19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 420/13670/24
адміністративне провадження № К/990/44494/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (головуючий суддя - Єфіменко К.С.)
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року (головуючий суддя - Лук'янчук О.В., судді: Бітов А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 420/13670/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107»
до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправними та скасування постанов.
I. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 15107» (далі - ТОВ «Автотранспортне підприємство 15107») звернулось до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № ПШ059769 від 11 березня 2024 року, № ПШ059771 від 11 березня 2024 року, № ПШ059770 від 11 березня 2024 року, № ПШ060420 від 22 квітня 2024 року, № ПШ060620 від 06 травня 2024 року про застосування адміністративно-господарських штрафів у розмірі 85 000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірними постановами товариство неправомірно притягнуто до відповідальності на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III) у вигляді застосування адміністративно-господарського штрафу на загальну суму 85000 грн. Позивач стверджував про необґрунтованість висновків Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про допущення ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 та 48 Закону № 2344-III (відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу). Зазначав, що оскільки транспортний засіб MERCEDES-BENZ не обладнаний тахографом, то відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу до даного транспортного засобу не може бути визнано порушенням діючого законодавства. При цьому у водіїв були у наявності індивідуальні контрольні книжки, які надавалися для огляду інспекторам та використання яких, у випадку не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340).
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № ПШ059769 від 11 березня 2024 року, № ПШ059771 від 11 березня 2024 року, № ПШ059770 від 11 березня 2024 року, № ПШ060420 від 22 квітня 2024 року, № ПШ060620 від 06 травня 2024 року про застосування до ТОВ «Автотранспортне підприємство 15107» адміністративно-господарських штрафів у розмірі 85 000 грн.
4. 20 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 420/13670/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів прийнято Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками проведених рейдових перевірок транспортних засобів MERCEDES-BENZ, реєстраційні номерні знаки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , власником яких є ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107».
7. Так, 30 січня 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 29 січня 2024 року № 001283 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . За наслідками перевірки складено акт від 30 січня 2024 року № АР 043513. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а саме на момент перевірки відсутні документи, передбачені статтею 39 цього Закону, зокрема, при здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міжміському маршруті «Одеса-Київ», про що свідчить трафарет на вітровому склі, перевізник не забезпечив водія необхідними документами - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб не обладнаний тахографом), чим порушено пункт 6.1 Положення № 340. Маршрут протяжністю понад 50 кілометрів. Водій транспортного засобу ОСОБА_1 в поясненнях до складеного акту зазначив: «ознайомлений». 11 березня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ059769, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
8. Крім того 06 лютого 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 02 лютого 2024 року № 001284 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . За наслідками перевірки складено акт від 06 лютого 2024 року № АР 043491. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме на момент перевірки відсутні документи, передбачені статтею 39 цього Закону, зокрема, при здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міжміському маршруті «Київ-Білгород-Дністровський» (протяжність 567 км), про що свідчить трафарет на вітровому склі, перевізник не забезпечив водія необхідними документами - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб не обладнаний тахографом), чим порушено пункт 6.1 Положення № 340. Маршрут протяжністю понад 50 кілометрів. Водій транспортного засобу ОСОБА_1 в поясненнях до складеного акту зазначив: «ознайомлений». 11 березня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ059770, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
9. Також 08 лютого 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 02 лютого 2024 року № 001284 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . За наслідками перевірки складено акт від 08 лютого 2024 року № АР 046545. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме на момент перевірки відсутні документи, передбачені статтею 39 цього Закону, зокрема, при здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міжміському маршруті «Київ-Одеса», про що свідчить трафарет на вітровому склі, перевізник не забезпечив водія необхідними документами - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа (транспортний засіб не обладнаний тахографом), чим порушено пункт 6.1 Положення № 340. Маршрут протяжністю понад 50 кілометрів. Водій транспортного засобу ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису складеного акту відмовився. 11 березня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ059771, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
10. Разом з тим, 21 березня 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 14 березня 2024 року № 000012 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . За наслідками перевірки складено акт від 21 березня 2024 року № АР 047126. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме на момент перевірки відсутні документи, передбачені статтею 39 цього Закону, зокрема, при здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міжміському маршруті «Бориспіль-Київ-Одеса» перевізник не забезпечив водія необхідними документами - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, чим порушено пункт 6.1 Положення № 340. Маршрут протяжністю понад 50 кілометрів. Водій транспортного засобу ОСОБА_2 зазначив: «користуюсь індивідуальною контрольною книгою водія». 22 квітня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ060420, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
11. Крім того, 02 квітня 2024 року посадовими особами Укртрансбезпеки відповідно до направлення на рейдову перевірку від 28 березня 2024 року № 001293 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 . За наслідками перевірки складено акт від 02 квітня 2024 року № АР 059551. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме на момент перевірки відсутні документи, передбачені статтею 39 цього Закону, зокрема, при здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міжміському маршруті «Київ-Білгород-Дністровський» перевізник не забезпечив водія необхідними документами - у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, чим порушено пункт 6.1 Положення № 340. Маршрут протяжністю понад 50 кілометрів. Водій транспортного засобу ОСОБА_3 зазначив: «користуюсь індивідуальною контрольною книгою водія». 06 травня 2024 року начальником Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ060620, якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000 грн.
12. Не погоджуючись з правомірністю вказаних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» оскаржило їх в судовому порядку.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у випадку відсутності тахографа водій автобуса, що використовується для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв. Суд встановив, що при здійсненні працівниками Укртрансбезпеки перевірки транспортних засобів, з використанням яких позивач здійснював пасажирські перевезення, водії мали при собі індивідуальні контрольні книжки, які пред'являлися перевіряючим. А відтак, за висновками суду, до ТОВ «Автотранспорте підприємство 15107» протиправно застосовано санкції у вигляді штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
14. Судом апеляційної інстанції зі свого боку визнано необґрунтованими доводи відповідача, що рейдовій перевірці підлягали автобуси, які використовуються для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, тож встановлення тахографа відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 є обов'язком, а не правом позивача, а ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом. Суд зазначив, що оскільки пунктом 6.3 Положення № 340 допускаються випадки не обладнання транспортних засобів тахографом без зазначення будь-яких виключень, то у такому випадку передбачено інший вид обліку робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, а саме ведення індивідуальної контрольної книжки водія. При цьому суд звернув увагу на те, що відповідальність згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III настає саме за відсутність на момент проведення перевірки документів, передбачених законодавством для здійснення перевезень. Отже, ненадання протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу може бути підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу лише у разі наявності обов'язку мати такі документи, а саме у разі обладнання транспортного засобу тахографом. В даному випадку у зв'язку з не обладнанням транспортного засобу тахографом у позивача такий обов'язок не виник, а отже підстави для застосування до товариства штрафу були відсутні.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підстав пункту 3 частини четвертої статі 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6.1 Положення № 340 в частині визначення обов'язкової необхідності встановлення тарифів для усіх вантажних автомобілів масою понад 3.5 тон, навіть якщо заводом виробника не передбачено тахограф в конструкції транспортного засобу, та чи є можливою альтернативою облік робочого часу та часу відпочинку індивідуальна контрольна книжка водія у випадку обов'язку перевізника обладнати транспортний засіб понад 3.5 тон діючим та повіреним тахографом.
16. Обґрунтовує касаційну скаргу заявник тим, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 2344-ІІІ слугувала відсутність на час проведення перевірки встановленого тахографа на транспортних засобах, а також відсутність належним чином оформленого протоколу перевірки та адаптації до тахографа до транспортних засобів, які повинні знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.
17. Згідно з пунктом 1.2 Положення № 340 це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
18. Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
19. Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, які використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
20. Тобто, транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом, якщо здійснює перевезення на міжміському маршруті протяжністю до 50 км.
21. Водночас у кожному з п'ятьох випадків перевірки транспортних засобів позивача, здійснювалось міжміські перевезення протяжністю більше ніж 50 кілометрів.
22. У зв'язку з чим транспортний засіб позивача у кожному випадку мав бути обладнаний діючим та повіреним тахографом і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі належним чином оформлений протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
23. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III.
27. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
28. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
29. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
30. Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).
31. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
32. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
33. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону № 2344-III; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
34. Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
35. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
36. За приписами пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
37. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
38. Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
39. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
40. Згідно з частинами першою-другою статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень, зокрема: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
41. Аналіз статті 39 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем, при визначенні документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, не встановлено їх вичерпний перелік, а тому до переліку документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень, визначених статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.
42. Згідно з положеннями статті 40 Закону № 2344-ІІІ водій автобуса зобов'язаний, серед іншого, мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
43. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону № 2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту та зв'язку України затверджено Положення № 340.
44. Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку (пункт 1.2. Положення № 340).
45. За правилами пункту 1.3. Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
46. Приписами пункту 1.4. Положення № 340 передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств; закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності.
47. Відповідно до пункту 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
48. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3. Положення № 340).
49. Згідно з пунктом 7.1. Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
50. Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
51. Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
52. Спірні правовідносини виникли у зв'язку прийняттям відповідачем постанов про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
53. Підставою для накладення штрафу згідно з вказаними постановами стало порушення позивачем вимог пункту 6.1 Положення № 340 - відсутність у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
54. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6.1 Положення № 340 в частині визначення обов'язкової необхідності встановлення тахографів для усіх вантажних автомобілів масою понад 3,5 тонн, навіть якщо заводом виробника не передбачено тахограф в конструкції транспортного засобу, та чи є можливою альтернативою облік робочого часу та часу відпочинку індивідуальна контрольна книжка водія у випадку обов'язку перевізника обладнати транспортний засіб понад 3,5 тонн діючим та повіреним тахографом.
55. Насамперед слід зауважити, що предметом рейдових перевірок у цій справі були автобуси, що використовуються для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км (а не вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн), що власне і підтверджено мотивами поданої касаційної скарги.
56. У постанові від 11 березня 2020 року у справі № 823/1199/17 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 18 Закону № 2344-III, пунктів 6.1., 6.3. Положення № 340, зазначив, що згідно з визначенням цього Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
57. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
58. Отже, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, за наявності індивідуальної контрольної книжки водія, не свідчить про відсутність у перевізника документів, передбачених законодавством.
59. Якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом водій зобов'язаний вести облік робочого часу за допомогою індивідуальної контрольної книжки. Водночас водій не може посилатися на наявність індивідуальної контрольної книжки, якщо він не пред'явив її інспектору під час перевірки.
60. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
61. У відповідності до пункту «а» пункту 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
62. Згідно з пунктом 3 статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
63. Приписи пункту «а» частини першої статті 10 вказаної Конвенції, на думку колегії суддів, є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
64. Водночас ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.
65. Водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
66. Верховний Суд у постанові від 10 липня 2025 року у справі № 620/5897/23 зазначив, що у ситуації, коли тахограф у транспортному засобі був відсутній, позивач мав право вести облік режиму праці та відпочинку водіїв за допомогою індивідуальної контрольної книжки. Ненадання під час перевірки такого документа свідчить про невиконання позивачем вимог, визначених статтею 48 Закону № 2344-III. Згідно зі статтею 49 Закону № 2344-III водій зобов'язаний мати при собі й пред'являти під час перевірки документи, які підтверджують облік режиму праці та відпочинку.
67. Верховний Суд не стверджує про подібність правовідносин у справі № 620/5897/23 та у справі, що розглядається, а використовує указаний підхід щодо обов'язку водія мати при собі й пред'являти під час перевірки документи, які підтверджують облік режиму праці та відпочинку.
68. Так, у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено наявність у водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 індивідуальних контрольних книжок та їх пред'явлення уповноваженим особам Укртрансбезпеки під час проведення рейдових перевірок транспортних засобів. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.
69. Скаржник у касаційній скарзі також не заперечує, що на момент здійснення перевірки у водіїв були наявні індивідуальні контрольні книжки водіїв, однак наполягає на тому, що індивідуальна контрольна книжка водія є належним документом виключно у разі відсутності обов'язку встановлення тахографа.
70. Суд касаційної інстанції не має права здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди попередніх інстанції при вирішенні справи, повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16).
71. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 908/1795/19).
72. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 341 КАСУ, не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
73. Таким чином, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
74. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
76. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 420/13670/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду