Справа № 278/6577/25
2/296/2130/26
19 травня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. Представник АТ «Таскомбанк» (позивач) - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №002/13539002-SP від 04.01.2022 в розмірі 95 474,52 грн.
1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 03.01.2022 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір №002/13539002-SP про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до заяви-договору банк надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту - 50 000 грн.; тип кредиту - кредитна лінія; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією на такий самий строк; процентна ставка за користування кредитом - 0,22%; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.
1.3. Підписавши заяву, ОСОБА_1 акцептувала публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті банку: www.tascombank.com.ua на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов договору (з усіма змінами та доповненнями, які відбулися протягом дії цієї заяви-договору); погодилася з тим, що розмір та строк дії, процентна ставка, розмір ліміту, розмір мінімального платежу та інші умови щодо банківської кредитної картки та кредиту, що надаються їй у зв'язку із обраним пакетом послуг, кредитним продуктом і приєднанням до договору шляхом підписання цієї заяви-договору, встановлюється відповідно до умов договору та залежить від типу обраного нею пакету послуг та кредитного продукту.
1.4. АТ «Таскомбанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим станом на 04.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 95 474,52 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 45 569,08 грн та заборгованості по відсоткам в сумі 49 905,44 грн. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 26.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №278/6577/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання.
2.3. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судова кореспонденція адресована ОСОБА_1 вручена - 12.02.2026 (а.с.50).
2.4. 19.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначала, що копія кредитного договору є технічно нечитабельною, розмитою, що унеможливлює встановлення змісту істотних умов договору, не дає можливості ідентифікувати зміст правочину та перевірити дійсність волевиявлення відповідача. Позивач фактично не довів факт погодження істотних умов договору. Позивач не надав підписаного відповідачем договору, графіка платежів, підтвердження ознайомлення з тарифами, доказів вручення паспорта споживчого кредиту, графіку погашення розрахунку заборгованості. Відповідач не укладала з банком жодного кредитного договору, заява-анкета №1086999 не містить підпису відповідача. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розуміла умови кредитування та погодилася з ними, зокрема щодо сплати процентів. Заява-анкета №1086999 не містить домовленості сторін про сплату відсотків. Станом на день розгляду справи термін кредитного договору не закінчився. Позивач не надав жодних первинних документів, які б підтверджували надання відповідачу кредитних коштів та факт користування відповідачем кредитними коштами (а.с.51-60).
2.5. 24.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначала, що надана позивачем заява-анкета не придатна для читання та ознайомлення, не містить відповідних істотних умов кредитного договору. Банком не надано належних доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитного ліміту. Долучена до позову виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред'являються до офіційного документу. Позивачем не подано відповіді на відзив та не спростовано доводи викладені у ньому. Оскільки позивачем не доведено факт погодження всіх істотних умов договору, тому відсутні правові підстави для стягнення процентів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач була належним чином повідомлена про наявність прострочення виконання певного зобов'язання та про намір позивача скористатися правом на дострокове повернення кредиту. Відповідач є дружиною військовослужбовця, а тому на неї поширюються норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (а.с.66-74).
2.6. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 03.01.2022 ОСОБА_1 підписала заяву-договір на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг №1086999 (а.с.14-16).
3.2. У заяві відповідач просила відкрити їй поточний рахунок у гривні, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн.
3.3. Відповідно до довідки АТ «Таскомбанк» №49403/47.7 від 20.11.2025 ОСОБА_5 є власником поточного рахунку у гривні НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Таскомбанк» відповідно до заяви-анкети №1086999 з номером кредитного договору №002/13539002-SP (а.с.13).
3.4. Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/13539002-SP наведеного в позовній заяві, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 95 474,52 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 45 569,08 грн., заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочена) - 49 905,44 грн (а.с.2 зворот).
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2022 ОСОБА_1 підписала заяву-договір на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг №1086999, відповідно до якої просила відкрити їй поточний рахунок у гривні, надати послугу кредитування рахунку та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн.
5.2. На виконання умов заяви №1086999 ОСОБА_1 відкрито рахунок у гривні НОМЕР_1 з номером кредитного договору №002/13539002-SP.
5.3. Разом з тим, позивачем не надано доказів встановлення кредитного ліміту відповідно до умов заяви-договору №1086999 та №002/13539002-SP від 03.01.2022.
5.4. Суд звертає увагу на те, що кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
5.5. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
5.6. При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
5.7. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
5.8. У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі №204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
5.9. Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
5.10. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належаними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.
5.11. Позивачем не надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені кредитним договором №002/13539002-SP від 03.01.2022, а відповідач ці кошти отримала.
5.12. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
5.13. Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
5.14. Позивачем також не долучено розрахунку заборгованості за кредитним договором №002/13539002-SP від 03.01.2022, який би дозволив суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов'язань).
5.15. Будь-яких доказів щодо підтвердження заборгованості ОСОБА_1 за укладеним договором №002/13539002-SP від 03.01.2022 позивачем суду не надано, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк», відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Акціонерне товариство «Таскомбанк»,
місцезнаходження за адресою:
01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30,
код ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Олена РОЖКОВА