19 травня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_8 на ухвалу Чернівецького районного суду міста Чернівців від 31 березня 2026 року про закриття кримінального провадження №12024263020000071 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Поляна, Глибоцького району, Чернівецької області, українки, громадянки України, яка не працює, не одруженої, із неповною вищою освітою, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
та
Провадження № 11-кп/822/160/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 125 КК України Доповідач: ОСОБА_10
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Поляна, Глибоцького району, Чернівецької області, українки, громадянки України, яка не працює, одруженої, із базовою середньою освітою, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 31 березня 2026 року кримінальне провадження №12024263020000071 від 21 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зазначене рішення суду мотивоване тим, що прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, однак обвинувачені та їх захисник у судовому засіданні заперечували проти закриття провадження з наведених підстав.
Водночас у судовому засіданні обвинувачені та їх захисник заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, обґрунтовуючи його тим, що досліджені у справі докази не підтверджують обставин вчинення кримінального правопорушення.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку про неможливість встановлення події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин його вчинення) та вичерпання можливостей отримання додаткових доказів, у зв'язку з чим закрив кримінальне провадження.
На вказану ухвалу прокурором Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій вона, з урахуванням поданих змін, просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Апеляційні вимоги мотивовано істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі, не взяв до уваги ті з них, які могли суттєво вплинути на його висновки. Судом не надано оцінки показанням потерпілої ОСОБА_11 , протоколу слідчого експерименту за її участю, а також показанням свідка ОСОБА_12 .
Під час судового розгляду з технічних причин не вдалося дослідити відеозапис, на якому зафіксовано момент конфлікту, однак було досліджено протокол огляду цього відеозапису.
Водночас суд, посилаючись на неможливість надання оригіналу відеозапису, дійшов передчасного висновку про неможливість встановлення події кримінального правопорушення та безпідставно відкинув наведені докази, у тому числі протокол огляду відеозапису, складений дізнавачем, і протокол огляду відеозапису за участю потерпілої.
У зв'язку з наведеним прокурор вважає необґрунтованими висновки суду про недоведеність винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також про вичерпання можливостей отримання доказів.
Крім того, судом першої інстанції порушено вимоги кримінального процесуального закону щодо форми судового рішення, оскільки висновок про недостатність доказів для доведення винуватості обвинувачених та вичерпання можливостей їх отримання оформлено ухвалою, а не виправдувальним вироком, який має іншу юридичну природу та правові наслідки.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, доводи прокурора ОСОБА_5 , яка просила задовольнити подану апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу про закриття кримінального провадження та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, доводи обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
Із пред'явленого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення (т. 2 а.с. 1-3) вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024263020000071 завершено шляхом направлення до суду обвинувального акта, яким зазначеним особам інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, отримавши клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 , її захисника - адвоката ОСОБА_13 , а також обвинуваченої ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження у зв'язку з недоведеністю їх винуватості та одночасно клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК України), не отримавши згоди обвинувачених на закриття провадження з цих підстав, постановив оскаржувану ухвалу, якою закрив кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримання.
Підстави для закриття кримінального провадження визначені статтею 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Відповідно до частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності; 1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті; 1-2) з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою; 2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених КПК України; 3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Водночас згідно з вимогами ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої статті 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження. У разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини 8 статті 284 КПК України, закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК України.
За приписами частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Таким чином, наведені положення кримінального процесуального законодавства вказують, що суд, дійшовши до висновку про недоведеність вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, ухвалює виправдувальний вирок, у порядку п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали є незаконним, оскільки ані положення ч. 2 ст. 284 КПК України, ані положення ч. 7 ст. 284 КПК України не передбачають права суду закривати кримінальне провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримання (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Відповідно до приписів абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження, у тому числі щодо підозрюваного, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК України, крім випадку, передбаченого абз. 4 або 5 ч. 4 ст. 284 КПК України.
Системний аналіз положень п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України з урахуванням абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України свідчить, що вирішення питання про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримання належить до повноважень прокурора. Це зумовлено тим, що саме прокурор, відповідно до приписів ч. 2 ст. 284 КПК України, є уповноваженою особою щодо визначення форми закінчення досудового розслідування, а отже - оцінки достатності доказів для доведення винуватості особи в суді та оцінки вичерпання можливостей їх отримання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а оскаржуване судове рішення постановлено без дотримання вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим, відповідно до приписів ч. 2 ст. 370 КПК України, є незаконним.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки останні перешкодили ухвалити суду законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас колегія суддів позбавлена можливості ухвалити остаточне судове рішення у кримінальному провадженні, оскільки судом першої інстанції не вирішено обвинувачення по суті, а отже ухвалення такого рішення апеляційним судом буде становити пропуск стадії судового провадження.
Крім того, колегія суддів не надає оцінку доводам прокурора щодо доказів у справі, якими прокурор обґрунтовує доведеність винуватості обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки за приписами частини 2 статті 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку, перевірити наявність підстав для закриття провадження та звільнення від кримінальної відповідальності й за результатами ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 411, 412, 415, 416, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Чернівці ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Чернівецького районного суду міста Чернівців від 31 березня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024263020000071, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_10
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3