Справа № 587/1158/26
11 травня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зняття заборони на відчуження житлового будинку.
Представник позивача звернулась до суду з позовом в якому просила зняти заборону на відчуження житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , накладену ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 26.09.2013р.
Позивача в судове засідання не з'явився, представника позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, від неї надійшла письмова заява, про розгляд справи без її участі, боргових зобов'язань позивач перед нею не має.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.
Судом встановлено, що ухвалою Сумського районного суду Сумської області № 587/1930/13-ц від 26 вересня 2013 року накладено заборону на відчуження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 , наймачем якої є ОСОБА_2 .
Рішенням Сумського районного суду Сумської області № 587/1930/13-ц від 26 вересня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5357 гривень 83 копійки інфляційних збитків, 2792 гривні 07 копійок три проценти річних від простроченої суми та 280 гривень 30 копійок повернення судового збору, а всього 8430 гривень 20 копійок.
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 16 грудня 2014 року знято заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 , накладену ухвалою суду 26 вересня 2013 року, оскільки між сторонами було укладено мирову угоду про умови виконання боргових зобов'язань. На даний час всі зобов'язання між сторонами виконані, а тому відпали підстави щодо заборони на відчуження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_2 .
На даний час обтяження продовжує діяти, що унеможливлює реалізацію розпорядження позивачем нерухомим майном, яке йому належить.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Накладений арешт на майно позивача в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно роз'яснень у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті3,45 ЦПК).
Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258- 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Зняти заборону на відчуження будинку за адресою
АДРЕСА_1 , яку накладено за ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко