Іменем України
19 травня 2026 року
м. Харків
справа № 953/2522/25
провадження № 22-ц/818/469/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року, постановлене під головуванням судді Юрлагіної Т.В., -
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року позов задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 21 вересня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, про що складено відповідний актовий запис № 4634, свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 . Прізвище сторін після реєстрації розірвання шлюбу залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду по справі та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
17 травня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Зазначено, що наслідки відмови від позову, позивачці зрозумілі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 1 частини 2 статті 49, частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Пунктом 4 ч.1 статті 255 та ч. 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За правилами ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Відмова від позову є правом позивача. Підстав для неприйняття відмови від позову колегія суддів не вбачає.
Оскільки відмова позивача від позову не суперечить закону, волевиявлення позивача є вільним, не порушує його права та охоронювані законом права інших осіб, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, прийняття відмови від позову, процесуальними наслідками чого є визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374,377, 389, 390 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Визнати нечинним рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2025 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина