Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/3448/25
Номер провадження2/173/653/2026
іменем України
19 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справуза позовною заявою представника позивача Семенюк Ольги Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
До суду звернулася представник позивача адвокат Семенюк О.Г., в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позову зазначає, що 15 березня 2005 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу). 22 грудня 2009 року Відділом ДВС Верхньодніпровського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 16497388 з примусового виконання зазначеного рішення суду. Відповідач не виконував свій обов'язок зі сплати аліментів, у зв'язку з чим Позивач була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року у справі № 173/3898/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено повністю та стягнено неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 164917,73 грн. за період з 2009 року по березень 2021 року. Однак відповідач не сплатив заборгованість, визначену рішенням суду.
Крім того, рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року у справі № 399/882/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв'язку з навчанням та стягнено аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.
Незважаючи на це, Відповідач продовжує ухилятися від сплати аліментів, через що станом на 01 листопада 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 74421,71 грн, яку позивач і просив стягнути з відповідача.
Провадження у справі відкрито в січня 2026 року.
Справа розглядалась за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідач на позовну заяву відзив не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, 15 березня 2005 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , 2003 року народження, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 06 січня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.
22 грудня 2009 року Відділом державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції (нині - Верхньодніпровський відділ державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса)) було відкрито виконавче провадження № 16497388 з примусового виконання зазначеного рішення суду. Відповідач не виконував свій обов'язок зі сплати аліментів, у зв'язку з чим Позивач була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року у справі № 173/3898/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено повністю. Суд постановив стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 164917,73 грн за період з 2009 року по березень 2021 року.
Крім того встановлено, що рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року у справі № 399/882/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, у зв'язку з навчанням.
Суд постановив стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , 2003 року народження, у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22 листопада 2023 року і до 04 березня 2026 року (до досягнення ним 23-річного віку).
На підставі цього рішення Позивач отримала виконавчий лист, за яким 02 жовтня 2024 року відкрито виконавче провадження № 76172749.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, судом встановлено, що у провадженні підрозділу дізнання відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025122030000022 від 07 березня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а саме умисного ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 . У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 має процесуальний статус потерпілої.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.11.2025 року, наданим Верхньодніпровським відділом державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса), сукупний розмір заборгованості становить 74421,71 грн.
Спір між сторонами виник із сімейних правовідносин у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної сплати аліментів. Правовідносини сторін регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками щодо цього обов'язку, кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.195 Сімейного Кодексу України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Згідно ч. 1 статті 196 Сімейного Кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15 травня 2006 року судам роз'яснено, що передбачена ст. 196 Сімейного Кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 Сімейного Кодексу умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Передбачене частиною першою статті 196 Сімейного Кодексу України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Таким чином розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 Сімейного Кодексу України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У Сімейному Кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 Сімейного Кодексу України.
Відповідач будь яких доказів про відсутність своєї вини у несплаті аліментів суду не надав.
Судом перевірено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за період з 01 грудня 2023 року по 01 жовтня 2025 року, відповідно до якого загальний розмір неустойки (пені) за аліментами становить 267506,05 грн.
Суд погоджується з наведеним розрахунком, з урахуванням розміру щомісячно нарахованих аліментів згідно з довідкою ДВС.
Відповідач будь-яких заперечень (контррозрахунок) щодо наведеного розрахунку пені за несплату аліментів не надав.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 196 СК України, якою передбачено, що розмір пені не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, яка станом на 01.11.2025 становить 267506,05 грн, тому з відповідача необхідно стягнути пеню у розмірі 74421,71 грн.
За таким підстав позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду з позовом про стягнення аліментів, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 22 листопада 2023 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 74421,71 (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять одна) грн 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв