Справа № 279/2352/26
Провадження №2-о/283/56/2026
18 травня 2026 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Хомич В.М., вирішуючи питання про прийняття до провадження цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживавання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця,
13.05.2026 з Коростенського міжрайонного суду Житомирської області за підсудністю надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживавання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця.
Ознайомившись із заявою та матеріалами, доданими до неї, вважаю, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Заявниця звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлення факту батьківства ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на таке: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення фактів, що мають юридичне значення суд вирішує в порядку окремого провадження з урахуванням положень розділу IV ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.
В окремому провадженні, крім заявника, участь беруть заінтересовані особи, які мають юридичний інтерес у встановленні факту, оскільки за наслідками судового розгляду даної категорії справ рішення по справі може у подальшому як вплинути на їх суб'єктивні права та обов'язки, або спонукати до вчинення дій з реалізації суб'єктивних прав заявника.
Заінтересованими особами є особи, чиї права та обов'язки щодо майна або особистих немайнових відносин зі померлим можуть бути змінені. До них належать члени сім'ї, близькі родичі, військова частина, Міністерство оборони України, а також особи, які мають майнові права. У заяві мають бути вказані їх точні дані: ПІБ, адреса, інші відомості.
Таким чином, заявнику слід визначитися із складом заінтересованих осіб у цій справі, оскільки встановлення фактів може вплинути на права та обов'язки Міністерства оборони України, інших членів сім'ї ОСОБА_3 .
Крім того, факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може бути встановлений за відсутності іншого шлюбу у чоловіка та жінки, однак в матеріалах справи відсутні належні докази (витяги з ДРАЦСУ про шлюб та розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ).
Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу. Таким чином, на підтвердження вказаної обставини має бути надано витяг з актового запису про народження дитини, чого заявниця не зробила.
В абз.2 п.15 постанови Пленуму ВСУ №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Однак в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , лікарське свідоцтво про смерть не замінює собою свідоцтва про смерть, виданого органом ДРАЦС.
Разом із заявою про встановлення факту заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказувала на самостійне виховання двох малолітніх дітей, скрутне матеріальне становище та те, що розгляд справи безпосередньо спрямований на встановлення статусу дітей, як дітей загиблого захисника України, відсутність інших доходів.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері, які мають дитину віком до 14 або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У постанові Великої Палати Верховного Суд від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 викладено висновок, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Однією з підстав для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
До заяви про звільнення від сплати судового збору заявницею не додано доказів на підтвердження розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви ( заяви) без руху.
За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення виявлених та зазначених вище недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 177, 185, 258-261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживавання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків упродовж 7днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати заявнику.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернуто заявнику зі всіма доданими документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Хомич