18 травня 2026 рокусправа № 380/2921/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні в порядку згального позовного провадження у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому, просить:
визнати протиправним і скасувати наказ від 29.06.2025 року №432 "Про результати проведення службового розслідування" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а також в частині зобов?язання начальника фінансово-економічної служби (особи, допущеної встановленим порядком до тимчасового виконання обов?язків за посадою) відповідно до розділу XVI та XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року (зі змінами), врахувати викладене в наказі тимчасово виконуючого обов?язки командира військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , від 29.06.2025 року №432 “Про результати проведення службового розслідування під час виплати додаткової винагороди за червень 2025 року лейтенанту ОСОБА_1 »;
зобов?язати виплатити додаткову винагороду за червень 2025 року у відповідності до вимог Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану".
В обгрунтування позову зазначає, що у матеріалах службового розслідування відсутні конкретні факти, які б підтверджували, які саме дії він вчинив; не вказано, які саме документи були подані пізно або не оформлені; не наведено актів перевірок, витягів з журналів обліку, накладних, актів інвентаризації, розпорядчих документів, тобто доказів фактичного порушення службового порядку. Вказує, що фактична сторона справи не була доведена. Посилається на те, що фрази, які використовуються у висновках комісії, мають переважно оціночний характер. Висновок про системність не має правового підгрунтя, адже для кваліфікації дій як системних необхідно встановити кілька однорідних порушень протягом певного часу. Комісія без належного аналізу констатує, що пояснення не підтверджують обставин, не надаючи жодних доказів цього. Недостатня комунікація з керівництвом спричинила виникнення певних непорозумінь та відсутність зворотного зв'язку.
Відповідач належним чином повідомлений про дати та час проведення підготовчих засідань, проте у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 20.04.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 04.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №16 від 16.01.2025 року позивач вважається таким, що 16.01.2025 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №377 від 19.06.2025 року наказано провести службове розслідування за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків позивачем, начальником служби засобів ближнього бою та розвідки.
З матеріалів службового розслідування (розпочато 19.06.2025 року, закінчено 29.06.2025 року), які наявні в матеріалах справи, вбачається, що у межах службового розслідування встановлено, що позивач проявив недбале виконання своїх службових обов'язків, чим порушив ст.ст.11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №432 від 29.06.2025 року службове розслідування №377 від 19.06.2025 року вважається завершеним; за порушення військової дисципліни, статутного порядку у Збройних Силах України, Військової присяги, що виражається у недбайливому виконанні службових обов'язків, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани; начальника для з'ясування обставин, причини та умов вчинення правопорушень відповідно до глави 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов'язано скласти протокол про вчинене позивачем військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 Кодексу та підготувати додаткові матеріали до нього; начальника фінансово-економічної служби відповідно до розділу XVI та XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року, зобов'язано врахувати викладене під час виплати додаткової винагороди за червень 2025 року позивачу; позивача повернуто до виконання службових обов'язків начальника служби засобів ближнього бою та розвідки.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №210 від 29.07.2025 року позивач вважається таким, що справи та посаду здав; з 29.07.2025 року його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення; зобов'язано виплатити додаткову грошову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" та розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за липень 2025 року.
Змістом спірних правовідносин є наказ командира військової частини НОМЕР_1 №432 від 29.06.2025 року «Про результати проведення службового розслідування»; не виплата додаткової винагороди за червень 2025 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану" та виплата грошового забезпечення у бульшому розмірі.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Законн України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (з наступними змінами та доповненнями; Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч.4 ст.2 Закону № 2232-XII).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV (з наступними змінами та доповненнями; далі - Статут №548-XIV).
Відповідно до ст.9 Статуту №548-XIV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно (ст.11 Статуту №548-XIV).
Згідно із ст.16 Статуту №548-XIV кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як передбачено у ст.26 Статуту №548-XIV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (з наступними змінами та доповненнями; далі - Статут № 551-XIV).
Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України (ст.1 Статуту № 551-XIV).
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст.2 Статуту № 551-XIV).
Згідно із ч.1 ст.45 Статуту № 551-XIV у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п. «в» ст.48 Статуту № 551-XIV на військовослужбовців може бути накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (ст.83 Статуту № 551-XIV).
Абзацом першим ст.84 Статуту № 551-XIV передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу (абзац перший ст.85 Статуту № 551-XIV).
Відповідно до абзацу п'ятого цієї норми, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Згідно із абзацом дев'ятим ст.85 Статуту № 551-XIV порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (абзац перший ст.86 Статуту № 551-XIV).
Відповідно до абзацу другого вказаної норми, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені у Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок №608).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (п.2 розділу І Порядку №608).
Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння) (п.3 розділу ІІ Порядку №608).
Згідно із п.1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування) (абзац перший п.3 розділу ІІІ Порядку №608).
Абзацом другим зазначеної норми передбачено, що днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Як передбачено у п.1 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (п.2 розділу V Порядку №608).
Згідно із п.3 розділу V Порядку №608 в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити (п.4 розділу V Порядку №608).
Відповідно до п.5 розділу V Порядку №608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Відповідно до п.6 розділу V Порядку №608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (абзац перший п.1 розділу VІ Порядку №608).
Абзацом другим зазначеної норми передбачено, що вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (абзац перший п.2 розділу VІ Порядку №608).
Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VІ Порядку №608 наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
Судом встановлено, що позивача за наслідками проведення службового розслідування, проведеним службовими особами відповідача, оскаржуваним наказом за порушення військової дисципліни, статутного порядку у Збройних Силах України, Військової присяги, що виражається у недбайливому виконанні службових обов'язків було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Із акта службового розслідування щодо недбалого виконання своїх службових обов'язків начальника служби засобів ближнього бою та розвідки, лейтенанта ОСОБА_1 від 29.06.2025 року вбачаються наступні обставини, що призвели до службового розслідування: «Лейтенант ОСОБА_1 призваний на військову службу та зарахований до списків особового складу військової частини наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №16 від 16 січня 2025 року.
У процесі службового розслідування встановлено, що лейтенант ОСОБА_1 не проводить своєчасного списання втраченого (знищеного) військового майна за інспекторським посвідченням згідно наказу Міністерства оборони України від 29 березня 2021 року №81 (із внесеними змінами та доповненнями). В ході перевірки виявлено, що частина документації не була своєчасно оформлена. Це призвело до накопичення майна на обліку та потенційного порушення облікової дисципліни.
Зокрема, лейтенант ОСОБА_1 не орієнтується у чинних керівних документах, що регламентують порядок обліку, списання та звітності щодо матеріальних засобів, зокрема не дотримується вимог наказів Міністерства оборони України, методичних рекомендацій та інструкцій щодо роботи зі службовою документацією. У процесі розслідування зафіксовано випадки неправильного оформлення деяких облікових документів, відсутності відповідних супровідних записів, затримок у підготовці звітності. Відсутність ініціативи щодо уточнення власних обов?язків або звернення за методичною допомогою свідчить про формальне ставлення до службових завдань та низький рівень відповідальності за ввірену ділянку роботи. За результатами бесіди та вивчення наданих пояснень встановлено, що військовослужбовець усвідомлював необхідність вчинення дій щодо списання майна, однак без належної причини свідомо не виконував свої службові обов?язки.
Пояснення, надане військовослужбовцем, не підтверджує об?єктивних обставин, які, виправдовували такі порушення або знімали з нього відповідальність. При цьому інші військовослужбовці, які були опитані в ході службового розслідування, підтвердили факти недбалого ставлення до обов?язків.
Таким чином, в діях військовослужбовця простежується системне порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказів командира військової частини, а також невиконання обов?язків, передбачених функціональними обов?язками за посадою.
Протягом проходження військової служби лейтенант ОСОБА_1 зарекомендував себе посереднім військовослужбовцем».
При цьому, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2025 року у справі №332/3724/25 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обставини, зазначені у вказаній постанові суду, є такими ж як і ті що стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
У згаданій постанові Заводський районний суд м.Запоріжжя дійшов наступного висновку: «Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов'язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв'язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов'язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Досліджений суддею протокол від 29.06.2025 А7126 №33 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки виходячи з його змісту не є зрозумілим місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 .
При цьому зазначений протокол містить лише посилання на статті Статуту внутрішньої військової служби Збройних Сил України, не наводячи конкретних дій (бездіяльності) ОСОБА_1 , часу та місця їх вчинення, які б порушували зазначенні статті.
Суддею також взяті до уваги надані ОСОБА_1 письмові пояснення щодо інкримінованого йому військового адміністративного правопорушення, відповідно до яких він зазначає про відсутність з його боку порушень, наполягає на тому, що в ході виконання посадових обов'язків дійсно мали випадки, коли певні завдання не були виконані в повному обсязі або у встановлений строк. Проте ці випадки не були пов'язані з його особистим небажанням виконувати службові обов'язки або службовою недбалістю.
Отже, надані суду докази та матеріали провадження, не свідчать поза розумним сумнівом що в діях ОСОБА_1 є умисна або необережна недбалість.
…
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-15 КУпАП».
Відтак, зазначеною постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 12.08.2025 року у справі №332/3724/25, яка набрала законної сили, встановлено відсутність в діях позивача умисної недбалості, що спричинило накопичення майна на обліку та порушення облікової дисципліни при виконанні ним службових обов'язків у військовій частині НОМЕР_1 та, як наслідок, відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини та беручи до уваги висновки, зроблені Заводським районним судом м.Запоріжжя, суд зазначає, що під час проведеного службовими особами відповідача відносно позивача службового розслідування ними не було у повній мірі досліджено дії або бездіяльність, які стали наслідком притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, в акті розслідування зазначені загальні фрази та у ньому жодним чином не конкретизовані неправомірні дії позивача, причинний зв'язок між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням ним обов'язків військової служби, ступінь вини позивача, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення позивачем, причини виникнення матеріальної шкоди, її розмір.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ відповідача від 29.06.2025 року №432 "Про результати проведення службового розслідування" в зазначеній у позовних вимогах позивачем частині прийнятий всупереч згаданим раніше вимогам чинного законодавства України та є таким, що підлягає скасуванню.
Відтак, адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимог з приводу виплати додаткової винагороди за червень 2025 року.
Як уже згадувалось, наказом відповідача №432 від 29.06.2025 року також зобов'язано начальника врахувати викладені обставини щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час виплати йому додаткової винагороди за червень 2025 року.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що згадана допомога позивачу за цей період виплачена не була, оскільки її невиплата знаходиться у прямому причинному зв'язку із накладенням на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Більше того, у даному випадку береться до уваги ч.4 ст.159 КАС України, відповідно до якої неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на викладене, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №432 від 29.06.2025 року «Про результати проведення службового розслідування» та бездіяльність відповідача з приводу не виплати позивачу додаткової винагороди за червень 2025 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", не відповідають критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають розподілу зі сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ від 29.06.2025 року №432 "Про результати проведення службового розслідування", прийнятий командиром військової частини НОМЕР_1 , в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а також в частині зобов?язання начальника фінансово-економічної служби (особи, допущеної встановленим порядком до тимчасового виконання обов?язків за посадою) відповідно до розділу XVI та XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року (зі змінами), врахувати викладене в наказі тимчасово виконуючого обов?язки командира військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , від 29.06.2025 року №432 “Про результати проведення службового розслідування під час виплати додаткової винагороди за червень 2025 року лейтенанту ОСОБА_1 ».
Зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду за червень 2025 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович