 17.10.2016.
За період з 01.10.2021 по 30.09.2024 у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 59 788,52 грн.
На підставі наведеного позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Берег Жилсервіс» суму заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 59 788,52 грн, а також судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Чернявській Л. М.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л. М. від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначенням судового засідання.
На підставі розпорядження щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи № 514/25 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Федчишеній Т. Ю.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
В матеріалах справи наявна заява представника позивача - адвоката Голосова Ю. В. від 16.05.2025 про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток на адресу реєстрації її місця проживання, відзиву на позовну заяву від неї до суду не надходило.
Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подала до суду відзив на позовну заяву, зважаючи на те, що судом вжито всіх необхідних та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 19.05.2026.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до актаприймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.09.2014 ТОВ «Центр-Будінвест» передало, а ТОВ «Берег Жилсервіс» прийняло на баланс житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 16276,60 кв.м., житловою площею 3217,70 кв.м.
Згідно з п. 3.2 Статуту ТОВ «Берег Жилсервіс» в редакції від 10.04.2015, основною метою діяльності позивача єорганізаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду і одержання прибутку в інтересах засновника.
На підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., ОСОБА_2 набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
17.10.2016 між ТОВ «Берег Жилсервіс» (Виконавець) та ОСОБА_2 (Споживач) укладено договір № 7 про надання послуг з опалення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до п. 1 Договору предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_3 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №398052662 від 07.10.2024 слідує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 з 20.04.2016 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.04.2016 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. за №1983.
На виконання ухвали суду від 02.04.2026 Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано інформацію, що за результатами перевірки за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що актовий запис по зміну імені (щодо зміни шлюбного прізвища на дошлюбне « ОСОБА_3 ») відносно ОСОБА_2 відсутній. Додатково проінформовано, що згідно з наявною інформацією вказана особа перебувала у шлюбі, який наразі розірвано. Підставою для розірвання є рішення Приморського районного суду м. Одеси про розірвання шлюбу від 30.06.2020 (справа № 522/22022/19).
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень,рішенням Приморського районного суду м. Одеси про розірвання шлюбу від 30.06.2020 у справі № 522/22022/19 змінено прізвище ОСОБА_2 на дошлюбне « ОСОБА_3 ».
На підтвердження розміру витрат на надання послуг з управління будинком та прибудинковою територією позивачем надано: кошторис надання послуги з управління багатоквартирним будинком узвіз АДРЕСА_1 (з 01.02.2021), затверджений 31.01.2021 директором ТОВ «Берег Жилсервіс»; розрахунки витрат надання послуг з управління будинком та прибудинковою територією узвіз Деволанівський, 12 (з 01.07.2023 та з 01.06.2024).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги з 01.10.2021 по 30.09.2024 становить 59 788,52 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч.ч. 1, 2 та ч. 3 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 вищезазначеного Закону, споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи слідує, що відповідач не виконувала належим чином зобов'язання щодо сплати наданих послуг, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка підлягає стягненняю з неї на користь позивача.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги №23 від 10.08.2022, що укладений між Адвокатським об'єднанням «Нікітінський і партнери» (Адвокатське об'єднання) та ТОВ «Берег Жилсервіс» (Клієнт), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов'язується оплатити вартість правової допомоги наданої Адвокатським об'єднанням та виконати інші обов'язки, передбачені даним Договором та додатковими угодами до нього; додаткову угоду № 11 від 18.10.2024 до договору №23 про надання правової допомоги між Адвокатським об'єднанням «Нікітінський і партнери» (Адвокатське об'єднання) та ТОВ «Берег Жилсервіс» (Клієнт), відповідно до п. 1.1 якої Сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги Клієнту згідно Договору про надання правової допомоги №23 від 10.08.2022, пов'язаної із зверненням із позовною заявою до Приморського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг складає 8 000,00 грн.; платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 6359 від 28.10.2024, відповідно до якої ТОВ «Берег Жилсервіс» сплатило АО «Нікітінський і партнери» 8 000,00 грн - оплата правової допомоги згідно договору № 23 від 10.08.2022, додаткової угоди № 11 від 18.10.2024.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16).
Отже, при визначенні суми відшкодування на правничу допомогусуд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
При цьому дослідивши надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу документи, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 8 000 грнне відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати за складання типової позовної заяви у малозначному спорі не є співмірними, розумними та необхідними у межах розгляду цієї справи, в тому числі враховуючи ціну позову у даній справі.
Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 3 000,00 грн за складання типової позовної заяви у малозначному спорі.
Керуючись ст. 12, 81, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 59 788 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег Жилсервіс», ЄДРПОУ: 34872051, адреса: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 67А;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА