Справа № 199/14630/25
(2-а/199/30/26)
Іменем України
24.04.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді - Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
28 жовтня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 18 жовтня 2025 року відповідачем винесено спірну постанову №R131829, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Постанова мотивована тим, що позивач в порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Вказану постанову позивач вважає неправомірною, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, посилаючись на відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення, оскільки жодних викликів та повісток позивач не отримував, місця проживання не змінював, спірна постанова винесена без розгляду справи, не містить посилань на конкретну норму права, порушення якої поставлено у вину позивачу, у постанові не вказані анкетні дані особи, яка її склала та підписала. За таких обставин, а також оскільки всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на ї користь, позивач просив його позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 03 листопада 2025 року позовну заяву прийнято о розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним на момент виникнення спірних правовідносин сторін, що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документу позивача.
16 жовтня 2025 року посадовою особою відповідача складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якому зазначено, що позивач 11 вересня 2025 року в порушення вимог, передбачених абз.2 ч.1, абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.21, пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, не з'явився за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, про причини неявки не повідомив. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 09 годну 40 хвилин 20 жовтня 2025 року. У протоколі позивачем зазначено, що він жодної повістки від відповідача не отримував, жодними засобами зв'язку не був повідомлений. Копія постанови наявна в матеріалах справи.
18 жовтня 2025 року посадовою особою відповідача (т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ) відносно позивача складено спірну постанову №R131829 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною нормою із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення у спірній постанові полягає в тому, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Копія спірної постанови наявна в матеріалах справи.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами КАС України, КУпАП, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Правила), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560).
Так, відповідно до ст.1 ч.10 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ст.22 ч.ч.1, 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Згідно пп.2 п.1 Правил військовозобов'язані повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Нормою ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року , №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року, №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року, №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року, №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року, №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року, №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року, №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року, №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні - останній раз з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва - протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України №342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17 травня 2022 року, №574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 12 серпня 2022 року, №758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07 листопада 2022 року, №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 лютого 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 01 травня 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27 липня 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27 липня 2023 року, №735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 листопада 2023 року, №50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 05 лютого 2024 року, №272/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 травня 2024 року, №470/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23 липня 2024 року, №741/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 28 жовтня 2024 року, №27/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 січня 2025 року, №27/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15 квітня 2025 року, №479/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 липня 2025 року продовжено строк проведення загальної мобілізації - останній раз з 07 серпня 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормою ст.210-1 ч.3 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період - штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ст.ст.235, 254, 258, 283 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП, розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП, в тому числі в районний в місті суд, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Положеннями ст.286 ч.2 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.20 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.4 КАС України суб'єктами владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст.279-1-279-4 КУпАП.
Нормою ст.286 ч.3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, за змістом ст.ст.9-12, 210-1, 245, 251, 280 КУпАП необхідною і обов'язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП, а отже і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення, є встановлення події інкримінованого адміністративного правопорушення, а при її наявності - всіх обов'язкових ознак його складу. Останнє означає доведення належними, допустимими, достовірними, дійсними та достатніми доказами наявності в діянні цієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всіх обов'язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, до яких належить об'єкт правопорушення, об'єктивна та суб'єктивна сторони, а також суб'єкт правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №204/8036/16-а.
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній адміністративній справі, то суть інкримінованого позивачу посадовою особою відповідача у спірній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а отже і однією з обов'язкових обставин, що підлягають доведенню, є нез'явлення позивача до відповідача за повісткою у визначений в такій повістці день та час. При цьому у спірній постанові посадовою особою відповідача наводиться твердження про те, що позивач таку повістку одержав, однак не з'явився. В той же час, наявні матеріали справи не містять жодних доказів не тільки отримання позивачем, а й направлення відповідачем позивачу повістки та/або повідомлення позивача поштовим зв'язком або будь-яким іншим способом про необхідність явки до відповідача у певний день та час. Більш того, спірна постанова взагалі не містить відомостей, коли та яким чином направлялась повістка відповідачем позивачу, на яку дату, час та у зв'язку із чим викликався позивач до відповідача. Таким чином наведені обставини не дають суду достатніх підстав для твердження про наявність в діянні позивача такої обов'язкові ознаки інкримінованого йому адміністративного правопорушення як об'єктивна сторона (неявка за повісткою, отриманою військовозобов'язаним). Окрім того, спірна постанова в порушення вимог ст.283 КУпАП не містить належного викладення обставин інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, а саме дати та часу його вчинення, тобто дати отримання позивачем повістки та дати і часу, на які позивач за такою повісткою мав з'явитись до відповідача.
Відтак, позовні вимоги сторони позивача є правомірними, обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 210-1, 235, 245, 251, 254, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 4, 7, 9, 19, 20, 72-78, 94, 132, 134, 139, 194, 205, 229, 241-246, 250, 255, 257, 268, 271, 272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №R131829 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18 жовтня 2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.М. Авраменко