Справа № 172/2911/25
Провадження 2/172/1266/25
Іменем України
13.05.2026 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Філіппова Є.Є. за участі: секретаря судового засідання - Лук'яненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про встановлення факту прийняття спадщини за законом та визнання права власності на спадкове майно, -
До суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з березня 1985 року мешкав разом зі своїм батьком, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в буд. АДРЕСА_1 , який прожив в цьому будинку до своєї смерті.
З лютого 1987 року разом нами в цьому будинку почала проживати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 де вони мешкали з нею як дружина та чоловік без укладення шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, я складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті батька він проживав та був зареєстрований в цьому житловому будинку. Після його смерті він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. Він є єдиний спадкоємець після батька, інших спадкоємців першої черги немає.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у нього та ОСОБА_3 народилася донька - ОСОБА_4 .
16.12.1988 року він та ОСОБА_3 уклали шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - " ОСОБА_5 ".
Увесь час з дня смерті батька і до початку повномаштабного вторгнення РФ територію Луганської області він проживав у вище зазначеному будинку разом зі своєю дружиною ОСОБА_6 , та після народження дитини також із донькою ОСОБА_4 , весь цей час фактично володів будинком, доглядав, утримував, ремонтував його, сплачував комунальні послуги тощо. Але у нотаріуса спадщину не оформив, свідоцтво про право на спадщину не отримав.
Через війну, у квітні 2022 року, він дружина та донька, поки була змога евакуюватися з с. Золотарівка, терміново виїхали до м. Дніпро. При евакуації збиралися дуже швидко, брали лише найнеобхідніше, тому правовстановлюючі документи на житловий будинок та інші документи стосовно будинку, окрім технічного паспорту, залишилися в с. Золотарівка, яка на даний час окупована.
З метою оформлення спадщини після батька, можливості у подальшому оформити компенсацію за нерухоме майно, яке залишилося на окупованій території, 11.09.2025 року звернувся до Української державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька на вище зазначений житловий будинок, але йому було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за померлим батьком.
Після проведення реформи адміністративного поділу с. Золотарівка увійшло до територіальної громади м. Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області (раніше с. Золотарівка відносилося до Попаснянського району Луганської області).
30.09.2025 року Лисичанською міською військовою адміністрацією Сіверськодонецького району Луганської області надано відповідь, відповідно до якої надати архівну довідку щодо реєстрації речових прав на спірний будинок не має можливості через те, що архіви залишилися на окупованій території.
16.10.2025 року Попаснянською міською військовою адміністрацією Сіверськодонецького району Луганської області надано відповідь, відповідно до якої надати архівну довідку щодо реєстрації речових прав на спірний будинок не має можливості через те, що архіви залишилися на окупованій території.
Просить суд встановити факт прийняття ним ОСОБА_1 1967 року народження, спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном - житловим будинком із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Визнати за ним, ОСОБА_1 1967 року народження, і порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 08.12.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати у його відсутність, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК Ураїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В ході розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 26.08.2025 року.
Спадкова справа після померлого ОСОБА_2 , заведена в Українській державній нотаріальній конторі за № 74576703, номер у нотаріуса 129/2025 від 11.09.2025 року.
Враховуючи вищевикладене суд звертає увагу на те, що пройшов тривалий час з моменту відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) майже 37 років, але ніхто із заявою про її отримання не звертався, а також поважних причин пропуску цього строку не було зазначено.
Крім того, на час відкриття спадщини крім позивача у вказаному житлі зареєстровані інші особи, які не були залучені до участі у справі.
Частиною 1 ст. 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Згідно ч.2 ст. 90 ЦПК України якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цьогоКодексу.
Порядок допиту свідка чітко врегульований положеннями ст. 230 ЦПК України та передбачає встановлення головуючим особи свідка, з'ясування питання щодо його стосунків зі сторонами у справі, роз'яснення йому його прав, зокрема й права відмовитися давати показання у справі з підстав, встановлених законом, попередження свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і за відмову від давання показань, а також складення свідком присяги, текст якої має бути підписаний свідком та приєднаний до матеріалів справи.
Стосовно заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , поданих ними, як свідками, в якій вказують, що вони підтверджують факт прийняття спадщини, не є за своїм змістом показаннями свідка через недотримання вимог ст.ст. 90,230 ЦПК України, тому не можуть бути взяті до уваги суд як доказ.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 328, 334, 392, 1218, 1261, 1297, 1298, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про встановлення факту прийняття спадщини за законом та визнання права власності на спадкове майно- відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 19.05.2026 року.
Суддя Є.Є.Філіппов