справа № 2а-1041/08
з питань відводу
19 травня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гулика А.Г. у провадженні щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Голова Винниківської міської ради Львівської області Уваров С.І. про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, зобов'язання зробити записи у трудовій книжці, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, -
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Голова Винниківської міської ради Львівської області Уваров С.І. про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, зобов'язання зробити записи у трудовій книжці, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді. Заява мотивована тим, що суддя Гулик А.Г. не звертає уваги на рішення ЄСПЛ «Яворовенко та інші проти України» від 17.07.2014 року. Заявник вважає, що суддя ігнорує статус ОСОБА_1. в ЄСПЛ, оскільки вона є заявником у справі «Яворовенко та інші проти України» від 17.07.2014 року, де ЄСПЛ уже визнав порушення прав заявника через невиконання рішень судів по справі №2а-1041/08. Попри це, суддя Гулик А. Г. свідомо сприяє подальшому затягуванню здійснення судового контролю над виконанням рішення, надаючи Відповідачу (ЛМР) перевагу - додатковий місяць часу для розрахунків, які мали бути виконані роками тому. Стверджує, що суддя спричинив нерівність сторін та приховує докази. На думку заявника, 11.05.2026 р. суддя прийняв звіт Львівської міської ради від 26.03.2026 року, який не був надісланий заявнику, чим порушив ст. 167 КАС України та право на захист. Вказав про ігнорування суддею заходів забезпечення позову, оскільки суддя відмовляється визнавати чинність ухвали Личаківського районного суду м Львова від 15.07.2005 року по справі №2a-1041/08 про заборону реорганізації посади заявника, що є прямим порушенням принцип обов'язковості судових рішень (ст. 129-1 Конституції України) та не накладає штраф на міського голову м. Львова.
Також заявник вважає, що суддя Гулик А.Г. сприяє відповідачу, відмовляючи у накладенні штрафу (ст. 382 КАС України) при очевидному умисному невиконанні рішення про поновлення на роботі. Крім того, на думку заявника, суддя сприяє затягуванню виконання рішення, оскільки суддя надав відповідачу (ЛМР) додатковий місяць часу для проведення розрахунків, які мали бути виконані значно раніше. Це, як стверджує ОСОБА_1 фактично легалізує подальше невиконання судового рішення. Заявник вважає, що має місце порушення принципу рівності сторін, оскільки суддя систематично відхиляє клопотання заявниці про накладення штрафу (ст. 382 КАС України), попри тривалу бездіяльність відповідача, водночас створюючи максимально лояльні умови для останнього. Зазначила про наявність процесуального дисбалансу, оскільки 11.05.2026 суддя розглянув звіт відповідача, який не був надісланий заявнику, чим порушив її право на ознайомлення з матеріалами та підготовку заперечень. Як вказала заявник, суддя ігнорує розумні строки, оскільки процес ознайомлення з попередніми клопотаннями від 16.01.2026 Львівською міською радою тривав 5 місяців без встановлення судом граничних термінів, що вказує на вибірковий підхід до учасників справи. Також суддя Гулик А.Г. в судовому засіданні 02.03.2026 не розглянув клопотання від 16.01.2026 по справі №2а-1041/08 а лише 11.05.2026 після наполегливого прохання заявника розглянути дане клопотання від 16.01.2026. В даному клопотанні про накладання штрафу за невиконання ухвали Личаківського районного суду м. Львова про забезпечення позов на міського голову м. Львова суддею Гулик А.Г. також було відмовлено. Натомість клопотання відповідача про надання йому місяця розрахунку заробітної плати було задоволено, хоча даний розрахунок мав бути поданий до суду разом зі звітом 26.03.2026, що, на думку заявника, доводить про лояльність судді Гулик А.Г. до відповідачів по справі №2а-1041/08 Львіської міської ради.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 заяву позивача про відвід судді Гулика А.Г. в адміністративній справі № 2а-1041/08 визнано необґрунтованою; заяву про відвід судді Гулика А.Г. в адміністративній справі № 2а-1041/08 у провадженні щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Голова Винниківської міської ради Львівської області Уваров С.І. про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, зобов'язання зробити записи у трудовій книжці, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, визначеному статею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гулика А.Г. передано для розгляду судді Желік О.М.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Ураховуючи наведені норми КАС України, суд вирішив здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про відвід судді в цій адміністративній справі в порядку письмового провадження.
При вирішенні заяви про відвід судді Гулика А.Г. суд керується таким.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої-другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин першої, другої статті 241 КАС України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Проаналізувавши викладені в заяві представника позивачки про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для відводу судді у цій справі.
Суд звертає увагу на те, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас відвід повинен бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Подана заявником заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Гулика Андрія Григоровича у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Зі змісту заяви про відвід слідує, що заявник не погоджується із судовим рішенням судді у справі - поверненням позовної заяви, що, на думку заявника, свідчить про упередженість судді, порушення норм процесуального законодавства та протиправне обмеження позивачки на доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що наведені підстави є по суті незгодою з процесуальним рішенням суді у справі, що в силу імперативної норми частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 (далі - Закон № 3477-IV) встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною.
Згідно з статтею 17 Закону № 3477-IV визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних (далі - Конвенція) свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім цього згідно з принципом, який є стабільним та викладений у рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Пунктами 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». З приводу відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів щодо обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Гулика Андрія Григоровича, а доводи, про які зазначено у поданій заяві про відвід, стосуються лише незгоди з процесуальним рішеннями судді у справі № 2а-1041/08, зокрема в процесі виконання судового рішення.
З огляду на наведене суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулика А.Г. в адміністративній справі № 2а-1041/08 слід відмовити.
Керуючись статтями ст.ст. 36-40, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гулика А.Г. у провадженні щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Голова Винниківської міської ради Львівської області Уваров С.І. про визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі, зобов'язання зробити записи у трудовій книжці, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Желік О.М.