Справа № 463/12711/25
Провадження № 2/463/832/26
18 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді: Мармаша В.Я.,
з участю секретаря судового засідання: Цебрик Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №1326570767930 від 22 вересня 2023 року в розмірі 16 000,00 грн,з підстав та мотивів викладених письмово у позові.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Боброву Ю.Ю.
Ухвалою судді від 24.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. Всі наявні у справі докази були надані стороною позивача.
У зв'язку із закінченням строку відрядження судді Бобрової Ю.Ю. до Личаківського районного суду м.Львова, на підставі розпорядження керівника апарату Личаківського районного суду м.Львова №18 від 15.04.2026 відбувся повторний авторозподіл справи і автоматизованою системою документообігу суду 15.04.2026 року було визначено суддю Мармаша В.Я. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою суду від 16.04.2026 цивільну справу прийнято до розгляду.
Відповідачу скеровувалась ухвала про відкриття провадження, позов з додатками на адресу зазначену у позові та на адресу реєстрації, яка підтверджена інформацією наданою з Єдиного державного демографічного реєстру. Окрім того, інформація про наявність такого позову у Личаківському суді була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua
Таким чином, відповідач будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наявність поданого ТОВ «Діджи фінанс» про стягнення заборгованості позову, відзиву на позов із викладом своїх заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог чи заяви про визнання позову на адресу суду не скерував. З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи (позовній заяві), в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та ОСОБА_2 , в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» №1326570767930. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Також, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а.с.30, 29).
Предметом вказаного договору є надання кредитодавцем позичальнику грошових коштів у сумі 4 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.3. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно п.1.3., 1.3. кредит надається строком на 120 днів з 22.09.2023 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту: 20.01.2024.
Згідно п.1.5. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі), складає 15 800,00 гривень. Реальна річна процентна ставка, процентів річних - від 146642,74% до 184361,03%.
Як вбачається з довідки №31883-1299886215-24122025 відповідачу ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти згідно договору №1326570767930 на картковий рахунок НОМЕР_1 в сумі 4 000,00 грн.
22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №22072024, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» відступлено ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги, в тому числі, за кредитним договором №1326570767930 від 22.09.2023 до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно витягу з додатку до договору факторингу №22072024 від 22.07.2024 залишок боргу на момент відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1326570767930 від 22.09.2023 становить 16 000,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками 12 000,00 грн; що також відображено у розрахунку заборгованості, здійсненому ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» станом на 22.07.2024 (а.с.14).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 22.09.2023, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» втратило такі права.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
У справі встановлено, що згідно укладеного між сторонами договору кредит у сумі 4 000,00 грн було надано відповідачу строком на 120 днів до 20.01.2024 на умовах нарахування процентів за користування кредитом відповідно до Розділу 2 Договору.
При цьому, відповідач не заперечив факту укладення 22.09.2023 договору про споживчий кредит із ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» і не виконання своїх грошових зобов'язань.
Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Будь-яких доказів на спростування заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору. Доказів, які б підвереджували неправомірність вимог позивача суду також не надано.
Одночасно, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 000,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками 12 000,00 грн.
Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до повного задоволення.
При цьому, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
Порядок розподілу судових витрат визначений ст. 141 ЦПК України.
Як вбачається з квитанції від 17.12.2025 №17121180, позивачем при пред'явленні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір в розмірі 2 442,40 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджений судовий збір в розмірі 2 442,40 грн.
Щодо оплати професійної правничої допомоги то суд приходить до наступного висновку.
Уповноваженим представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано договір про надання правової допомоги від 01.01.2025, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 17.11.2025, детальний опис робіт з надання правничої допомоги від 17.11.2025, а також акт про підтвердження надання правової допомоги від 17.11.2025.
Беручи до уваги наведене вище, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрати на оплату професійної правничої допомоги на суму 6 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274, ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №1326570767930 від 22.09.2023 у розмірі 16 000,00 (шістнадцять тисяч сім гривень п'ятдесят копійок) грн, а також 8 442,40 (вісім тисяч чотириста сорок дві гривні сорок копійок) грн судових витрат.
Текст рішення складено та підписано суддею 18.05.2026.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07405, Київська область, м. Бровари, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: Мармаш В. Я.