Березівський районний суд Одеської області
19.05.2026
Справа № 494/2869/25
Провадження № 2-а/494/3/26
19.05.2026 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря - Авдєєвої С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Явнюк Д.М.,
представник відповідача - Берназ В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови митного органу у справі про порушення митних правил,-
24.12.2025 року з Одеського окружного адміністративного суду до Березівського районного суду Одеської області надійшла справа №494/2869/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови митного органу у справі про порушення митних правил.
24.12.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана для розгляду судді Римар І.А.
Суд також вважає зазначити, що у зв'язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, повітряними тривогами на території Одеської області, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КАС України.
Ухвалою суду від 30.12.2025 року справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження та призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою №0506/UA500000/2025 від 12.11.2025 року Одеської митниці Державної митної служби України, її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення правопорушення становить 199259.28 грн. ОСОБА_1 зазначила, що 18.08.2025 року проходила митний контроль у пункті пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці в напрямку руху «виїзд з митної території України», дійшовши до зони паспортного контролю, позивач була зупинена державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Придунайське» Одеської митниці, який виявив у останньої грошові кошти в сумі 35800.00 доларів США та документи, що підтверджують походження грошей. Виявлені грошові кошти позивач отримала від держави як одноразову грошову компенсацію у зв'язку з загибеллю сина. Під час проведення митного контролю ОСОБА_1 самостійно надала працівнику митної служби усі грошові кошти та документи, що підтверджують їх отримання, кошти не приховувались. Державним інспектором відділу митного контролю вилучено грошові кошти в сумі 24100.00 доларів США у зв'язку не поданням позивачем письмової декларації та складено протокол про порушення митних правил №0506/UA500000/2025 від 18.08.2025 року за ч.1 ст. 471 МК України. ОСОБА_1 вважає вищевказану постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, вчинене нею правопорушення є малозначним, без умислу, правопорушення вчинено через необережність. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №0506/UA500000/2025 від 12.11.2025 року та звільнити її від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 471 МК України.
07.01.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.18.08.2025 року під час здійснення митного контролю ОСОБА_1 повідомила про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, та підпадають під встановлені законодавством заборони щодо переміщення через митний кордон. Однак, в ході проведення митного огляду особистих речей ОСОБА_1 , в її особистій сумці без ознак приховування від митного контролю виявлено іноземну валюту в розмірі 35800.00 доларів США. За результатами митного огляду складено акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500420/2025/001526 від 18.08.2025 року. Позивач пояснила, що грошові кошти є компенсацією від держави у зв'язку з загибеллю сина, однак необхідного пакету документів на кошти, які вона переміщувала через митний кордон України на мала, оскільки не знала про процедуру оформлення валюти. Митну декларацію на вивезення валюти ОСОБА_1 не надала. Грошові кошти у позивача не вилучались та їй повернуті. Таким чином позивач вчинила недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларуванню. За вказаних обставин у відношенні позивача складено протокол про порушення митних правил. ОСОБА_1 надала документи, що підтверджують факт здійснення валютно обмінної операції на загальну суму 3410.00 доларів США та лист від ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення матері одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю сина, проте наявність чи відсутність підтвердження походження коштів не впливає на кваліфікацію діяння, яке полягає саме у недекларуванні грошових коштів. Позивач об'єктивно могла передбачити здійснення митного контролю та з метою уникнення будь-яких ускладнень під час перетину кордону, мала можливість завчасно ознайомитись з порядком та вимогами митного законодавства. Постанова Одеської митниці у справі про порушення митних правил винесена законно, з повним та об'єктивним з'ясуванням обставин справи, представник відповідача просить залишити вказану постанову відносно ОСОБА_1 без змін (а.с.64-68).
05.02.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, зазначила, що посадовими особами Одеської митниці Державної митної служби України допущено грубі процесуальні порушення та здійснювався процесуальний тиск. Інформація, викладена у відзиві є такою, що не відповідає дійсності та вводить суд в оману. Співробітники митниці діяли всупереч принципам законності. ОСОБА_1 вказала, що була поміщена в замкнену кімнату, де на неї чинився моральний тиск, намагались схилити до передачі неправомірної вигоди. Сума штрафу є надмірною порівняно з характером помилки, яка не завдала збитків державі. ОСОБА_1 просить задовольнити позов у повному обсязі, відхилити відзив на позов, визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці №0506/UA500000/2025 від 12.11.2025 року. Також 05.02.2026 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по справі, зазначила, що у відзиві на позов вказано неправдиві відомості, також детально описала спілкування з нею співробітниками митної служби (а.с.125-127,131-133).
12.03.2026 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, вказала, що у відповіді на відзив позивач наводить твердження щодо неправомірної поведінки працівників митниці, зокрема про психологічний тиск, приниження честі та гідності, цькування та про спонукання надання неправомірної вигоди. Вищевказані твердження не підтверджені жодними належними, допустимими та об'єктивними доказами, викладені позивачем обставини ґрунтуються лише на її суб'єктивних оцінках. Будь-яких звернень, скарг чи заяв від ОСОБА_1 до організаційно-розпорядчого відділу Одеської митниці не надходило, також відсутня інформація про надходження до митниці будь-яких запитів або матеріалів від правоохоронних органів щодо можливих протиправних дій працівників митниці відносно позивача. У межах даного судового провадження підлягає оцінці саме законність винесеної постанови, а не розгляд питання щодо неправомірної поведінки працівників митниці. Наведені ОСОБА_1 у відповіді на відзив обставин не спростовують встановленого факту вчинення нею порушення митних правил та не доводять неправомірності оскаржуваної постанови. Після виявлення валютних цінностей позивачу надано можливість викласти письмові пояснення щодо обставин події, у свої поясненнях ОСОБА_1 не зазначила жодних зауважень щодо дій працівників митниці. Відповідальність, передбачена ч.1 ст.471 МК України настає саме за недекларування валютних цінностей, а не за відсутність чи наявність документів про їх походження. Позивач, плануючи переміщення суми готівкових коштів через державний кордон, могла і повинна була завчасно з'ясувати порядок такого переміщення. Представник відповідача просить постанову Одеської митниці від 12.11.2025 року у справі про порушення митних правил №0506/UA500000/2025 відносно ОСОБА_1 залишити без змін (а.с.135-139).
Ухвалою суду від 22.04.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано з відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка», митного поста «Придунайський» Одеської митниці відеозапис камер спостереження та нагрудних камер, зроблений 18.08.2025 року з 01:00 год. до 08:00 год. на яких зафіксовано дії посадових осіб Одеської митниці з ОСОБА_1 під час проходження митного контролю та порушення митних правил.
В судовому засіданні 19.05.2026 року позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав зазначених у позові.
В судовому засіданні 19.05.2026 року представник відповідача з адміністративним позовом не погодилась, просила відмовити у його задоволенні.
Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить до наступних висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, 18.08.2025 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного посту «Придунайський» Одеської митниці складено протокол про порушення митних правил №0506/ UA500000/2025 відносно ОСОБА_1 (а.с.13-16).
12.11.2025 року в.о. заступника начальника Одеської митниці стосовно позивача винесено постанову в справі про порушення митних правил №0506/UA500000/2025, якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України (а.с.34-43).
Відповідно до вказаної постанови, в ході проведення митного огляду особистих речей пасажирки, громадянки України ОСОБА_1 , в її особистій сумці без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту в розмірі 35 800,00 (тридцять п'ять тисяч вісімсот) дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 18.08.2025 року (1 дол. США - 41,3401 грн.) становить 1 479 975,58 грн. (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 58 коп.). За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/001526 від 18.08.2025 року. Виявлена іноземна валюта переміщувалась без ознак приховування та її виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб. Доступ до неї нічим не утруднювався та став можливим після огляду багажу та особистих речей водія та пасажирів, громадянки України ОСОБА_1 без застосування технічних засобів митного контролю. Разом з тим, на момент перетину митного кордону України необхідної пакету документів на кошти, які вона переміщувала через митний корде України, у неї не було, оскільки не знала процедуру оформлення валюти. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 євро громадянка України ОСОБА_1 не надавала. Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме: 24 100,00 (двадцять чотири тисячі сто) дол. США, що згідно курсу НБУ (1 usd - 41,3401 грн.) станом на 18.08.2025 року (дата переміщення) становить 996 296,41 (дев'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті дев'яносто шість грн. 41 коп.) грн.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною першою статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 471 МК України встановлює відповідальність за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
За вчинення такого правопорушення передбачене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Відповідно до примітки до статті 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Згідно із ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.
Відповідно до ч.2 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян (ч.3 ст.366 МК України).
Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою (ч.4 ст.366 МК України).
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення (ч.5 ст.366 МК України).
Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.366 МК України).
Згідно з ч.3 ст.197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 8 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №3 (далі Положення), фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Відповідно до п.6 зазначеного Положення фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Отже, за змістом вищенаведених норм МК України вважається, що особа, яка слідує через державний кордон України та для проходження митного контролю обрала "зелений коридор" у такий спосіб здійснює декларування товару шляхом вчинення дій за умови, що переміщувана нею валюта не перевищує зазначеної у ч.1 ст.8 Закону України «Про валюту і валютні операції» суми, а саме є меншою еквіваленту 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України.
Якщо переміщувана сума валюти дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют НБУ на дату переміщення, то вона підлягає обов'язковому письмовому декларуванню.
Факт переміщення ОСОБА_1 18.08.2025 року через митний кордон України в напрямку «виїзд» 35800 доларів США, що перевищує еквівалент 10 000,00 євро, підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил та стороною позивача не заперечується.
Дії та поведінка позивача з огляду на неповідомлення посадовій особі митниці суми переміщуваної нею валюти виключає усне декларування нею цієї валюти та взагалі її наміри на декларування валюти у встановленому порядку.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2024 року підтверджується, що Комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про можливість призначення матері одноразової грошової допомоги за загиблого сина ОСОБА_2 (а.с.20).
Надані позивачем докази отримання грошових коштів не впливають і не слугують підставою для звільнення її від адміністративної відповідальності.
Таким чином, вищенаведене у своїй сукупності достатньо та обґрунтовано доводить наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.472 МК України.
Інші наведені у позові та в судовому засіданні доводи позивача не спростовують правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки Одеською митницею дотримано процедури розгляду справи, порушень прав позивача не допущено.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, та встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що наведене у позові обґрунтування заявлених вимог свого належного підтвердження не знайшло.
В той же час встановлено, що посадова особа Одеської митниці як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови правильно встановила фактичні обставини та дала їм правильну правову оцінку, а також діяла у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.
З огляду на прийняте по справі рішення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про скасування постанови митного органу у справі про порушення митних правил- залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Одеська митниця Державної митної служби України(ЄДРПОУ 44005631, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м. Одеса, 65078).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.05.2026 року.
Суддя І.А. Римар