Справа № 420/13459/26
18 травня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65036, м. Одеса, вул. Старицького, 10а, код ЄДРПОУ 41405463) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 11.05.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не здійсненні заходів, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №47096322 від 03.04.2015, виданої Першим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області (реєстраційний номер обтяження 23632270);
2. Зобов'язати Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №47096322 від 03.04.2015, виданої Першим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області (реєстраційний номер обтяження 23632270) і вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна на підставі ч. 4 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом, суд виходить з наступного.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст.6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір, зокрема, спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За визначенням частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця передбачені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, в силу положень частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Так, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку. (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII в редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026).
Відповідно до частини другої цієї статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 03 жовтня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення по справі №2-3273/08 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/05/2006/840-К/107 від 16 травня 2006 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА». На виконання вищезазначеного рішення суду 08 квітня 2010 року ТОВ КБ «Надра» було видано виконавчий лист №2-3273/08 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Виконавчий лист №2-3273/08 від 08.04.2010, виданий Малиновським районним судом м. Одеси перебував на примусовому виконанні Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (нині - Хаджибейський ВДВС у м. Одесі ОМУМЮ України), виконавче провадження №47096322. 29.11.2017 виконавче провадження №47096322 було завершено, а виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Однак, відповідно до інформаційної довідки № 451536676 від 11.11.2025 у ОСОБА_1 наявне обтяження на все нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №47096322 від 03.04.2015, виданої Першим Малиновським ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.
Відтак суддею встановлено, що наведена вище постанова органу державної виконавчої служби винесена в рамках виконавчого провадження № 47096322 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3273/08, виданого 08.04.2010 Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованості за кредитним договором №05/05/2006/840-К/107 від 16 травня 2006 року.
У подальшому виконавчий документ - виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси № 2-3273/08 від 08.04.2010 було повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Таким чином позивач є учасником виконавчого провадження № 47096322, а арешт, який він просить скасувати, стосується примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа № 2-3273/08, виданого 08.04.2010 Малиновським районним судом м. Одеси у цивільній справі.
Крім того, як зазначено самим позивачем ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси по справі №2-3273/08 від 01.12.2023, зокрема замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», код ЄДРПОУ 41487593.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства визначено розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до статті 447-1 Цивільного процесуального кодексу України (статті 447 у редакції, що була чинна станом на момент звернення позивача до суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, скарги щодо виконання державним виконавцем, іншою посадовою особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем виконавчих документів, які винесені відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, мають розглядатися в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Відповідно до статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суддя зауважує, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Таким чином даний спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду а саме: Хаджибейського районного суду м. Одеси та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, за правилами ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право звернутись з даним позовом до місцевого загального суду, який видав виконавчий документ, у порядку, визначеному розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА