19 травня 2026 року
м. Київ
справа №240/14579/25
провадження №К/990/19275/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
28 квітня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевська О. Р. з 12 травня 2026 року по 18 травня 2026 року перебувала у відрядженні на підставі наказу від 28 квітня 2026 року №1320/0/6-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відрядження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 19 березня 2026 року, а касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслано 28 квітня 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою автор подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, стверджуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку, визначеного частиною першою статті 329 КАС України, повторні звернення здійснювалися без зволікань, а пропуск строку зумовлений сукупністю об'єктивних надзвичайних обставин - тривалими відключеннями електроенергії, регулярними повітряними тривогами та масованими обстрілами м. Одеси в умовах воєнного стану.
У прохальній частині касаційної скарги автор просить поновити строк на касаційне оскарження, проте не обґрунтовує причини пропуску такого строку та не надає будь-яких доказів на підтвердження їх поважності.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих адміністративних судів, визначені частиною другою статті 328 КАС України, та прийняті за результатом їх апеляційного перегляду постанови апеляційних адміністративних судів, а також ухвали судів апеляційної інстанції, визначені частиною третьою статті 328 КАС України, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 гривні.
Одночасно із касаційною скаргою Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова просив про відстрочення сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, автор касаційної скарги не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Таким чином, ставка судового збору, що належить сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 3328,00 гривень.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга належить залишенню без руху з установленням автору касаційної скарги строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - оригіналу документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі; - зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
1. Визнати неповажними причини пропуску Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 240/14579/25.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 240/14579/25.
3. Касаційну скаргу Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 240/14579/25 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
4. Надати автору касаційної скарги строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді М. В. Білак
О. Р. Радишевська