Справа № 640/17807/22
18 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року, суддя Загацька Т.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.06.2022 № 6934006/22951948, від 20.06.2022 № 6937392/22951948, від 21.06.2022 № 6939502/22951948, від 21.06.2022 № 6939501/22951948, від 21.06.2022 № 6939500/22951948, від 21.06.2022 № 6939499/22951948, від 22.06.2022 № 6947991/22951948, від 22.06.2022 № 6947990/22951948, від 22.06.2022 № 6947989/22951948, від 22.06.2022 № 6947987/22951948, від 22.06.2022 № 6947988/22951948, від 22.06.2022 № 6947986/22951948, від 29.06.2022 № 6976774/22951948, від 29.06.2022 № 6976772/22951948, від 29.06.2022 № 6976775/22951948, від 29.06.2022 № 6976777/22951948, від 29.06.2022 № 6976773/22951948, від 29.06.2022 № 6976778/22951948, від 29.06.2022 № 6976776/22951948, від 01.07.2022 № 6990351/22951948, від 01.07.2022 № 6990352/22951948, від 01.07.2022 № 6990353/22951948, від 04.07.2022 № 6995422/22951948, від 04.07.2022 № 6995423/22951948, від 04.07.2022 № 6995426/22951948, від 04.07.2022 № 6995425/22951948, від 04.07.2022 № 6995427/22951948, від 06.07.2022 № 7009614/22951948, від 06.07.2022 № 7009613/22951948, від 07.07.2022 № 7017155/22951948, від 11.07.2022 № 7032224/22951948, від 11.07.2022 № 7032223/22951948, від 11.07.2022 № 7032222/22951948, від 11.07.2022 № 7032221/22951948;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.05.2022 № 2, від 05.05.2022 № 3, від 06.05.2022 № 5, від 10.05.2022 № 6, від 11.05.2022 № 8, від 11.05.2022 № 9, від 12.05.2022 № 11, від 13.05.2022 № 12, від 16.05.2022 № 13, від 17.05.2022 № 14 , від 18.05.2022 № 19, від 19.05.2022 № 20, від 24.05.2022 № 25, від 25.05.2022 № 26, від 26.05.2022 № 27, від 27.05.2022 № 28, від 28.05.2022 № 30, від 29.05.2022 № 31, від 31.05.2022 № 32, від 01.06.2022 № 1, від 01.06.2022 № 2, від 02.06.2022 № 3, від 03.06.2022 № 4, від 04.06.2022 № 5, від 04.06.2022 № 6, від 06.06.2022 № 8, від 07.06.2022 № 9, від 09.06.2022 № 10, від 09.06.2022 № 12, від 09.06.2022 № 13, від 21.06.2022 № 23, від 29.06.2022 № 28, від 30.06.2022 № 29, від 30.06.2022 № 30, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ", датою фактичного подання на реєстрацію.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ" було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних вище вказані податкові накладні, однак рішеннями було відмовлено у реєстрації цих податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірні рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/17807/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/17807/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.06.2022 № 6934006/22951948, від 20.06.2022 № 6937392/22951948, від 21.06.2022 № 6939502/22951948, від 21.06.2022 № 6939501/22951948, від 21.06.2022 № 6939500/22951948, від 21.06.2022 № 6939499/22951948, від 22.06.2022 № 6947991/22951948, від 22.06.2022 № 6947990/22951948, від 22.06.2022 № 6947989/22951948, від 22.06.2022 № 6947987/22951948, від 22.06.2022 № 6947988/22951948, від 22.06.2022 № 6947986/22951948, від 29.06.2022 № 6976774/22951948,від 29.06.2022 № 6976772/22951948, від 29.06.2022 № 6976775/22951948, від 29.06.2022 № 6976777/22951948, від 29.06.2022 № 6976773/22951948, від 29.06.2022 № 6976778/22951948, від 29.06.2022 № 6976776/22951948, від 01.07.2022 № 6990351/22951948, від 01.07.2022 № 6990352/22951948, від 01.07.2022 № 6990353/22951948, від 04.07.2022 № 6995422/22951948, від 04.07.2022 № 6995423/22951948, від 04.07.2022 № 6995426/22951948, від 04.07.2022 № 6995425/22951948, від 04.07.2022 № 6995427/22951948, від 06.07.2022 № 7009614/22951948, від 06.07.2022 № 7009613/22951948, від 07.07.2022 № 7017155/22951948, від 11.07.2022 № 7032224/22951948, від 11.07.2022 № 7032223/22951948, від 11.07.2022 № 7032222/22951948, від 11.07.2022 № 7032221/22951948.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.05.2022 № 2, від 05.05.2022 № 3, від 06.05.2022 № 5, від 10.05.2022 № 6, від 11.05.2022 № 8, від 11.05.2022 № 9, від 12.05.2022 № 11, від 13.05.2022 № 12, від 16.05.2022 № 13, від 17.05.2022 № 14, від 18.05.2022 № 19, від 19.05.2022 № 20, від 24.05.2022 № 25, від 25.05.2022 № 26, від 26.05.2022 № 27, від 27.05.2022 № 28, від 28.05.2022 № 30, від 29.05.2022 № 31, від 31.05.2022 № 32, від 01.06.2022 № 1, від 01.06.2022 № 2, від 02.06.2022 № 3, від 03.06.2022 № 4, від 04.06.2022 № 5, від 04.06.2022 № 6, від 06.06.2022 № 8,від 07.06.2022 № 9, від 09.06.2022 № 10, від 09.06.2022 № 12, від 09.06.2022 № 13, від 21.06.2022 № 23, від 29.06.2022 № 28, від 30.06.2022 № 29, від 30.06.2022 № 30, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ", датою фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ" судовий збір у розмірі 84354,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС У м. Києві.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ" (ідентифікаційний код 22951948, місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Воровського, будинок 49) зареєстроване в якості юридичної особи 27.12.1994, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
За наслідками провадження господарської діяльності з надання транспортних послуг позивачем було сформовано податкові накладні від 04.05.2022 № 2, від 05.05.2022 № 3, від 06.05.2022 № 5, від 10.05.2022 № 6, від 11.05.2022 № 8, від 11.05.2022 № 9, від 12.05.2022 № 11, від 13.05.2022 № 12, від 16.05.2022 № 13, від 17.05.2022 № 14 , від 18.05.2022 № 19, від 19.05.2022 № 20, від 24.05.2022 № 25, від 25.05.2022 № 26, від 26.05.2022 № 27, від 27.05.2022 № 28, від 28.05.2022 № 30, від 29.05.2022 № 31, від 31.05.2022 № 32, від 01.06.2022 № 1, від 01.06.2022 № 2, від 02.06.2022 № 3, від 03.06.2022 № 4, від 04.06.2022 № 5, від 04.06.2022 № 6, від 06.06.2022 № 8, від 07.06.2022 № 9, від 09.06.2022 № 10, від 09.06.2022 № 12, від 09.06.2022 № 13, від 21.06.2022 № 23, від 29.06.2022 № 28, від 30.06.2022 № 29, від 30.06.2022 №30 (постачальник (продавець) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ", отримувач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ЛОГІСТИКА").
За результатом обробки вказаних накладних їх реєстрація в ЄРПН була зупинена, про що позивачеві була направлені квитанції.
В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 23.05.2022 № 24 від 28.05.2022 № 29 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було направлено до ГУ ДПС в м. Києві окремі пояснення до кожного повідомлення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду наданих пояснень комісією Головного управління ДПС м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 17.06.2022 № 6934006/22951948, від 20.06.2022 № 6937392/22951948, від 21.06.2022 № 6939502/22951948, від 21.06.2022 № 6939501/22951948, від 21.06.2022 № 6939500/22951948, від 21.06.2022 № 6939499/22951948, від 22.06.2022 № 6947991/22951948, від 22.06.2022 № 6947990/22951948, від 22.06.2022 № 6947989/22951948, від 22.06.2022 № 6947987/22951948, від 22.06.2022 № 6947988/22951948, від 22.06.2022 № 6947986/22951948, від 29.06.2022 № 6976774/22951948, від 29.06.2022 № 6976772/22951948, від 29.06.2022 № 6976775/22951948, від 29.06.2022 № 6976777/22951948, від 29.06.2022 № 6976773/22951948, від 29.06.2022 № 6976778/22951948, від 29.06.2022 № 6976776/22951948, від 01.07.2022 № 6990351/22951948, від 01.07.2022 № 6990352/22951948, від 01.07.2022 № 6990353/22951948, від 04.07.2022 № 6995422/22951948, від 04.07.2022 № 6995423/22951948, від 04.07.2022 № 6995426/22951948, від 04.07.2022 № 6995425/22951948, від 04.07.2022 № 6995427/22951948, від 06.07.2022 № 7009614/22951948, від 06.07.2022 № 7009613/22951948, від 07.07.2022 № 7017155/22951948, від 11.07.2022 № 7032224/22951948, від 11.07.2022 № 7032223/22951948, від 11.07.2022 № 7032222/22951948, від 11.07.2022 № 7032221/22951948, якими у реєстрації вище вказаних податкових накладних було відмовлено.
В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС зазначено про ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок.
В рішеннях Комісії ГУ ДПС від 03.06.2022, від 04.07.2022 №6995423/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 04.06.2022, від 04.07.2022 №6995426/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 04.06.2022, від 04.07.2022 №6995425/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 06.06.2022, від 04.07.2022 №6995427/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 07.06.2022, підставою зазначено: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В додатковій інформації до рішень вказано наступне: не надано завірених банком розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В рішеннях Комісії ГУ ДПС від 20.06.2022 №6937392/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 05.05.2022, від 21.06.2022 №6939502/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.05.2022, від 21.06.2022 №6939501/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 10.05.2022, від 21.06.2022 №6939500/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 11.05.2022, від 21.06.2022 №6939499/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 21.06.2022, від 06.07.2022 №7009614/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 09.06.2022, від 06.07.2022 №7009613/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 09.06.2022 підставою зазначено: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В додатковій інформації до рішень від 20.06.2022 №6937392/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 05.05.2022, від 21.06.2022 №6939502/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 06.05.2022, від 21.06.2022 №6939501/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 10.05.2022, від 21.06.2022 №6939500/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 11.05.2022, від 21.06.2022 №6939499/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 21.06.2022 вказано наступне: відсутні розрахункові документи з покупцем, за отримані послуги, в поясненні підприємство зазначило, що розрахунки проведеною.
До рішень від 06.07.2022 №7009614/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 09.06.2022, від 06.07.2022 №7009613/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 09.06.2022 вказано: виписки банку не завірено (не містить печатки банку).
В рішеннях Комісії ГУ ДПС від 17.06.2022 №6934006/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.05.2022, від 22.06.2022 №6947991/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 12.05.2022, від 22.06.2022 №6947990/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 13.05.2022, від 22.06.2022 №6947989/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 16.05.2022, від 22.06.2022 №6947987/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17.05.2022, від 22.06.2022 №6947988/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 18.05.2022, від 22.06.2022 №6947986/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 19.05.2022, від 29.06.2022 №6976774/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 24.05.2022, від 29.06.2022 №6976772/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 25.05.2022, від 29.06.2022 №6976775/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 26.05.2022 року, від 29.06.2022 №6976777/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 27.05.2022 року, від 29.06.2022 №6976773/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 28.05.2022, від 29.06.2022 №6976778/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 29.05.2022, від 29.06.2022 №6976776/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 31.05.2022, від 01.07.2022 №6990351/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2022, від 01.07.2022 №6990352/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.06.2022, від 01.07.2022 №6990353/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 02.06.2022, від 07.07.2022 №7017155/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 09.06.2022, підставою зазначено: ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В додатковій інформації до рішень від 29.06.2022 №6976774/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 24.05.2022, від 29.06.2022 №6976772/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №26 від 25.05.2022, від 29.06.2022 №6976775/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 26.05.2022 року, від 29.06.2022 №6976777/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 27.05.2022 року, від 29.06.2022 №6976773/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 28.05.2022 року, від 29.06.2022 №6976778/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 29.05.2022, від 29.06.2022 №6976776/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №32 від 31.05.2022, від 01.07.2022 №6990351/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.06.2022, від 01.07.2022 №6990352/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.06.2022, від 01.07.2022 №6990353/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 02.06.2022, від 07.07.2022 №7017155/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 09.06.2022 вказано наступне: не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (банківські виписки незавірені).
До рішень від 17.06.2022 №6934006/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.05.2022, від 22.06.2022 №6947991/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 12.05.2022, від 22.06.2022 №6947990/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 13.05.2022, від 22.06.2022 №6947989/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 16.05.2022, від 22.06.2022 №6947987/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 17.05.2022, від 22.06.2022 №6947988/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 18.05.2022, від 22.06.2022 №6947986/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №20 від 19.05.2022 вказано: платником не надано розрахункових документів з покупцем (згідно наданих пояснень оплату за надані послуги отримано).
В рішеннях Комісії ГУ ДПС від 11.07.2022 №7032224/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 21.06.2022, від 11.07.2022 №7032223/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 29.06.2022 року, від 11.07.2022 №7032222/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 30.06.2022 року, від 11.07.2022 №7032221/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 30.06.2022 підставою зазначено: ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В додатковій інформації до рішень від 11.07.2022 №7032224/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №23 від 21.06.2022, від 11.07.2022 №7032223/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 29.06.2022, від 11.07.2022 №7032222/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 30.06.2022, від 11.07.2022 №7032221/22951948 про відмову у реєстрації податкової накладної №30 від 30.06.2022 вказано наступне: не надано розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків), свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.
Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення.
За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення, якими спірні рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України).
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 1 Додатку № 3 до Порядку № 1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Як убачається із матеріалів справи, у квитанціях контролюючий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Посилання відповідача у квитанціях на відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19-00.00 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.12 Порядку №1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов'язком.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, контролюючим органом у квитанціях не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяг постачання товару, зазначеного у податкових накладних на збільшення суми податкових зобов'язань, які подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару.
Крім того, квитанції не містять розрахунку показників критерію, якому відповідає позивач, що свідчить про невідповідність квитанцій вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165.
Також у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Водночас, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 справі № 821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
З матеріалів справи вбачається, що у спірних рішеннях Комісією ГУ ДПС в м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та / або банківських виписок.
Отже, у спірних рішеннях фактично було лише процитоване положення пунктів 5 та 11 Порядку № 520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Так, в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.
Пунктом 26 Порядку № 1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку № 1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Матеріали справи свідчать, що у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.
При цьому, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.
Натомість Комісія ГУ ДПС будь-якими належними доказами не обґрунтувала підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, яких саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Також Комісія ГУ ДПС не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних.
Водночас, ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретної господарської операції.
У зв'язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкових накладних, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкових накладних.
Також, щодо "Додаткової інформації" спірних рішень вказано: «Платіжне доручення з покупцем не завірено (не містить печатки банку)», суд не приймає до увагу такі посилання відповідача, оскільки Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.1.2004 №22, яка встановлювала вимогу щодо проставлення банківською установою печатки на платіжному документі, на момент виникнення спірних правовідносин, втратила чинність.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в силу вимог ст.58-1 Господарського кодексу України використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Так, відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим.
Відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Крім того, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку або господарська операція, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Проте, оскаржувані рішення суд не може назвати мотивованими та такими, що прийняті з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що всі надані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
Отже, з оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Індивідуальний акт, виданий суб'єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення відповідача не відповідають вищезазначеним критеріям акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
При цьому, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічні правові позиції висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.02.2023 у справі №2240/3117/18.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Також у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі №500/770/21.
Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.06.2022 № 6934006/22951948, від 20.06.2022 № 6937392/22951948, від 21.06.2022 № 6939502/22951948, від 21.06.2022 № 6939501/22951948, від 21.06.2022 № 6939500/22951948, від 21.06.2022 № 6939499/22951948, від 22.06.2022 № 6947991/22951948, від 22.06.2022 № 6947990/22951948, від 22.06.2022 № 6947989/22951948, від 22.06.2022 № 6947987/22951948, від 22.06.2022 № 6947988/22951948, від 22.06.2022 № 6947986/22951948, від 29.06.2022 № 6976774/22951948,від 29.06.2022 № 6976772/22951948, від 29.06.2022 № 6976775/22951948, від 29.06.2022 № 6976777/22951948, від 29.06.2022 № 6976773/22951948, від 29.06.2022 № 6976778/22951948, від 29.06.2022 № 6976776/22951948, від 01.07.2022 № 6990351/22951948, від 01.07.2022 № 6990352/22951948, від 01.07.2022 № 6990353/22951948, від 04.07.2022 № 6995422/22951948, від 04.07.2022 № 6995423/22951948, від 04.07.2022 № 6995426/22951948, від 04.07.2022 № 6995425/22951948, від 04.07.2022 № 6995427/22951948, від 06.07.2022 № 7009614/22951948, від 06.07.2022 № 7009613/22951948, від 07.07.2022 № 7017155/22951948, від 11.07.2022 № 7032224/22951948, від 11.07.2022 № 7032223/22951948, від 11.07.2022 № 7032222/22951948, від 11.07.2022 № 7032221/22951948 прийняті необґрунтовано, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ", датою їх фактичного подання на реєстрацію, то колегія суддів зазначає, що вони є похідними та також підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, оскільки рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.05.2022 № 2, від 05.05.2022 № 3, від 06.05.2022 № 5, від 10.05.2022 № 6, від 11.05.2022 № 8, від 11.05.2022 № 9, від 12.05.2022 № 11, від 13.05.2022 № 12, від 16.05.2022 № 13, від 17.05.2022 № 14, від 18.05.2022 № 19, від 19.05.2022 № 20, від 24.05.2022 № 25, від 25.05.2022 № 26, від 26.05.2022 № 27, від 27.05.2022 № 28, від 28.05.2022 № 30, від 29.05.2022 № 31, від 31.05.2022 № 32, від 01.06.2022 № 1, від 01.06.2022 № 2, від 02.06.2022 № 3, від 03.06.2022 № 4, від 04.06.2022 № 5, від 04.06.2022 № 6, від 06.06.2022 № 8,від 07.06.2022 № 9, від 09.06.2022 № 10, від 09.06.2022 № 12, від 09.06.2022 № 13, від 21.06.2022 № 23, від 29.06.2022 № 28, від 30.06.2022 № 29, від 30.06.2022 № 30, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ", датою фактичного подання на реєстрацію.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті ПО рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.