Справа № 620/13887/25
про залишення апеляційної скарги без руху
19 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить апеляційний суд скасувати судове рішення І-ї інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 30.03.2026, утім апеляційна скарга надійшла до суду лише 14.05.2026 (передано для відправлення у відділенні АТ «Укрпошта» 04.05.2026), тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на те, що вперше з апеляційною скаргою він звернувся в межах строків, передбачених ст. 295 КАС України, проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яка, на переконання апелянта, була підписана належним чином начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, повернуто особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України.
Після отримання ухвали суду відповідачем невідкладно підготовлено апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, відповідач просить вважати поважними причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та поновити його.
Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Як встановлено колегією суддів та зазначається самим відповідачем, оскаржуване судове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду було постановлене 30.03.2026.
Проте, відповідачем апеляційну скаргу передано для відправлення у відділення АТ «Укрпошта» лише 04 травня 2026 року, тобто з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Звернення до суду можливе у не будь-який довільний строк, а з дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово вказувала, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Посилання відповідача на те, що колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду під час первинного звернення повернула апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, яка була підписана належним чином, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою вдруге, а є по суті незгодою з процесуальним рішенням суду. До того ж, відповідачем не додано жодного доказу в обґрунтування свого клопотання.
Таким чином, відповідач не надав доказів того, що такі обставини існували безперервно та не обґрунтовує, яким саме чином такі обставини об'єктивно перешкодили вчасному поданню апеляційної скарги, отже наведене не свідчить про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Доказів існування інших непереборних обставин, які б перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного Кодексом адміністративного судочинства України строку, апелянтом не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2026.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Таким чином, керуючись статтями 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова