Справа № 574/410/26
Провадження 1-кп/574/105/2026
19 травня 2026 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2026 року за №12026200450000096 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Виноградівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , одруженого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
На розгляді в Буринському районному суді Сумської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, яке він обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду від 28.04.2026 року до 27.05.2026 року включно. Однак, внаслідок неможливості закінчення судового розгляду до спливу вказаного строку та складності провадження є потреба в продовженні строку запобіжного заходу на 2 місяці. При цьому, ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування. Про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, а тому усвідомлення останнім невідворотності цього покарання дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем вірогідності його поведінку та підвищує ризик його переховування від органну досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 сталих соціальних зв'язків не має, хоча і одружений, оскільки дружина перебуває за кордоном, неповнолітніх дітей на утриманні немає, а його зареєстроване місце проживання віддалене територіально від місця здійснення досудового розслідування. Про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить наявність у обвинуваченого відповідних можливостей, які він зможе використати для того щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема, шляхом підкупу погроз, тиску, на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 хоча і має погашену судимість, однак раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, тобто є особою схильною до скоєння злочинів. Також вважає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть бути достатніми для запобігання вказаним ризикам. З наведених підстав прокурор просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 2 місяці, без визначення застави, враховуючи що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав, оскільки на його думку ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування, на даний час не зменшились та не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, покликаючись на те, що як прокурор ту своєму клопотанні так і суд в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання вказали лише про тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , що не може бути достатньою підставою для застосування такого запобіжного заходу. Жодних нових ризиків чи фактів ухилення обвинуваченого від слідства та суду прокурором не доведено. Також не відповідає дійсності твердження про відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків, оскільки він є діючим військовослужбовцем. Крім того, захисником було подано письмові заперечення на клопотання прокурора, в яких вказував на його передчасність, оскільки на момент подання клопотання строк дії попередньої ухвали про продовження тримання під вартою ще не закінчувався та до його спливу залишався значний проміжок часу, а тому нагальна процесуальна потреба у повторному вирішення питання про продовження тримання під вартою на момент подачі клопотання прокурора була відсутня.
Заслухавши доводи прокурора, думку інших учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31.01.2026 року під час досудового розслідування кримінального провадження №12026200450000096, відносно ОСОБА_4 , останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено ухвалою Буринського районного суду Сумсбької області від 28.04.2026 року на строк до 27.05.2026 року.
Частиною 3 ст.315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні клопотання прокурора судом враховується відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, оскільки дітей чи інших утриманців останній не має, а його дружина близько трьох років перебуває за кордоном, що підтвердив обвинувачений в судовому засіданні. Крім того, зареєстроване місце проживання обвинуваченого знаходиться на значній віддаленості від суду, яким здійснюється судове провадження.
Покликання захисника на проходження обвинуваченим військової служби на момент його затримання самі по собі не свідчать про його міцні соціальні зв'язки.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за яке у разі доведення його винуватості, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, а тому обвинувачений, з врахуванням даних про його особу, перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховуватись від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до суду лише 23.04.2026 року та в зв'язку з перебуванням захисника ОСОБА_5 на лікуванні з 27.04.2026 року по 18.05.2026 року на даний підготовче засідання ще не проведено та судовий розгляд кримінального провадження ще не призначено, а тому судове провадження не може бути завершене до закінчення строку дії застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За наведеного, суд вважає, що на даний час ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, тому наявні підстави для продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Покликання захисника на те, що прокурором не доведено вчинення обвинуваченим будь-яких дій, спрямованих на переховування від слідства та суду не свідчать про відсутність ризику вчинення таких дій в майбутньому.
Доводи захисника про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в зв'язку з його передчасною подачею також не заслуговують на увагу, оскільки ч.1 ст.199 КПК передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 197, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 17.07.2026 включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення її копії.
Суддя: ОСОБА_1