печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25533/26-к
13 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної у кримінальному провадженні №12025000000000452 від 31.05.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
11.05.2026 старший слідчий в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваної у кримінальному провадженні №12025000000000452 від 31.01.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 не пізніше 03.08.2020, більш точних даних органом досудового розслідування не встановлено (таких як: час, місце, спосіб тощо), діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання прийняла пропозицію організатора злочинної організації ОСОБА_7 щодо участі у злочинній організації, вчинення заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), а також легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Так, у ОСОБА_7 , не пізніше 03.08.2020, більш точних даних органом досудового розслідування не встановлено (таких як: час, місце, спосіб тощо), виник злочинний умисел, направлений на створення злочинної організації, керівництво такою організацією та її структурними частинами, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, організацію та керування заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а також легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Діючи умисно та переслідуючи мету власного збагачення за рахунок довірливих громадян, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що досягти мети незаконного збагачення шляхом вчинення шахрайства вона самостійно не зможе, розробила план злочинної діяльності, який передбачав:
- залучення до злочинної діяльності благодійних організацій, а саме: благодійну організацію «Благодійний Фонд «Долоньки надії» (код ЄДРПОУ 44311169) (матеріали відносно якої направлено до Богунського районного суду м. Житомира), благодійну організацію «Благодійний Фонд «Центр благодійних платформ» (код ЄДРПОУ 43744866), а також інших невстановлених благодійних організацій, які зареєстровані в установленому порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» як неприбуткові організації, некомерційні юридичні особи у сфері приватного права, що наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю та мають достовірну ділову репутацію;
- пошук учасника злочинної організації, який буде фахівцем у галузі права, матиме фундаментальні та спеціальні правові знання і буде здійснювати юридичний супровід благодійних організацій, розробку установчих документів благодійних організацій, консультувати з питань оподаткування благодійників та бенефіціарів, набуття статусу неприбутковості тощо;
- пошук дієздатних фізичних осіб, які будуть виступати засновниками (учасниками) благодійних організацій, а також керівниками (президентами) таких благодійних організації, які не мають на меті займатись благодійною діяльністю, з метою приховування вчинення шахрайства, тобто кримінальних правопорушень, за які настає кримінальна відповідальність;
- створення колл-центрів, працівники яких за допомогою здійснення телефонних дзвінків будуть вводити в оману громадян України щодо здійснення фінансово-матеріальної підтримки соціально незахищених верств населення та сімей, що доглядають хворих дітей, та з цією метою переконуватимуть їх добровільно переказувати кошти як благодійні пожертви на рахунки благодійних організацій, підконтрольних їй;
- пошук та оренду приміщень для діяльності вказаних офісів колл- центрів, інструктаж та контроль за діяльністю учасників злочинної організації в цих офісах, надання їм списків потенційних потерпілих та засобів зв'язку, за допомогою яких вчинятиметеся шахрайство;
- пошук учасників злочинної організації, які будуть здійснювати керування структурними частинами злочинної організації, так званими офісами колл-центрів, де виконавці злочинів будуть вчиняти шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману;
- пошук учасників злочинної організації, у тому числі виконавців, які, використовуючи мобільний зв'язок та мобільні телефони, будуть шляхом умовлянь, пропозицій, переконань здійснювати обман потерпілих з метою спонукання їх до благодійних, як вони вважали, пожертв у грошовій формі на різні суми, якими надалі заволодівали б учасники злочинної організації;
- створення та діяльність веб ресурсів благодійних організації у всесвітній інформаційній системі загального доступу Інтернет з метою маскування протиправної діяльності під законну благодійну діяльність;
- пошук недобросовісних фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих в установленому порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», що працюють за спрощеною системою оподаткування та сплачують єдиний податок у розмірі 3 % або 5 % від доходу, що є більш зручним та вигідним для подальшого виведення коштів з рахунків благодійних організацій шляхом перерахування їх на рахунки цих фізичних осіб-підприємців під приводом укладених правочинів, які не створюють юридичних наслідків, та зняття готівки, тим самим здійснення фінансових операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- приховування злочинної діяльності злочинної організації шляхом встановлення правил конспірації при підготовці та вчиненні злочинних дій, що полягало у здійсненні злочинної діяльності не за юридичними та фактичними адресами благодійних організації, наданих до контролюючих органів, а також зміні імен та номерів мобільних телефонів, які використовувалися б для обману потерпілих;
- доведення до учасників злочинної організації плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації;
- організацію управління і фінансування злочинної організації та розподіл коштів від злочинної діяльності між її учасниками.
ОСОБА_7 , розуміючи, що заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) через діяльність благодійних організацій, тобто вчинення корисливих злочинів, а також внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, потребують чітких і узгоджених дій, значної кількості людей, маючи намір здійснювати відповідні злочинні дії протягом тривалого періоду часу, а також будучи обізнаною із благодійною діяльністю та законодавством України у вказаній сфері суспільних відносин, на виконання свого злочинного плану, з метою його реалізації залучила до складу злочинної організації таких осіб: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (матеріали відносно яких направлено до Богунського районного суду м. Житомира) та інших невстановлених учасників злочинної організації, які мали виконувати конкретні ролі та функції, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації, та розподілила ролі між ними, а також поінформувала про свої злочинні наміри.
ОСОБА_5 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_7 , здійснювала такі функції:
- дотримувалась встановлених організатором ОСОБА_7 правил поведінки у злочинній організації;
- брала активну участь у всіх стадіях вчинюваних злочинною організацією корисливих злочинів, звітувала про свою діяльність організатору злочинної організації ОСОБА_7 та учаснику злочинної організації ОСОБА_8 ;
- спільно з учасником злочинної організації ОСОБА_9 здійснювала ведення бухгалтерського обліку благодійних організацій, займалась організацією документообігу, фіксувала всі фінансові операції щодо статей доходів і витрат, відповідала за складання та подання фінансової звітності благодійних організацій;
- здійснювала пошук недобросовісних фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих в установленому порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», що працюють за спрощеною системою оподаткування та сплачують єдиний податок у розмірі 3 % або 5 % від доходу, що є більш зручною та вигідною для подальшого виведення коштів з рахунків благодійної організації шляхом перерахування їх на рахунки цих фізичних осіб-підприємців під приводом укладених правочинів, які не створюють юридичних наслідків, та зняття готівки, тим самим здійснювала фінансові операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- спільно з учасником злочинної організації ОСОБА_9 розробляла первинні документи, що містили відомості про фінансові операції благодійних організацій, з метою приховування злочинної діяльності злочинної організації та уникнення непорозумінь із контролюючими органами та банківськими установами;
- розпоряджалась банківськими рахунками благодійних організації та за погодженням з організатором злочинної організації ОСОБА_7 і учасником злочинної організації ОСОБА_8 , використовуючи комплексну систему дистанційного банківського обслуговування для корпоративних клієнтів «Клієнт-Банк», здійснювала фінансові операції з переказу безготівкових коштів, отриманих благодійними організаціями на рахунки фізичних осіб-підприємців, з метою подальшого отримання цих коштів у готівці, тим самим здійснювала фінансові операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, тобто вчинення легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- зберігала та використовувала у злочинній діяльності злочинної організації печатки благодійних організації та факсимільне відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису керівників (президентів) благодійних організацій.
Так, учасник злочинної організації ОСОБА_5 починаючи з 02.10.2020 по 14.02.2024, в умовах воєнного стану, що діяв на території України, перебуваючи в офісному приміщення за невстановленою адресою, а надалі за адресою: м. Житомир, Богунський район, вул. Київська, буд. 67, використовуючи благодійну організацію «Благодійний Фонд «Центр Благодійних Платформ» (код ЄДРПОУ 43744866), посягала на право власності фізичних і юридичних осіб та вчинила ряд особливо тяжких корисливих злочинів, передбачених ст. 190 (Шахрайство) КК України, зокрема:
1. у період з 02.10.2020 по 17.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_17 коштами на загальну суму 583500 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
2. у період з 15.10.2020 по 24.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ТОВ «Гідравлік-центр» коштами на загальну суму 107860 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
3. у період з 02.11.2020 по 01.02.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленим учасником злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_18 коштами на загальну суму 26247 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
4. у період з 03.11.2020 по 29.08.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_19 коштами на загальну суму 31500 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
5. у період з 04.11.2020 по 27.12.2023 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_20 коштами на загальну суму 75300 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
6. у період з 24.12.2020 по 02.11.2021 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_21 коштами на загальну суму 55500 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
7. у період з 25.03.2021 по 21.12.2023 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_22 коштами на загальну суму 98500 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
8. у період з 24.06.2021 по 01.12.2023 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_23 коштами на загальну суму 80700 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
9. у період з 26.07.2021 по 12.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_23 коштами на загальну суму 46365 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
10. у період з 06.10.2021 по 13.12.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_24 коштами на загальну суму 22580 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
11. у період з 10.11.2021 по 06.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_25 коштами на загальну суму 11070 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
12. у період з 08.12.2021 по 26.05.2023 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_26 коштами на загальну суму 42829 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
13. у період з 15.12.2021 по 14.04.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ФГ «РІТА» коштами на загальну суму 72000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
14. у період з 20.12.2021 по 23.05.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_27 коштами на загальну суму 52600 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
15. у період з 01.03.2022 по 25.07.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_28 коштами на загальну суму 23650 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
16. у період з 13.07.2022 по 30.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_29 коштами на загальну суму 58890 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
17. 27.07.2022 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_30 коштами на загальну суму 14100 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
18. у період з 18.08.2022 по 08.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_31 коштами на загальну суму 56370 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
19. у період з 05.09.2022 по 12.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації, шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_32 коштами на загальну суму 24000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
20. у період з 13.12.2022 по 06.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_33 коштами на загальну суму 52000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
21. у період з 15.12.2020 по 12.12.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_34 коштами на загальну суму 75963 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
22. у період з 15.03.2023 по 11.08.2023 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_35 коштами на загальну суму 23000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
23. у період з 15.08.2023 по 17.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленим учасником злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_36 коштами на загальну суму 23000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
24. у період з 16.08.2023 по 15.01.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_37 коштами на загальну суму 18000 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
25. у період з 09.01.2024 по 05.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , діючи повторно, умисно, із корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , співорганізатором злочинної організації ОСОБА_8 , учасниками злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленими учасниками злочинної організації шляхом обману заволоділи належними ОСОБА_38 коштами на загальну суму 9800 гривень, якими розпорядились на власний розсуд.
Також, у період часу з 09.10.2020 по 12.02.2024 учасник злочинної організації ОСОБА_5 , спільно з організатором злочинної організації ОСОБА_7 , учасником злочинної організації ОСОБА_9 , використовуючи фізичних осіб- підприємців: ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, вчиняючи заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) з використанням благодійної організації «Благодійний Фонд «Центр Благодійних платформ» (код ЄДРПОУ 43744866), а також отримання на рахунки цієї благодійної організації інших благодійних пожертв від необмеженого кола осіб, вчинила організацію та керування у здійсненні фінансових операції з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом у великому розмірі, тобто легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 12 999 373 гривень, що відповідно до примітки статті 209 КПК України перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
07.05.2026 у вказаному кримінальному провадженні відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України складено та повідомлено письмове повідомлення про підозру відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Житомир, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (у редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018, але до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
Так, слідчий зазначає, щопідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що даний запобіжний захід у вигляді застави, буде прийнятним при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів.
В судовому засіданні підозрювана та її захисники доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000000452 від 31.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 205-1 КК України.
07.05.2026 у вказаному кримінальному провадженні складено та повідомлено письмове повідомлення про підозру відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Житомир, не працюючої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (у редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018, але до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Така позиція також узгоджується із частиною 5 статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- показаннями потерпілих у кримінальному провадженні: ОСОБА_17 , керівника ТОВ «Гідравлік-центр», ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_43 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ФГ «РІТА», ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_44 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 яким спричинено матеріальний збиток на загальну суми близько 1 млн 684 тис. грн., що містяться у протоколах їх допитів;
- документами, що становлять охоронювану законом банківську таємницю, отримані на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва по руху коштів за рахунками Благодійної організації «БФ «Центр благодійних платформ»;
- електронними документами, які містяться в протоколах оглядів веб - ресурсу: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме- фотоматеріалами для звітування перед потерпілими з метою маскування протиправної діяльності під законну діяльність благодійної організації;
- матеріалами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які зафіксовані у протоколах;
- протоколами проведення 14.02.2024 обшуків за місцем вчинення злочинної діяльності, а саме: АДРЕСА_3 , а також за місцем проживання та реєстрації підозрюваних та інших осіб, що можуть бути причетними до вчинення злочинів;
- речами, предметами та документами, вилученими в ході вказаних обшуків;
- оглядами носіїв інформації та документів, вилучених в ході обшуків;
- висновком аналітичного дослідження від 10.10.2024 № 253/99-00-08-01-01-20/43744866 Державної податкової служби України;
- висновком судово- економічної експертизи від 20.12.2024 за №10594/10595/24-71, призначеної щодо висновку аналітичного дослідження від 10.10.2024 № 253/99-00-08-01-01-20/43744866;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, прокурором доведено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками, спричиненою матеріальною шкодою, що на даний час не відшкодована, санкції яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже їй загрожує тяжке покарання, у разі визнання винною в інкримінованих злочинах.
Підозрювана ОСОБА_5 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 , дата видачі: 02.11.2017, дійсний до 02.11.2027, орган видачі: Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області та паспортом громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 , дата видачі: 10.09.2025, дійсний до 10.09.2035, орган видачі: Богунський відділ у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, що підтверджено особовою карткою з Державної міграційної служби України.
З матеріалів клопотання вбачається, що на даний час є ризик, що підозрювана буде переховуватися від слідства та суду, оскільки постійно здійснювала виїзди закордон, бо її чоловік ОСОБА_51 , 1977 року народження з 16.01.2022 перебуває закордоном, як і брат ОСОБА_52 , а тому вона не має міцних соціальних зв'язків на території України. Окрім цього, впродовж 2022-2026 років підозрювана ОСОБА_5 неодноразово перетинала державний кордон. Вказані відомості підтверджено витягом з бази даних Державної прикордонної служби України.
Загалом досудове розслідування як процедура, що пов'язана з притягненням особи до кримінальної відповідальності, не є статичною. Це обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваної ОСОБА_5 , адже співставлення можливих негативних наслідків у виді переховування в невизначеному майбутньому, із наслідком можливого призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк у найближчій перспективі, робить ризик переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду достатньо високим.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Окрім цього, прокурор в судовому засіданні доведено, що досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, показання яких свідчать про їх значущість для доведення обставин, що підлягають доказуванню.
При проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні допитані як потерпілі особи, які здійснювали перекази власних коштів на благодійну організацію, підконтрольну організатору злочинної організації ОСОБА_7 , надали викривальні покази щодо виконавців вчинення злочинів.
ОСОБА_5 на момент створення злочинної організації разом з учасником злочинної організації ОСОБА_9 були працевлаштовані в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області та активно приймали участь у вчинення злочинів на всіх стадіях їх вчинення. Використовуючи своє службове становище, спеціальні знання в сфері бухгалтерського обліку та аудиту, а також знайомства у тому числі з адвокатами центру, здійснювали пошук недобросовісних фізичних осіб- підприємців, зареєстрованих в установленому законом порядку, передбаченим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за допомогою яких здійснювали вивід безготівкових коштів, отриманих фондом та переведення їх у готівку, з подальшим заволодінням їх організатором злочинної організації ОСОБА_7 та іншими учасниками злочинної організації. Ці ФОП допитані як свідки, частина з яких надала показання, а інша частина відмовилась від надання показань, керуючись ст. 63 Конституції України.
Таким чином, ризик впливу збоку ОСОБА_5 на потерпілих, свідків, інших підозрюваних з метою зміни їх показань та уникнення в подальшому кримінальної відповідальності є більш вірогідним.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих, свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.
Так, обґрунтованість вказаного ризику відповідає позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» звертає увагу на актуальність реальної загрози чинення тиску на свідків на початкових стадіях досудового розслідування.
Разом з тим, ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПКУ).
Наряду з вказаним, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 на момент створення злочинної організації була працевлаштована в Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області і навіть маючи офіційну заробітну плату та відповідне матеріальне забезпечення стала учасником злочинної організації та прийняла участь у вчинення особливо тяжких злочинів, а саме: заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство) та вчиняючи інкриміновані їй кримінальні правопорушення ОСОБА_5 покращувала своє матеріальне становище та отримувала від цього доходи.
Зазначені обставини в їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, не будучи обмеженою при застосуванні щодо неї запобіжного заходу ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічним способом, за вчинення яких є підозрюваною у цьому кримінальному провадженні.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема, доказами на обґрунтування ризику можуть бути фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
В світлі встановлених обставин особи підозрюваної та обставин, за яких було вчинене кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає вірогідність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, досить високим.
Слідчий суддя звертає увагу, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може буза побіжного ти призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.
З урахуванням конкретних обставин справи, даних про майновий та сімейний стан підозрюваної, її вік, тяжкість кримінального правопорушення, яке їй інкримінуються, слідчий суддя вважає, що розмір застави на якому наполягає сторона обвинувачення не є співмірною обставинам вчиненню кримінального правопорушення та вважає, що її можливо визначити в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 460 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та одночасно буде дотримано завдання кримінального провадження.
Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваної.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відтак, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Питання щодо доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави, визначивши її у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 460 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн., з одночасним покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, у межах строку проведення досудового розслідування :
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваної.
Застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 07.07.2026 року.
Підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язана не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести кошти на вищевказаний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на зазначений рахунок, підозрювана та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваній, обвинуваченій, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1