06 травня 2026 рокусправа № 380/11858/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Горбунов О.С.,
від позивача Третяк Ю.І.,
від відповідача Шульган В.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області, про визнання протиправним та нечинним рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач, Жовтанецька сільська рада), в якому, з врахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 07.10.2025 та від 23.10.2025, просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення сесії Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 14.09.2018 № 16 «Про затвердження генерального плану села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області» в частині віднесення на генеральному плані села Велике Колодно до території рекреаційного призначення земельної ділянки площею 1,5000 га з кадастровим номером 4622181200:10:000:0829;
- зобов'язати Жовтанецьку сільську раду внести зміни до генерального плану села Велике Колодно Львівського району Львівської області шляхом віднесення земельної ділянки площею 1,5000 га з кадастровим номером 4622181200:10:000:0829 до території сільськогосподарського призначення.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власницею нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці та зверталася у 2012 році із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. На цій підставі Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація видала розпорядження від 25.07.2012 № 282 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування викуплених нежитлових приміщень на території Великоколоднівської сільської ради. Проте Жовтанецька сільська рада рішенням від 11.04.2025 безпідставно відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою відведення земельної ділянки в оренду за цільовим призначенням 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення та послалася на те, що у новому Генеральному плані села Велике Колодно спірна земельна ділянка віднесена до території рекреаційного призначення. Крім того зазначено, що процедура затвердження генерального плану відбулася з порушенням. Просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі /Т.І. арк.спр.211-212/.
У народному часописі Кам'янеччини «Життя і слово» (№ 13 (3065) від 04.07.2025) відповідач розмістив повідомлення про відкриття Львівським окружним адміністративним судом загального позовного провадження у справі №380/11858/25 за позовом ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області, про оскарження рішення сесії Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 16 від 14.09.2018 «Про затвердження генерального плану села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області».
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /Т.І, арк.спр.218-220/. Зазначив, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки надано ще у 2012 році головою Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації. Під час роботи над генеральним планом у Жовтанецькій сільській раді не було інформації про розробку документації щодо спірної земельної ділянки. Під час розгляду заяви позивача на засіданні ради встановлено невідповідність цільового призначення земельної ділянки, що відводиться («для іншого сільськогосподарського призначення») затвердженому генеральному плану села Велике Колодно, де територія спірної земельної ділянки запроектована для рекреаційного призначення.
Щодо претензій позивача до процедури розроблення та затвердження генерального плану села Велике Колодно зазначив, що генеральний план розроблено ліцензованою організацією, пройшов процедуру громадських слухань, враховано громадські інтереси та затверджено на сесії ради. Будівля, що є власністю позивача, відображена на генеральному плані як руїна, тому і не розглядалася як щось перспективне. Отже, покликання позивача вважає безпідставними, а у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Представник позивача подав відповідь на відзив /Т.І, арк.спр.225-227/, де наголосив, що проект землеустрою розроблявся позивачем підставно, оскільки йому надано дозвіл районною державною адміністрацією. Спірна ділянка відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру сформована як сільськогосподарська. Жодна норма законодавства не забороняє завершення раніше розпочатої процедури виготовлення документації із землеустрою в межах правомірно отриманого дозволу. Тривалий строк розроблення проекту землеустрою, відсутність інформації у сільській раді про його розробку, площа земельної ділянки не є юридичними підставами для відмови у його затвердженні. Відповідач не довів, що під час розробки і затвердження генерального плану вся інформація і всі матеріали щодо генерального плану знаходились у вільному доступі в адмінбудівлі сільської ради. Посилання відповідача у відзиві на будівлю позивача як на «руїну» є суб'єктивним судженням та не підтверджене жодними технічними документами.
Представник позивача подав додаткові пояснення /Т.І, арк.спр.242-243/, в яких просив не брати до уваги доводи відповідача щодо відсутності підписів мсуміжного власника ділянки ОСОБА_2 і землевпорядника сільської ради Ю. Логіна, оскільки вони стосуються матеріалів ФОП ОСОБА_3 , що додавалися до проекту землеустрою виключно з метою відобразити історію розробки в минулому землевпорядної документації щодо спірної земельної ділянки. Також, повторив правову позицію викладену в відповіді на відзив.
Представник відповідача подав відзив на заяви про зменшення позовних вимог /Т.ІІ, арк.спр.27-29/, де повторив, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Оскільки територія земельної ділянки, що відводиться, запроектована для рекреаційного призначення, сільська рада обгрунтовано відмовила позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Генеральний план села Велике Колодно розроблено та затверджено відповідно до законодавчої процедури. Будівля позивача позначена як «руїна» як на генеральному плані села так і в поданому на затвердження проекті землеустрою. Однак зазначив, що з метою дотримання інтересів позивача сільська рада визнає позовні вимоги в частині протиправності віднесення на генеральному плані спірної земельної ділянки до території рекреаційного призначення та зобов'язання внести зміни до генерального плану щодо спірної земельної ділянки.
За таких обставин суд оголосив перерву в судовому засіданні для надання сторонам часу на примирення та вирішення питання в позасудовому порядку.
Однак представник відповідача подав до суду заяву від 31.03.2026, у якій змінив позицію та просив відмовити у задоволенні позову повністю /Т.ІІ, арк.спр.82-84/. Вчергове наголосив на дотриманні процедури розробки та затвердження генерального плану, під час чого сільська рада реалізувала свої виключні права через обов'язкову умову проектування території під озелення та рекреацію. Спірна земельна ділянка обрана під територію рекреаційного призначення з причин запроектованого на генеральному плані неподалік великого кварталу житлової забудови та розташованого поруч водного об'єкту.
Представник позивача подав відповідь на заяву відповідача /Т.ІІ, арк.спр.94-97/, у якій зазначив, що відповідач безпідставно відніс спірну земельну ділянку до території рекреаційного призначення. Прийнявши таке рішення відповідач непропорційно втрутився у право власності позивача, адже генеральний план населеного пункту повинен розроблятись та затверджуватися з врахуванням і приватних інтересів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, заявах про зменшення позовних вимог та додаткових поясненнях, просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві та додаткових поясненнях підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив долучені до справи докази та
Рішенням Великоколоднівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 06-17/2012 від 22.05.2012 погоджено надання дозволу на розробку проекту відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га (із земель с/г виробництва господарський двір), для розміщення та обслуговування викупленого нежитлового приміщення будівлі літнього табору ВРХ на території Великоколоднівської сільської ради (за межами населеного пункту) громадянці ОСОБА_1 . ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації з проханням про надання дозволу на розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки /Т.І, арк.спр.192/.
Розпорядженням голови Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації від 25.07.2012 № 282 надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду із земель запасу (колишній господарський двір) площею 1,5 га для обслуговування нежитлових приміщень на території Великоколоднівської сільської ради; розроблену та погоджену, у встановленому законодавством порядку, документацію подати на затвердження до райдержадміністрації /Т.І, арк.спр.32, на звороті, 186)/.
Згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 28.09.2010 власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 57,2 кв.м; будівля літнього табору ВРХ, А-1) є ОСОБА_1 /Т.І, арк.спр.29-31/.
Рішенням Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 16 від 14.09.2018 затверджено розроблений ТОВ «Проектне об'єднання «УкрЗахідУрбанізація» новий генеральний план села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області. Також, вирішено вважати таким, що втратив чинність генеральний план села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області /арк.спр.12/.
Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 03.11.2020 №120-ІЗ затверджена Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності, яким спірну земельну ділянку віднесено до території сільськогосподарського призначення, не врахувавши затверджений генеральний плансела Велике Колодно та перспективи використання земель /Т.І, арк.спр./.
Рішенням Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області № 46 від 11.04.2025 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_4 щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки» відмовлено ОСОБА_4 у затвердженні розробленого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 за цільовим призначенням 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення (обслуговування нежитлових приміщень будівлі літнього табору ВРХ) в с. Велике Колодно, Львівського району, Львівської області /Т.І, арк.спр.11/.
Підставою для відмови у затвердженні розробленого ФОП ОСОБА_5 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 за цільовим призначенням 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення (обслуговування нежитлових приміщень будівлі літнього табору ВРХ) в с. Велике Колодно, Львівського району, Львівської області є та обставина, що у проекті землеустрою використовуються матеріали іншого виконавця землевпорядної документації ФОП ОСОБА_3 , що були розроблені даним виконавцем в 2012-2014 роках, а також невідповідність розробленої документації наявному генеральному плану села Велике Колодно, де територія земельної ділянки, що відводиться, віднесена до земель рекреаційного призначення /Т.І, арк.спр.11/.
Вважаючи новий генеральний план села Велике Колодно протиправним в частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спірні правовідносини виникли з приводу зміни цільового призначення земельної ділянки під час розробки та затвердження нового генерального плану населеного пункту.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Згідно з частиною 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Статтею 12 ЗК України передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить організація землеустрою, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
Статтею 50 ЗК України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об'єкти фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель (стаття 51 ЗК України).
Приписами статті 52 ЗК України встановлено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (частина 1). Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом (частина 4).
Погодження і затвердження документації із землеустрою регламентовано статтею 186 ЗК України.
Схема землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель району затверджуються районною радою. Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель села, селища, міста, території територіальної громади затверджуються відповідною сільською, селищною, міською радою (частина 1).
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (частина 8).
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
Відповідно до статті 26 цього Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації (пункт 42).
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Приписами статті 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (частина 1). Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані (частина 2).
Відповідно до положень статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (частина 1).
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина 3).
Доступ до матеріалів генерального плану населеного пункту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру (частина 15).
Розгляд містобудівної документації генерального плану на містобудівній раді здійснюється в порядку передбаченому статтею 20 Закону № 3038-VI.
Громадське обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні передбачено статтею 21 Закону № 3038-VI.
Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні (частина 1).
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється (частина 2).
Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (частина 4).
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються (частина 5).
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні (частина 6).
Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації (пункт 2).
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують:
- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
- оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації;
- реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації (пункт 3).
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування (пункт 4).
Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації (пункт 5).
Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (пункт 6).
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом з доказів у справі встановлено, що генеральний план села Велике Колодно затверджено розроблено спеціалізованою організацією ТОВ «ПО «УкрЗахідУрбанізація», що мала відповідні ліцензії та кваліфікаційні сертифікати для виконання такого виду робіт.
Також, розроблений генеральний план пройшов процедуру громадських слухань 28.11.2016 задля врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідач зазначив, що Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ніде не визначено, що єдиним повідомленням громадськості про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації є розміщення такого повідомлення в газеті, з відображенням, зокрема, графічних матеріалів. Розміщувати такий обсяг документів було б недоцільно та матеріально необгрунтовано.
Тому, загальне оголошення про громадські слухання було розміщене Великоколоднівською сільською радою в газеті «Життя і слово» (№ 41 від 28.10.2016), а вся інформація і всі матеріали по розробленому генеральному плану села Велике Колодно було розміщено в адмінбудівлі сільської ради, де всі бажаючі могли з ним ознайомитися. Скарг на неможливість ознайомитись чи створення перешкод в ознайомленні зафіксовано не було.
Крім того, генеральний план розглянуто на засіданні Архітектурно-містобудівної ради Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації 31.08.2018, за результатами якого відповідний генеральний план рекомендовано до затвердження на черговій сесії Жовтанецької сільської ради /Т.І, арк.спр.45-148, 193-197/.
Своєю чергою рішенням Жовтанецької сільської ради № 16 від 14.09.2018 затверджено розроблений ТОВ «Проектне об'єднання «УкрЗахідУрбанізація» новий генеральний план села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області. Також, вирішено вважати таким, що втратив чинність попередній генеральний план села Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області /арк.спр.12/.
Тому, покликання позивача на неможливість ознайомитися з матеріалами генерального плану села Велике Колодно суд до уваги не бере. Адже відповідач надав докази дотримання процедури розробки та затвердження генерального плану, а загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту, згідно з частиною 15 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію. Доказів звернення до місцевої ради з такими запитами позивач не надав.
Суд наголошує, що відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час розробки та затвердження генерального плану населеного пункту враховуються не лише приватні але й державні та громадські інтереси.
Представник відповідача пояснив, що спірна земельна ділянка знаходиться у земельному масиві біля природної водойми та поруч з запланованим великим кварталом житлової забудови. Крім того, у пояснювальних записках до Тому 1 і Тому 2 генерального плану та схемах планування перспективного розвитку територій затвердженого генерального плану села Велике Колодно аргументовано позиції Жовтанецької сільської ради та виконавців робіт щодо законності дій з проектування, в тому числі щодо спірної земельної ділянки. За матеріалами Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту Великоколоднівської сільської ради (Жовтанецької ОТГ) встановлено відсутність наявних обмежень на даній земельні ділянці. У Висновку про погодження даної технічної документації, виданої відділом містобудування та архітектури Кам'янка-Бузької РДА від 24.09.2020 № 939, у пункті 5 чітко вказано, що на даній земельній ділянці немає будівель та споруд /Т.ІІ, арк.спр.106-113; Т.І, арк.спр.149-182, 183-185/.
У цьому контексті слід звернути увагу на те, що спірна земельна ділянка площею 1,5 га, на яку претендує заявник, ще в період існування колгоспу використовувалася для сільськогосподарських потреб і надалі була сформована як земельна ділянка сільськогосподарського призначення без участі місцевої ради. Дозвіл на розробку проекту землеустрою надано Кам'янко-Бузькою РДА після погодження з Великоколоднівською сільською радою ще у 2012 році. Тому, суд зважає на покликання представника позивача щодо відсутності у законодавстві норми з вказівкою на строки розроблення документації із землеустрою. Водночас у законодавстві немає норми, яка б забороняла органу місцевого самоврядування встановлювати чи змінювати цільове призначення земель в інтересах територіальної громади, зокрема тих, що належать до відання відповідної місцевої ради, та, особливо, під час розробки та затвердження нового генерального плану населеного пункту.
З приводу покликання позивача на непропорційне втручання відповідачем у право власності суд зауважує, що у документах позивача та відповідача і фактично будівля, що належить на праві власності позивачу, є руїною. Однак відповідач не зазіхає на власність позивача, а лише захищає інтереси місцевої громади, вказавши на рекреаційне призначення спірної земельної ділянки. Тому, як власник будівлі (руїни) позивач може звернутися до сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку нового проекту землеустрою, з врахуванням зміни цільового призначення земельної ділянки.
Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до пункту 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі та висновків суду не спростовують.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність та обґрунтованість дій та рішень відповідача. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Жовтанецька сільська рада Львівського району Львівської області (80431, Львівська область, Львівський район, с. Жовтанці, вул. Львівська, 2; ЄДРПОУ 04374039).
СуддяКравців Олег Романович