18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5536/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 в адміністративній справі №280/5536/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати підпункт 2.6. пункту 2, підпункт 4.1. пункту 4, пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23 травня 2025 року № 648 “Про результати службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 » в частині, що стосується лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування щодо безпідставного нарахування додаткової винагороди у Військовій частині НОМЕР_2 , яким встановлено вину позивача, яка, на думку відповідача, полягає в завданні прямої дійсної шкоди лейтенантом медичної служби ОСОБА_3 ОСОБА_1 колишнім начальником медичної служби - начальником медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 та виражається у формі службової недбалості, чому сприяло неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам держави у наслідок недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди. За результатами проведення службового розслідування встановлені імовірні порушення з боку позивача та на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 23 травня 2025 року № 648 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «догана». Позивач заперечує законність і обґрунтованість вищезазначеного наказу в усіх частинах, що стосуються його персонально та вважає їх такими, що прийняті з порушенням встановленого порядку щодо їх прийняття та таким, що порушують його права військовослужбовця. Позивач вважає, що службове розслідування проводилось з порушенням вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України, оскільки не був ознайомлений з підставами проведення такого розслідування, зі своїми правами та обов'язками під час проведення службового розслідування, а інкримінований йому дисциплінарний проступок не є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Позовну заяву просить задовольнити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що недоведено вини позивача та відсутній причинно-наслідковий зв'язок. Зазначає, що суд першої інстанції лише цитує загальні норми статутів про обов'язки військовослужбовців, але не деталізує, в чому саме полягає порушення кожної статті, і не встановлює причинно-наслідковий зв'язок між підготовленим Позивачем рапортом (документом-ініціативою) та фінальним наказом командира про виплату коштів. Зазначає, що також було порушено процедуру службового розслідування (неповідомлення, недопит, неознайомлення з матеріалами, не зібрано повну інформація та не встановлені всі обставини), що є обов'язковим для всебічності розслідування відповідно до Порядку № 608.
Також має місце порушення стандарту доказування, а саме суд не дотримався принципу доведення суб'єктом владних повноважень обставин «поза розумним сумнівом» і не перевірив повноту службового розслідування, формально посилаючись на Акт.
12 грудня 2025 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що Командир військової частини НОМЕР_2 є підлеглим командира військової частини НОМЕР_1 , і як наслідок цього, командир військової частини НОМЕР_1 був прямим командиром Позивача, на час виникнення спірних правовідносин, та в силу положень статей 28, 29, 30, 31, 35, 37, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та мав право видавати письмові накази та накладати дисциплінарні стягнення на Позивача, отже наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 12.03.2025 №293 "Про призначення службового розслідування" був винесений в межах повноважень командира військової частини НОМЕР_1 з дотриманням вимог п.1 розділу ІІІ Порядку.
Службове розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 призначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2025 №293 "Про призначення службового розслідування", який містить всі необхідні відомості
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2025 №293 "Про призначення службового розслідування" проведення службового розслідування було доручено комісії, що відповідає вимогам п.5 розділу ІІІ Порядку.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, військовою частиною НОМЕР_1 під час проведення службового розслідування дотримано порядок та вимоги визначені наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України».
Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 березня 2025 року № 302 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 ", наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29 березня 2025 року № 379 "Про продовження службового розслідування", наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 квітня 2025 року № 485 "Про продовження службового розслідування", з урахуванням статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, з урахуванням продовження строку проведення перевірки наказами командира Військової частини НОМЕР_3 від 29 березня 2025 року № 379 та від 18 квітня 2025 року за № 485, проведено службове розслідування, з метою встановлення фактів безпідставного нарахування додаткової винагороди за вересень 2024 року із розрахунку 100000,00 грн., а також порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
За результатами службового розслідування складено Акт, зареєстрований 11 травня 2025 року за номером 17693 (далі - Акт), яким стосовно ОСОБА_1 , колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 (пункт 3.14 Акту) встановлено наступне:
«…..Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04 жовтня 2024 року та додатку 2 до цього наказу (Додаток 6.10), в якому перелічувались військовослужбовці, яким нараховано додаткову винагороду в розмірі 100000 грн, які брали безпосередню участь в бойових діях, або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання за період з 01 вересня по 30 вересня 2024 року відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами).
Так серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04 жовтня 2024 року (Додаток 6.9) перелічений особовий склад медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , яким призупинено виплату додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн, відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 (Додаток 6.3), а саме:
Водій- санітар солдат ОСОБА_4 - 30 днів;
Водій- санітар солдат ОСОБА_5 - 30 днів
Сукупна кількість днів у особового складу медичного пункту військової частини НОМЕР_2 відповідно до додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 504 від 04 жовтня 2024 року (Додаток 6.19), за яким нараховувалася додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. становить 60 днів.
Додаткова винагорода із розрахунку 100000 грн в вересні 2024 за 1 день складала 3 333,33 грн.
Таким чином, цьому особовому складу медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 за вересень 2024 року сукупно нараховано 199 999,80 грн…..
……Таким чином, вищезазначеному-особовому складу медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 за вересень 2024 року, сукупно нараховано та виплачено 200 000,00 грн. Відповідно до завдань, які виконували військовослужбовці медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 мали б отримати із розрахунку 30000 грн, що становить сукупно 60 000,00 грн. Різниця між цими сумами складає 140 000,00 грн, що є сумою нанесення матеріальної шкоди державі шляхом надлишкової виплати під час виконання обов'язків військової служби.
Загальна сума матеріальної шкоди в наслідок надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків з урахуванням оподаткування та нарахувань на фонд оплати додаткової винагороди вищезазначеним військовослужбовцям медичного пункту військової частини НОМЕР_2 склала 196000,00 грн (надлишково нарахована сума 140000,00 грн + зайво компенсований податок з доходів фізичних осіб (18%) 25200,00 грн. + зайво перерахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування (22%) 30800,00 грн, що підтверджується довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди наданої фінансово - економічною службою військової частини НОМЕР_1 (Додаток 6.97).
ОСОБА_6 колишній начальник медичної служби -начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_2 надав пояснення (Додаток 6.55) нарахування здійснювалось відповідно поданого рапорту де зазначено нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на водіїв - санітарів у зв'язку з виконанням ними завдань в населеному пункті Темирівка відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №2913/127 від 31 серпня 2024 року (Додаток 6.12).»
Відповідно до пункту 4.2. вищезазначеного Акту лейтенант медичної служби ОСОБА_2 колишній начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_2 своїми рапортами від 04 вересня 2024 року № 6488 (Додаток 6.29) та від 04 жовтня 2024 року № 7678 (Додаток 6.31), зазначив данні, які не відповідають критеріям виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн. згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (з змінами) стосовно підлеглого особового складу, що свідчить про вчинення ним протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства. Таким чином в наслідок протиправної поведінки лейтенанта медичної служби ОСОБА_2 Драбинки колишнього начальника медичної служби -начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_2 враховуючи обставини та факти, які було встановлено під час службового розслідування, зазначені в пункті 3.3 та 3.14 даного акту вбачається: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовою частиною, зазначених в пункті 3.3 даного акту службового розслідування сукупно станови-53419,35 грн, але правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі, та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пункті 3.14 даного акту службового розслідування сукупно становить 196 000,00 грн, оскільки виплати за його рапортом частково були здійсненні, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ходо службового розслідування. Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди лейтенантом медичної служби ОСОБА_3 Драбинкою колишнім начальником медичної служби - начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_2 виражається у формі службової недбалості. Своїми діями лейтенант медичної служби ОСОБА_2 колишній начальник медичної служби - начальник медичного пункту Військово частини НОМЕР_2 , порушив вимоги статті 1, статті 2, статті 3, статті 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також статті, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Також вбачаються ознаки кримінального правопорушення визначеного частинами 1, 2 статті 15, частиною статті 28, частини 1 статті 367 Кримінального Кодексу України. Причинами та умовами, що сприяли правопорушенню є неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди інтересам держави у наслідок недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди.
Пунктом 5.2.6. вищезазначеного Акту позивача за порушення вимог статті 1, статті 2, статті 3, статті 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення, передбачене Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України статтею 48 пункт "б" - "догана".
З урахуванням пункту 5.4.1. Акту позивачу запропоновано в добровільному порядку повернути Військовій частині НОМЕР_1 кошти у сумі 24 500, 00 грн.
Також, з урахуванням пункту 5.5. Акту у разі відмови здійснити добровільне повернення коштів вказано про необхідність видання проекту наказу про притягнення, зокрема позивача, до матеріальної відповідальності на суму 24 500,00 грн.
За результатами перевірки встановлено, що позивач вчинив протиправну поведінку у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства, а саме своїми рапортами зазначив данні, які не відповідають критеріям виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерств оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами), стосовно підлеглого складу, що стало причиною протиправних дій у військовій частині НОМЕР_2 .
Також, зроблено висновок про те, що ОСОБА_7 Драбинка колишній начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_2 вчинив замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пункті 3.3 даного Акту службового розслідування, який становить 53 419,35 грн.
19 червня 2025 року позивач ознайомлений із повним текстом Акту, що підтверджується відповідною відміткою на ньому.
23 травня 2025 року № 648 командиром військової частини винесено наказ «Про результати службового розслідування за факами безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій НОМЕР_5 », яким службове розслідування завершено (далі - Наказ № 648).
Відповідно до пункту 2.6. пункту 2 Наказу № 648 за порушення вимог статей 1 - 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, передбаченої Дисциплінарним Статутом Збройних Сил України пункту "б" статі 48 - "догана"
Згідно пункту 4.1. пункту 4 Наказу № 648 за порушення статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, а також статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та вчинення протиправної поведінки у зв'язку із неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинною законодавства в наслідок чого здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі по медичному пункту Військової частини НОМЕР_2 з урахуванням ПДФО та ЕСВ В склала 196 000,00 грн. З урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано поверну чи кошти у сумі 24 500,00 грн. до каси Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно пункту 6 Наказу № 648 у разі відмови від добровільною повернення вказаних коштів протягом 5 робочих днів з моменту ознайомлення з наказом про завершення службовою розслідування, заступнику начальника штабу Військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_8 за погодженням з помічником командира з правової роботи начальником юридичної служби запропоновано додати проект наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, в тому числі, лейтенанта медичної служби ОСОБА_1 , ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 у сумі - 24 500,00 грн.
Вважаючи окремі пункти наказу № 648 незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Так спірним у справі є правомірність застосування до позивача дистциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування, з підстав порушення термінів його проведенння, недоведення правильність здійсненнч виплати додаткового грошової винагороди за Постановою №168 до 100тис.грн., а також за відсутності довідки оцінки завданої шкоди.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначається Законом України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі від 03.10.2019 № 160-IX.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону №160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частиною 1 статті 3 Закону №160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Відповідно до ст.8 Закону № 160-ІХ посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Так, командир військової частини НОМЕР_2 є підлеглим командира Військової частини НОМЕР_1 , відтак, командир Військової частини НОМЕР_1 був прямим командиром позивача, на час виникнення спірних правовідносин, та в силу положень статей 28, 29, 30, 31, 35, 37, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та мав право видавати письмові накази та накладати дисциплінарні стягнення на позивача, у разі встановлення факту порушень з боку позивача.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 березня 2025 року №293 призначено службове розслідування, наслідком проведення якого слугував оскаржуваний в межах даної справи наказ.
З огляду на вказане, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12 березня 2025 року №293 «Про призначення службового розслідування» винесено в межах повноважень командира Військової частини НОМЕР_1 та з дотриманням вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 608.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Отже, згідно Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Відповідно до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Відповідно до ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
Згідно ст. 11 та 16 цього статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, згідно якого службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (п. 2 розділу I Порядку №608).
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Згідно розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 608 посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування головою комісії капітаном ОСОБА_9 вчинялись дії, щодо отримання документів та пояснень в межах повноважень наданих пунктом 6 та пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 608.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29 березня 2025 року № 379 "Про продовження службового розслідування", наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 квітня 2025 року № 485 "Про продовження службового розслідування" продовжено строк службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 березня 2025 року № 302 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 ", строк проведення службового розслідування не порушено..
Таким чином доводи скаржника про порушення строку проведення службового розслідування, враховуючи приписи Наказу №608, є помилковими. Також є безпідставини доводи скаржника, щодо недотримання строків призначення службового розслідування, визначеного Законом №160, оскільки воно не було призначено за фактом заявданої шкоди.
Крім того, службовим розслідуванням також було встановлено зокрема і відсутність порушень у здійсненні нарахувань та виплати військовослужбовцям додаткової грошової винагороди у розмірі до 100тис.грн., що спростовує доводи скаржника про неналежне дослідження цього питання.
Враховуючи вищеазначене, відповідачем надано докази, що підтверджуть включенння до наказів про виплату додаткової грошової винагороди осіб, які фактично не мають на це відповідного права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 в адміністративній справі №280/5536/25 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2025 в адміністративній справі №280/5536/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Сафронова