Справа № 420/10480/26
18 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 79856817 від 02.04.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу Управління надійшла оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання в повному обсязі судового рішення. Однак позивач зазначає, що на виконання судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії пенсіонерові, в результаті чого розмір пенсії приведено у відповідність із судовим розсудом. Сума доплата з урахуванням фактично виплачених сум обліковується в ГУ ПФУ в Одеській області та її виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. В свою чергу, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Ухвалою судді від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено судове засідання на 18.05.2026 о 12:00 год.
30.04.2026 до суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, згідно з якими рішення суду досі залишається невиконаним. На неотримання пенсії у належному розмірі (замість заявлених ПФУ 32 528,36 грн фактично виплачується 32 011,19 грн) вказують довідки банку та низка ухвал суду від 14.01.2026, 25.02.2026 та 19.03.2026, якими бездіяльність ПФУ визнавалася протиправною, відхилялися його звіти про виконання та порушувалося питання про накладення штрафу на керівника установи. Наголошує, що державний виконавець зобов'язаний діяти ефективно та вживати всіх примусових заходів, включаючи накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії особисто. Оскільки ГУ ПФУ ухиляється від повного та належного перерахунку, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 02.04.2026 є цілком законною, обґрунтованою та спрямованою на реальний захист прав стягувача.
05.05.2026 до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що судове рішення від 10.06.2025, яке зобов'язує ПФУ виплачувати пенсію в повному обсязі без обмежень, боржником належним чином не виконано. Попри проведені Пенсійним фондом розрахунки, фактичний розмір виплат стягувачу з січня-лютого 2026 року знову було обмежено максимальним розміром (до 32 528,36 грн замість нарахованих 44 569,29 грн), що дублює раніше визнані судом незаконні дії. Накладення штрафу у разі невиконання рішення немайнового характеру без поважних причин є обов'язком державного виконавця в такому випадку. При цьому ГУ ПФУ не надав жодних об'єктивних доказів наявності непереборних перешкод для виконання судового акта, а постійні посилання боржника на відсутність затвердженого бюджету та фінансування Конвенція та практика ЄСПЛ (зокрема, справи «Бурдов», «Пічкур» та «Сук») не є законною підставою для затримок.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7921/25 від 10.06.2025 задоволено позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2025 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2025 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням встановлених її підвищень, надбавок, доплат, індексації) в повному обсязі без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі № 420/7921/25 - без змін.
19.12.2025 ОСОБА_1 пред'явив виконавчий лист до виконання, на підставі чого старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень в Одеській області було відкрито виконавче провадження №79856817. Також виконавець виніс постанови про стягнення виконавчого збору (34 588 грн) та визначення мінімальних витрат провадження (450 грн).
14.01.2026 Одеський окружний адміністративний суд постановив першу окрему ухвалу, якою визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо невиконання рішення суду та зобов'язав пенсійний орган у 30-денний строк надати докази вжиття заходів для усунення порушення.
15.01.2026 на виконання судового рішення Головне управління ПФУ провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року. Згідно з протоколами, підсумок пенсії з надбавками склав 44 569,29 грн, проте фактичний розмір виплати з 01.02.2026 року було встановлено на рівні 32 528,36 грн, а суму доплати (заборгованості) за минулий час розраховано у розмірі 20 625,00 грн із внесенням її до автоматизованих базах даних.
30.01.2026 ГУ ПФУ направило державному виконавцю лист №1500-0405-5/15547, у якому звітувало про повне виконання рішення суду в межах своїх повноважень, додавши протоколи перерахунку. В цьому ж листі ГУ ПФУ зазначило, що виплата нарахованої заборгованості буде здійснена пізніше, а саме після виділення коштів з держбюджету згідно з Постановою КМУ №821 від 14.07.2025 року.
30.01.2026 Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7921/25 було постановлено ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 10.06.2025 року.
25.02.2026 Одеським окружним адміністративним судом постановлено другу окрему ухвалу, якою визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо повторного обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час проведення січневого перерахунку та знову зобов'язано ГУ ПФУ вжити заходів для повного виконання рішення.
В окремій ухвалі від 25.02.2026 ООАС встановив, що відповідно до перерахунків пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 та з 01.12.2025, проведених 15.01.2026 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №420/7921/25, підсумок пенсії (з надбавками) складає 44569,29 грн щомісячно.
Отже, застосування ГУ ПФУ в Одеській області будь-яких обмежень до пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 01.03.2025 та з 01.12.2025, з протоколів про перерахунок пенсії не вбачається.
Інформацію про виконання рішення суду з 01.03.2025 до 31.01.2026 внесено ГУ ПФУ в Одеській області до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Також ГУ ПФУ в Одеській області надано копію листа від 05.02.2026 за вих.№1500-0403-5/18355, адресованого Пенсійному фонду України щодо виділення коштів для виплат за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №420/7921/25 - ОСОБА_1 у загальному розмірі 20625,00 грн.
Натомість, відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 та з 01.02.2026, загальний розмір пенсії ОСОБА_1 визначено у сумі 44735,43 грн, проте суму пенсії обмежено максимальним розміром сумою 44569,29 грн.
На виконання окремої ухвали суду від 25.02.2026, ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 та з 01.02.2026 та усунуто обмеження пенсії максимальним розміром.
Так, у перерахунку пенсії з 01.01.2026 визначено розмір пенсії ОСОБА_1 44735,43 грн без обмеження максимальним розміром, з 01.02.2026 - 47979,18 грн без обмеження максимальним розміром, з 01.04.2026 - 47979,18 грн без обмеження максимальним розміром.
Означені дані щодо виконання рішення суду занесено до Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), що підтверджується відповідним витягом з ІКІС ПФУ.
Листом від 05.02.2026 1500-0403-5/18355 ГУ ФПУ в Одеській області звернулось до Пенсійного фонду України із запитом щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду від 10.06.2025 року у справі №420/7921/25 ОСОБА_1 в сумі 20 625,00 грн.
Ухвалою ООАС від 19.03.2026 відмовлено ГУ ПФУ в Одеській області у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 26.02.2026 року, встановлено новий 60-денний строк для подачі звіту та накладено на керівника ГУ ПФУ Олександра Буряченка штраф у розмірі 20 прожиткових мінімумів (одночасно звільнивши його від сплати цього штрафу на підставі ч. 5 ст. 382-3 КАС України).
02.04.2026 старший державний виконавець у межах виконавчого провадження №79856817 виніс постанову про накладення на ГУ ПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений строк та визначив новий строк для виконання.
Головне управління звертає увагу суду на те, що станом на день подання даної позовної заяви до суду, заборгованість, яка утворилась після виконання рішення суду по справі № 420/7921/25, становить 21134,93 грн. При цьому, в постанові від 02.04.2026 року ВП №79856817 старшим державним виконавцем не встановлені конкретні обставини виконання чи не виконання Головним управлінням вимог виконавчого листа № 420/7921/25, з урахуванням наданих копій документів. Будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем перевірялись доводи, зазначені у листі № 1500-0405-5/15547 від 30.01.2026 року, матеріали виконавчого провадження не містять, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову про накладення штрафу необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ч.1 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. № 649.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 Порядку №649, термін «рішення» вживається у такому значенні - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Як встановлено судом, на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №79856817 від 19.12.2025 року Головним управлінням листом № 1500-0405-5/15547 від 30.01.2026 року повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 по справі № 420/7921/25, а саме: «Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 по справі № 420/7921/25, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025, ОСОБА_1 15.01.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 32528,36 грн. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/7921/25 за період з 01.03.2025 по 31.01.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 20625,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.».
Отже нарахування невиплаченої пенсії боржником виконано, проте за чинним законодавством її виплата пенсіонерові може бути здійснена за наявності відповідного фінансування, що забезпечується центральним органом виконавчої влади - Пенсійним фондом України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення 28-2.
Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку та внесено до постанов Кабінету Міністрів України відповідні зміни.
Встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Згідно з пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280 (в редакції Постанови № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відтак, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що ГУ ПФУ в Одеській області було частково виконано рішення суду по справі від 13.11.2025 по справі № 420/7921/25 , а саме відповідно до перерахунків пенсії позивача з 01.03.2025 та з 01.12.2025, проведених 15.01.2026 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №420/7921/25, підсумок пенсії (з надбавками) складає 44569,29 грн щомісячно. Отже, застосування відповідачем будь-яких обмежень до пенсії позивача при перерахунку пенсії з 01.03.2025 та з 01.12.2025, з протоколів про перерахунок пенсії не вбачається.
Матеріалами справи підтверджено, що інформацію про виконання рішення суду з 01.03.2025 до 31.01.2026 внесено ГУ ПФУ до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Також ГУ ПФУ надано копію листа від 05.02.2026 за вих.№1500-0403-5/18355, адресованого Пенсійному фонду України щодо виділення коштів для виплат за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №420/7921/25 - ОСОБА_1 у загальному розмірі 20625,00 грн.
Натомість, відповідно до перерахунку пенсії з 01.01.2026 та з 01.02.2026, загальний розмір пенсії визначено у сумі 44735,43 грн, проте суму пенсії обмежено максимальним розміром сумою 44569,29 грн.
На виконання окремої ухвали суду від 25.02.2026, ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 та з 01.02.2026 та усунуто обмеження пенсії максимальним розміром.
Так, у перерахунку пенсії з 01.01.2026 визначено розмір пенсії 44735,43 грн без обмеження максимальним розміром, з 01.02.2026 - 47979,18 грн без обмеження максимальним розміром, з 01.04.2026 - 47979,18 грн без обмеження максимальним розміром.
Означені дані щодо виконання рішення суду занесено до Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ), що підтверджується відповідним витягом з ІКІС ПФУ.
Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області повторно листом від 05.02.2026 1500-0403-5/18355 звернулось до Пенсійного фонду України із запитом щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду від 10.06.2025 року у справі №420/7921/25 ОСОБА_1 в сумі 20625,00 грн.
При цьому, невиконання судового рішення пенсійними органами в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що виплати пенсій здійснюються відповідачем виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління ПФУ не має, про що зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а.
Так, виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях боржника в такому виконавчому провадженні відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення до відповідальності та накладення штрафу.
Таким чином, в даному випадку застосування відповідачем до позивача штрафу суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем прийнято спірні постанови без всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин, що мають значення для прийняття рішень, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані це рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.
З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Розумовська, 37, 65091; ЄДРПОУ 43315529), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 79856817 від 02.04.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнути з бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Суддя І.В. Завальнюк