18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7537/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №280/7537/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 27 серпня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 про припинення ОСОБА_1 , РНКПО НОМЕР_1 , виплати щомісячної страхової виплати з 01 серпня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 , РНКПО НОМЕР_1 з 01 серпня 2022 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасувати постанову Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 «Про припинення щомісячної страхової виплати».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01.08.2022. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту припинення позивачу страхових виплат на підставі пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11. При винесенні постанови відділенням Фонду соціального страхування України, жодним чином не конкретизовано, на підставі якого саме пункту частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу припинено щомісячну страхову виплату.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у серпні 2022 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області отримано інформацію з перевірки правомірності призначеної страхової виплати за перевіркою Міністерства фінансів України за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону у якій зазначено, що ОСОБА_1 виїхав через державний кордон 27.08.2021, пункт перетину «Мілове», та станом на 30.08.2022 (дату отримання інформації) до України не повертався. З серпня 2022 року нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 не здійснювалось, отже заборгованість із виплати щомісячних страхових виплат потерпілому по Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області не обліковується.
Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до змісту довідки від 21.07.2015 № 2302012835, позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце: АДРЕСА_1 , 69039
Згідно з довідкою серії 10 ААБ № 431099 від 22.10.2014 позивачу встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 8-9).
За змістом довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії 10ААА № 243870 від 22.10.214 позивачу встановлено 65% втрати професійної працездатності, у тому числі: 15 % по трудовому каліцтву (дата акту 26.06.2009 за № 33); 50 % по профзахворюванню (дата акту 08.09.2011 № б/н).
Постановою Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 відповідно до частини третьої статті 44, статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» припинено ОСОБА_1 , номер справи 402998, номер випадку 21135.3, щомісячну страхову виплату в розмірі 15730,40 грн. Підстава припинення: п. 1.12 Порядку № 11 (а.с. 39).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.03.2025 № 0800-0401-8/20927 представника позивача повідомлено, що станом на 04.03.2025 ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюванням, які спричинили втрату працездатності, не перебуває, передавальним актом від управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області справа заявника передана до Головного управління в статусі «припинено». Згідно з даними справи ОСОБА_1 нарахування страхових щомісячних виплат потерпілому було припинено з 01.08.2022, про що складено Постанову Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59. Підстава припинення: п. 1.12 Порядку № 11. Оскільки з серпня 2022 року нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 не здійснювалось, заборгованість із виплати щомісячних страхових виплат потерпілому на сьогодні в Головному управлінні не обліковується. Питання поновлення виплати щомісячної страхової виплати може бути вирішене у разі особистого звернення позивача з відповідною заявою до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України у встановленому порядку та після підтвердження відповідним територіальним органом соціального захисту населення інформації про реєстрацію в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні до Головного управління звернень із заявою встановленої форми про продовження нарахування щомісячних страхових виплат від ОСОБА_1 не надходило (а.с. 6).
Не погоджуючись із постановою Запорізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на час прийняття спірної постанови) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Відповідно до частини першої статті 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 36 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» (ч.7 ст.47 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до частини першої статті 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
В спірному випадку постановою Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 з посиланням на ч.3 ст. 44, ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу припинено щомісячну страхову виплату в розмірі 15588,37 грн. із зазначенням в якості підстави пункту 1.12 Порядку № 11.
Як правильно встановив суд першої інстанції, у спірний постанові жодним чином не конкретизовано, на підставі якого саме пункту частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу припинено щомісячну страхову виплату.
Суд апеляційної інстанції з цього приводу вказує, що згідно із п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 185/3733/17.
З приводу посилання в постанові від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 на п.1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (в редакції час на час прийняття означеної постанови) суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За приписами п.1.12 Порядку № 11 у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Вказана норма, виходячи з її змісту, жодним чином, не підпадає під визначені в ст.46 Закону №1105-XIV «інші випадки, передбачені законодавством» і не може бути самостійною, законодавчо визначено підставою припинення страхових виплат і надання соціальних послуг.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні визначені Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» від 03.12.2019 № 324-IX.
Відповідно до ст.16 вказаного Закону № 324-IX за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо:
1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання.
За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
1) призначення (перерахунку) державної виплати;
2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
За такого правового регулювання страхові виплати, призначені за Законом №1105-XIV, можуть бути припинені виключно на підставі ст.46 цього ж Закону (в редакції на час виникнення спірних відносин), ст.40 Закону №1105-XIV (в нині діючій редакції).
Отже, за відсутності зазначення у постанові від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 обставин передбачених ст.46 Закону №1105-XIV (в редакції на час виникнення спірних відносин) для припинення позивачу страхових виплат та не доказів існування таких обставин суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що припинення щомісячної страхової виплати, призначеної позивачеві, є протиправним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59 винесена не на підставі, що визначені законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже вона не відповідає критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв'язку з чим є протиправною і підлягає скасуванню.
Крім того, суд враховує приписи ч.7 ст.47 Закону №1105-XIV в редакції на час прийняття оскаржуваної постанови від 30.08.2022 №23019/402998/21135.3/59, а також аналогічні положення ч.7 ст.41 Закону №1105-XIV в діючій редакції, відповідно до яких якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №280/7537/25 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року у справі №280/7537/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко