Справа № 597/683/26
Провадження №1-кс/597/116/2026
"14" травня 2026 р. місто Заліщики
слідчий суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заліщицького районного суду Тернопільської області питання щодо застосування запобіжного заходу за клопотанням т.в.о. начальника слідчого відділу відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, освіта професійно-технічна, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
До Заліщицького районного суду надійшло клопотанням т.в.о. начальника слідчого відділу відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Клопотання т.в.о. начальника слідчого відділу відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , мотивовано тим, відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації.
22 жовтня 2022 року ОСОБА_5 призначений на посаду старшого дезінфектора польової лазні взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 та зарахований до списків військової частини.
16 жовтня 2023 року ОСОБА_5 призначений на посаду начальнику польової лазні взводу забезпечення 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст.9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, молодший сержант ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
04 грудня 2023 року у молодшого сержанта ОСОБА_5 , який перебував у місці дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 , виник умисел на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового ухилення від військової служби.
Надалі, 04 грудня 2023 року близько 20 години молодший сержант
ОСОБА_5 у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 та по даний час перебуває поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 та свої службові обов'язки не виконує, проводячи час на власний розсуд.
Таким чином, молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст.ст.9, 11, 12, 16, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від військової служби, 04 грудня 2023 року близько 20 години самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та по даний час перебуває поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 та свої службові обов'язки не виконує, проводячи час на власний розсуд, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом №3233-IX від 13.07.2023 року).
24 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: вручено мамі ОСОБА_8 .
Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження здійснювався виклик ОСОБА_5 з метою його явки до органу досудового розслідування на 28 квітня 2026 року шляхом вручення повістки про виклик матері ОСОБА_8 , однак він не з'явився на виклик органу досудового розслідування у визначену дату та не повідомив орган досудового розслідування про причини його неприбуття.
30.04.2026 року досудове розслідування кримінального провадження №62024080200000264 від 09.03.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, - зупинено та оголошено розшук підозрюваного.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є: повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення від 25.01.2024 року, матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вручена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , який переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, в силу виконання своїх службових обов'язків має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та воєнізованих формувань, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи.
Вищевказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та фактично вже переховувався, адже не з'являвся на відповідні виклики до слідчого, у зв'язку із чим оголошено розшук підозрюваного. Місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 , на даний час не відоме.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі під час досудового розслідування, матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий бойовий досвід, щоб впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на ще невстановлених на цій стадії досудового розслідування свідків з числа співслужбовців.
Зокрема, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань, у тому числі, на знайомих йому військовослужбовців.
Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
4.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Залишаючись на волі підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Безвідповідальне ставлення військовослужбовця Збройних сил України до проходження військової служби проявляється у тому, що ОСОБА_5 в умовах воєнного стану не виконує свої службові обов'язки з 04 грудня 2023 року по теперішній час. Така поведінка підозрюваного підриває обороноздатність військової частини НОМЕР_1 та країни в цілому в умовах відкритої агресії російської федерації.
Так, у ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Окрім цього, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, у абз.3 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Т.в.о. слідчого СВ ВП №4 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області капрал поліції ОСОБА_11 підтримала клопотання та вважає, що відносно ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та вважає, що відносно ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_5 більш м'ягкий запобіжний захід - домашній арешт.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисників, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Групою слідчих слічого відділу відділення поліції №4 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №62024080200000264 від 09.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
24 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, однак його не вручено внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: вручено мамі ОСОБА_8 .
Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження здійснювався виклик ОСОБА_5 з метою його явки до органу досудового розслідування на 28 квітня 2026 року шляхом вручення повістки про виклик матері ОСОБА_8 , однак він не з'явився на виклик органу досудового розслідування у визначену дату та не повідомив орган досудового розслідування про причини його не прибуття.
30.04.2026 року досудове розслідування кримінального провадження №62024080200000264 від 09.03.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, - зупинено та оголошено розшук підозрюваного.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є: повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення від 25.01.2024 року, матеріали службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_5 , його молодий вік, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, непрацюючим, неодруженим, дітей не має. 13 травня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Заліщицького районного суду Тернопільської області справа №597/682/26 від 06.05.2026 року. Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.
Також, усвідомлюючи тяжкість злочину, вид і строк покарання, передбачений законом, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 може вплинути на свідків, щоб нівелювати їх показання, як докази винуватості, переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Проте, з метою не допустити сумнівів у неупередженості слідчого судді, в порядку ст.198 КПК України, доцільно зазначити, що вказані в ухвалі за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню та вчиненню нових злочинів.
Оскільки, наведені прокурором ризики об'єктивно існують, тому до підозрюваного необхідно застосовувати адекватний їм запобіжний захід.
Наявність декількох ризиків у сукупності унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому що жоден з них не зможе їм запобігти і забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
У ході судового розгляду клопотання підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_6 не представлено доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені у клопотанні. За таких обставин, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення).
Задовольняючи клопотання т.в.о.начальника слідчого відділу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючи даних про особу підозрюваного, строку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, характеризуючи дані, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.107, 176-178, 182, 183, 197, 309, 372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о.начальника слідчого відділу відділення поліції №4 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 12 липня 2026 року, з правом внесення застави.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, код ЄДРПОУ 26198838, рахунок UA738201720355269001500003454 відкритий в ДКСУ м.Київ (МФО 820172 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 12 липня 2026 року.
В разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;
3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримується підозрюваний. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити прокурора та Заліщицький районний суд Тернопільської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваним вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити ОСОБА_5 , його захиснику та прокурору негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 18.05.2026 року о 15 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_12