про повернення апеляційної скарги
Справа № 120/15572/25
19 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального закону, суд ухвалою від 29.04.2026 залишив таку скаргу без руху, надавши апелянту строк для усунення виявлених у ній недоліків.
05.05.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Ухвалою суду від 06.04.2026 подану заяву задоволено частково та продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання цієї ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідач знову подав заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що у відповідача відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також продовженням на території України терміну дії воєнного стану.
Розглянувши подану представником апелянта заяву, суд апеляційної інстанції враховує те, що саме по собі посилання на відсутність коштів не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на таке та без надання відповідних доказів того, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Колегія суддів нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу має бути реальною. Водночас наведені аргументи скаржника не містять належних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Також скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Скаржник є органом державної влади, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Посилання на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору колегією суддів відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають суб'єкту владних повноважень преференцій у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
В контексті наведеного сталою є й позиція Верховного Суду, згідно з якою обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.
Крім того, дійсно введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Проте сама по собі ця обставина без належного її обґрунтування не може слугувати підставою для продовження процесуального строку на вчинення тієї чи іншої дії.
Отже, заява про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги не містить обставин, які б вплинули на неможливість сплати судового збору у встановлений законодавством строк.
Відтак у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згадана норма за своїм змістом є бланкетною та відсилає до приписів статті 169 КАС України, пунктом 1 частини 4 якої передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, у вказаній вище нормі йдеться про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, згідно з якою суд повинен повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, у разі неусунення недоліків, що така містила, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів дійшла висновку повернути таку апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 248, 251, 298 КАС України,
Заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.