19 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1632/26 пров. № А/857/20217/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (головуючий суддя Морська Г.М., м. Львів) у справі №380/1632/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
18.08.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії - індексації ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії, послідовно на коефіцієнти у розмірі 1,197 (в 2023 році), у розмірі 1,0796 (в 2024 році) та у розмірі 1,115 (в 2025 році) для забезпечення індексації пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 01.08.2025 (в межах 6-місячного строку звернення до суду).
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 із 01.04.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До цього позивачка отримувала пенсію по інвалідності. При призначенні пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2019 - 2021 роки у розмірі 10846,37 грн. Вказує, що 16.10.2025 позивачка звернулась до відповідача про отримання інформації щодо обрахунку розміру пенсії, зокрема її індексування. Стверджує: «… 13.11.2025 Головним управлінням ПФУ в Львівській області надано відповідь листом № 27051-26717/Л-52/8-1300/25, з якої вбачається таке: При призначенні з 01.04.2022 пенсії за віком, мені врахований страховий страж - 36 років 03 місяці, 03 дні (зараховано по 22.12.2021). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату з 01.07.2000 по 31.12.2021 за даними персоніфікованого обліку. При цьому, для обчислення середньомісячного заробітку застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки в розмірі - 10846,37 грн. Пенсійний орган вказав, що середньомісячний заробіток для індексації пенсії, обрахований відповідно до постанов КМУ № 168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024 в 2023 становив 7405,03 грн. (6186,32 грн. * 1,197), в 2024 - 7994,47 грн. (7405,03 грн. * 1,0796). Оскільки на час індексацій пенсій з 01.03.2023 та 01.03.2024, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки в розмірі - 10846,37 грн, та з якої обчислена моя пенсія, був більшим за показники середньої заробітної плати, обрахованої відповідно до вказаних постанов КМУ та Порядку № 124, тому мені пенсія не індексувалася, а натомість встановлено доплату: з 01.03.2023 - в розмірі 100 грн., з 01.03.2024 - в розмірі 100 грн., а з 01.03.2025 - проведено перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення пенсії, у розмірі 10846,37 грн., на коефіцієнт збільшення 1,046 - як для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році (підпункт 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»). Отже, з огляду на надану мені інформацію, вважаю, що відповідач безпідставно в 2023-2024 роках не індексував мою пенсію, а індексацію пенсії з 01.03.2025 здійснив з порушенням вимог частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»…».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії - індексації ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії, послідовно на коефіцієнти у розмірі 1,197 (в 2023 році), у розмірі 1,0796 (в 2024 році) та у розмірі 1,115 (в 2025 році) для забезпечення індексації пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 01.08.2025.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що ОСОБА_1 первинно пенсія призначалась з 18.05.2012, як особі з інвалідністю. Відповідно до поданої заяви № 1867 від 01.04.2022 та інших документів, позивачку переведено на пенсію по віку. Страховий стаж, врахований до пенсії за віком, становив 36 років 03 місяці 03 дні (зараховано по 22.12.2021). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату 01.07.2000 по 31.12.2021 за даними персоніфікованого обліку. При переведенні на пенсію за віком для обчислення середньомісячного заробітку застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн. Оскільки на час проведення індексації пенсії 01.03.2023, 01.03.2024 показник середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія позивача становив 10846,37 грн,, пенсійна виплата індексації не підлягала. Органами Пенсійного фонду 01.04.2024 проведено автоматизований перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після попереднього перерахунку пенсії. Страховий стаж, врахований до пенсії, становить 37 років 11 місяців 25 днів (зараховано по 31.03.2024). Коефіцієнт страхового стажу - 0,37917. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними персоніфікованого обліку. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення на 1,046 показника середньої заробітної плати (доходу) Україні, якої сплачено страхові внески 11345,30 грн. (10846,37 грн.*1,046). Середньомісячний заробіток становить 7359,24 грн. (11345,30 грн. - про індексований показник середньої заробітної плати (доходу) Україні, з якої сплачено страхові за 2019-2021 роки х 0,64866 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії за віком 01.03.2025 становить 3323,00 грн., тому числі: 2790,40 грн. - основний розмір пенсії (7359,24 грн. * 0,37917); 75,18 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу (1074,00 грн. * 7 %); 100,00 грн. - надбавка 01.03.2023; 100,00 грн. - надбавка 01.03.2024; 257,42 грн. - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Вважає, що твердження позивача про те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області неправомірно не застосувало з 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 середню заробітну плату в Україні, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) Україні, якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії, послідовно на коефіцієнти розмірі 1,197 (в 2023 році), розмірі 1,0796 (в 2024 році) та розмірі 1,115 (в 2025 році) є необґрунтованими, оскільки не узгоджуються з приписами Порядку № 124 та Постановою № 209. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , із 01.04.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», первинно пенсія позивачці призначалась з 18.05.2012, як особі з інвалідністю.
Відповідно до поданої заяви № 1867 від 01.04.2022 та інших документів, позивачку переведено на пенсію по віку. Страховий стаж, врахований до пенсії за віком, становив 36 років 03 місяці 03 дні (зараховано по 22.12.2021). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату 01.07.2000 по 31.12.2021 за даними персоніфікованого обліку. При переведенні на пенсію за віком для обчислення середньомісячного заробітку застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн. Середньомісячний заробіток становив 6285,69 грн. (10846,37 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) Україні, якої сплачено страхові внески за 2019 - 2021 роки х 0,57952 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Органами Пенсійного фонду 01.04.2024 проведений автоматизований перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після попереднього перерахунку пенсії. Страховий стаж, врахований до пенсії, становить 37 років 11 місяців 25 днів (зараховано по 31.03.2024). Коефіцієнт страхового стажу - 0,37917. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними персоніфікованого обліку.
Із 01.03.2025 проведений перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення на 1,046 показника середньої заробітної плати (доходу) Україні, якої сплачено страхові внески 11345,30 грн. (10846,37 грн.*1,046). Середньомісячний заробіток становить 7359,24 грн. (11345,30 грн. - про індексований показник середньої заробітної плати (доходу) Україні, з якої сплачено страхові за 2019-2021 роки х 0,64866 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії за віком 01.03.2025 становить 3323,00 грн., тому числі: 2790,40 грн. - основний розмір пенсії (7359,24 грн. * 0,37917); 75,18 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу (1074,00 грн. * 7 %); 100,00 грн. - надбавка 01.03.2023; 100,00 грн. - надбавка 01.03.2024; 257,42 грн. - доплата особам, яким не виповнилось 70 років.
16.10.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про отримання інформації щодо обрахунку розміру її пенсії, зокрема її індексування.
13.11.2025 Головним управлінням ПФУ в Львівській області надано відповідь листом № 27051-26717/Л-52/8-1300/25, із якої слідує про відсутність підстав для проведення індексації, зокрема: «… Вам з 18.05.2012 призначено пенсію по інвалідності, відповідно до Закону 1058. На виконання Постанови 118 проведено перерахунок пенсії по інвалідності з 01.03.2022. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2022 становив 2865,01 грн. (6186,32 грн. - проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки * 0,46312 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії по інвалідності з 01.03.2022 становив 2300,00 грн. На підставі Вашої заяви переведено на пенсію за віком з 01.04.2022. Страховий стаж, врахований до пенсії за віком, становив 36 років 03 місяці 03 дні (зараховано по 22.12.2021). Для обчислення пенсії враховано заробітну плату з 01.07.2000 по 31.12.2021 за даними персоніфікованого обліку. При переведенні на пенсію за віком для обчислення середньомісячного заробітку застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн. Середньомісячний заробіток становив 6285,69 грн. (10846,37 грн. - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові за 2019- 2021 роки х 0,57952 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Оскільки на час проведення індексації пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 показник середньої заробітної плати, з якого обчислена Ваша пенсія становив 10846,37 грн., пенсійна виплата індексації не підлягала. Органами Пенсійного фонду з 01.04.2024 проведено автоматизований перерахунок Вашої пенсії, з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після попереднього перерахунку пенсії. Страховий стаж, врахований до пенсії, становить 37 років 11 місяців 25 днів (зараховано по 31.03.2024). Коефіцієнт страхового стажу - 0,37917. Для обчислення пенсії враховано заробітну плату з 01.07.2000 по 31.03.2024 за даними персоніфікованого обліку. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови 209 із застосуванням коефіцієнта збільшення на 1,046 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 11345,30 грн. (10846,37 грн.* 1,046). Середньомісячний заробіток становить 7359,24 грн. (11345,30 грн. - проіндексований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові за 2019-2021 роки х 0,64866 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії за віком з 01.03.2025 становить 3323,00 грн., в тому числі: 2790,40 грн. - основний розмір пенсії (7359,24 грн. * 0,37917); 75,18 грн. - доплата за 7 років понаднормового стажу (1074,00 грн. * 7 %); 100,00 грн. - надбавка з 01.03.2023; 100,00 грн. - надбавка з 01.03.2024; 257,42 грн. - доплата особам, яким не виповнилось 70 років….».
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, ч. 5 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
( ЗСЦ + ЗСЗ ) х 50%
К = ------------------------ + 1
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Разом з тим, п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації п. 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої встановлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 1 Постанови №185 встановлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 3 вказаної постанови установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 (Постанова № 209) установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 23.02.2024 №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209.
При цьому, Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним.
Відтак, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Відтак, зважаючи на наведені висновки та встановлені обставини, суд зазначає, що у спірній ситуації індексація пенсії позивача на виконання Постанов №168, №185, 209 повинна була здійснюватись шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, застосованого при призначення пенсії позивача (у спірній ситуації показник за 2019-2021 роки, оскільки пенсія призначалась у 2022 році) на встановлені положеннями цих постанов коефіцієнти збільшення 1,197 у 2023 році, 1,0796 у 2024 році, 1,115 у 2025 році. При цьому, кожен наступний перерахунок шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коефіцієнт збільшення здійснюється з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 380/1632/26 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар