Березівський районний суд Одеської області
19.05.2026
Справа № 494/1144/26
Провадження № 1-кс/494/117/26
19.05.2026 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №12026162260000285 від 18.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням застави,
19.05.2026 року слідчий СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у кримінальному провадженні №12026162260000285.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді справу визначено слідчому судді ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 19.05.2026 року.
На обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилався на те, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.05.2026 року, приблизно о 06:20 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час дії на території України воєнного стану, який оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, дія якого неодноразово продовжувалася, прибув до будинку, де мешкала ОСОБА_9 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна.Надалі ОСОБА_5 будучи впевненим, що ОСОБА_9 відпочиває, проник у будинок за вищевказаною адресою, де у спальній кімнаті в шафі виявив грошові кошти, а саме: 6000 доларів США, що становить 264 981,48 гривень за курсом НБУ, 50 Євро що становить 2567,83 гривень за курсом НБУ та 350 000 гривень, що належать ОСОБА_9 .Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та викрити його злочинні дії ніхто не може, діючи з прямим умислом та метою незаконного збагачення, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, протиправно, таємно викрав грошові кошти, а саме: 6000 доларів США, що становить 264 981,48 гривень за курсом НБУ, 50 Євро що становить 2567,83 гривень за курсом НБУ та 350 000 гривень, що належать ОСОБА_9 .У подальшому ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 617 549,31 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
18.05.2026 року об 11:40 год. останнього затримано та 18.05.2026 року повідомлено про підозру за ч.4 ст.185 КК України.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначення розміру застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Слідчий та прокурор вважає про наявність ризиків передбачених п.1,п.2,п.3 та п.5 ч.1 ст.177 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України). Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні 19.05.2026 року клопотання підтримали на підставах викладених у ньому, просили задовольнити. Також, посилались на наявність ризиків, що зазначені у клопотанні.
Захисник та підозрюваний ОСОБА_5 заперечували проти клопотання слідчого та прокурора, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний із тримання під вартою. ОСОБА_5 свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та вказав, що не пам'ятає, як у нього з'явились грошові кошти, хоча він офіційно не працює. Захисник зауважила на порушення з боку слідчого під час затримання. Водночас, будь-яких клопотань, заяв під час розгляду справи не заявляли. Захисник просив застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання. Підозрюваний погодився з думкою захисника.
Розглянувши подане клопотання та додані до нього документи, вивчивши матеріали кримінального провадження №12026162260000285, вислухавши думки учасників судового розгляду, вважаю наступне.
На розгляді у СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження за №12026162260000285 від 18.05.2026 року відносно ОСОБА_5 у якому він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
З матеріалів кримінального провадження №12026162260000285 вбачається, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.05.2026 року, приблизно о 06:20 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, під час дії на території України воєнного стану, який оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, дія якого неодноразово продовжувалася, прибув до будинку, де мешкала ОСОБА_9 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна.Надалі ОСОБА_5 будучи впевненим, що ОСОБА_9 відпочиває, проник у будинок за вищевказаною адресою, де у спальній кімнаті в шафі виявив грошові кошти, а саме: 6000 доларів США, що становить 264 981,48 гривень за курсом НБУ, 50 Євро що становить 2567,83 гривень за курсом НБУ та 350 000 гривень, що належать ОСОБА_9 .Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та викрити його злочинні дії ніхто не може, діючи з прямим умислом та метою незаконного збагачення, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, протиправно, таємно викрав грошові кошти, а саме: 6000 доларів США, що становить 264 981,48 гривень за курсом НБУ, 50 Євро що становить 2567,83 гривень за курсом НБУ та 350 000 гривень, що належать ОСОБА_9 .У подальшому ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 617 549,31 гривень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Водночас, положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; другий, що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що 18.05.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку статті 208 КПК України від 18.05.2026 у ході якого вилучено грошові кошти;
-протоколом огляду місця події від 18.05.2026 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого зафіксовано місце скоєння кримінального правопорушення, обстановка на місці події;
-протоколом допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які пояснили обставини вчиненого кримінального правопорушення;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснила обставини вчиненого кримінального правопорушення;
-повідомленням про підозру ОСОБА_5
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед іншими даними про особу підозрюваного.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Як зазначено у клопотанні, прокурор та слідчий посилаються на наявність ризиків, передбачених п.1,п.2, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи: існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України, оскільки в Україні діє військовий стан, з урахуванням тяжкості злочину та покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Окрім того підозрюваний офіційно не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, тому може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність суду, здійснення правосуддя.Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, в тому числі за злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим. Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя також вважає його обґрунтованим, оскільки наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити предмети, що використовувались для вчинення кримінального правопорушення, або які зберегли собі сліди вчинення злочину, та які на даний час органом досудового розслідування не виявлені. Разом з тим, не всі слідчі дії проведені наразі.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілої та дослідження їх судом. Окрім того наразі не всі свідки допитані, досудове розслідування триває. Тому ОСОБА_5 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм можуть бути відомі щодо кримінального правопорушення для уникнення кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя враховує і наявний ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КК України, оскільки ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини корисливої спрямованості, тому є підстави побоюватись щодо вчинення останнім нового кримінального правопорушення.Окрім того, останній перебуває в самовільному знищенні військової частини та 20.08.2024 року п'ятим слідчим відділом територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ скеровано обвинувальний акт до суду за ч. 5 ст. 407 КК України. При цьому, останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України;
-пред'явлення йому підозри у вчиненні, в тому числі злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_5 виповнилося 43 роки; підтверджені належним чином дані, що стан його здоров'я несумісний з триманням під вартою - відсутні.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваного, який вчинив в тому числі тяжкий злочин, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доцільно застосування запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Також враховуючи, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але зважаючи, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на що посилався слідчий, прокурор у своєму клопотанні.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання, з урахуванням вищевикладеного.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Водночас, підозрюваний може ухилитись від органів досудового слідства, також може мати вплив на свідків. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з можливістю підозрюваного спілкуватися з іншими особами, в тому числі шляхом телекомунікаційних зав'язків, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.194 КПК України вважаю, що під час судового розгляду клопотання були доведені:
-обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України;
- підстави вважати, що існують ризики передбачені п.1,2,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України;
- недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні слідчого.
Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за сукупності наведених обставин, слідчий суддя вважає, за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб, а саме з моменту його затримання з 17.07.2026 року з визначенням розміру застави.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує вимоги ч.5 ст.182 КПК України та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на обставини справи, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням на останнього у разі внесення застави обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного, не порушуючи при цьому його прав.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись статтями 177, 178, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №12026162260000285 від 18.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням застави - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17.07.2026 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту у залі суду строком до 17.07.2026 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати - з моменту затримання, а саме з 18.05.2026 року по 17.07.2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості альтернативного запобіжного заходу, заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.
Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Код отримувача за ЄДРПОУ: 26302945
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435
Призначення платежу: згідно ухвали суду від 19.05.2026 року, заставна сума за ОСОБА_5 , суддя: ОСОБА_1 .
У разі внесення застави на відповідний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою ;
-у разі наявності здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків становить до 17.07.2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.05.2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1